Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською
  Головна    Про сайт



Мавка з кришталевого палацу

Аттила Могильний

Мавка з кришталевого палацу

Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – В.Ширяєв

Сторінки:   1    2    3    4    5    6    7    8    9    10   

Частина 1. ТАЄМНИЦІ КРИШТАЛЕВОГО ПАЛАЦУ

РОЗДІЛ 1, у якому все починається, але зовсім не так, як ви гадаєте, шановний читачу.

Не далеко і не близько, високо-високо в небі стоїть залізна гора, а під горою – кришталевий палац із мідним дахом, смарагдовими вікнами та золотими брамками. Раніше там жило дуже багато крутіїв, шахраїв, паливод та всіляких інших мастаків робити чудеса в склянці води. А зараз залишилась тільки одна родина чаклунів. Чаклунських клопотів у них було небагато, і займалися вони чим доведеться. Тато, наприклад, завідував поламаними димарями у будинках з вікнами, що мали вигляд совиної голови. (Дуже нервова робота, треба визнати. За шкідливість раз на місяць йому давали дві трилітрові банки молока). Мама виховувала сонячних зайчиків у невеличкому містечку біля ясно-синього моря.

А їхня дочка Мавка ще лише вивчала науку чаклунства.

Високо-високо в небі починається космос. І вечорами, коли за вікном палацу завивали космічні бурі, вони сиділи біля грубки, в якій палахкотіли соснові поліна, і пили чай з продовгастих фарфорових чашок. А вранці тато й мама летіли на роботу і Мавка залишалася сама.

– Доню, – казала їй на прощання мама, – читай книжки і грайся з ляльками. Але будь слухняна – не лізь на горище. Ти можеш там заблукати.

Однак, залізти на горище було найбільшою мрією Мавки. «Мабуть, чимало скарбів залишили там чаклунки, що жили раніше в палаці», – часом думала вона. І одного ранку Мавка не витримала: боязко відчинила двері, що вели на горище, і спробувала непомітно просковзнути досередини. Але в ту ж мить почула грізний вигук:

– Стій, не руш!

Мавка з кришталевого палацу

Виявляється, на горищі хтось жив. Перед Мавкою стояло п’ятеро войовничих мурах, вишикувавшись у розстрільню (тобто ставши плече до плеча і націливши зброю на ворога). В лапах вони тримали заряджені арбалети.

– Хто ви такі? – тремтячим голосом запитала маленька чаклунка.

– Ми – сторожа Мурашиного Князівства, – грізно відповів ватажок, що тримав найбільшого арбалета. – А ти хто?

– Я – Мавка.

Арбалетники про щось тихенько посперечалися і вирішили.

– Ми відведемо тебе до нашого князя, хай скаже, що з тобою робити.

Вони оточили Мавку і рушили вперед. Однак, це тільки так кажуть – вперед. Насправді їм довелося багато кружляти, обминаючи стропила і балки, а також різний мотлох, яким було завалено горище. Тут було не так темно, як раніше гадала Мавка, бо скрізь виднілися врізані в мідний дах смарагдові віконця, крізь які пробивалося зеленаве світло.

Так вони ішли досить довго, коли зненацька їх зупинив приємний голос:

– Сотнику, куди ж це ви ведете Мавку?

Мавка підняла голову. Біля одного зі смарагдових віконець сидів, звісивши лапки, Мурах – із золотим черевцем, срібним кинджалом на поясі та золотим шоломом на голові. Почувши голос Мураха, ватажок сторожі миттю зупинився і відсалютував, приклавши руку до свого залізного шолома:

– До вас, князю, – сказав він. Його називали Сотником, бо командував сотнею арбалетників, які зараз стояли на чатах у замку.

Князь, отримавши відповідь, на хвилинку замислився:

– Шановна Мавко, – раптом сказав він. – Ваша поява тут – це для мене приємна несподіванка. В одній потаємній місцині нашого князівства стоїть Золотий Байдак. Але ще жодного разу ніхто не плавав і не літав на ньому. Бо кожен, хто торкається його, миттю засинає.

– Я не хочу спати! – злякалася Мавка.

– А спати й не треба, – заспокоїв її князь, – бо в Давніх Книгах князівства написано, що байдак дістанеться Мавці, яку колись приведе з собою Сотник вартового загону. А потім Мавка полетить у далекі краї.

Мавка з кришталевого палацу

– Ой! – зраділа мала чаклунка. – То, може, це мене мали на увазі?

– Не знаю. Зараз ми відвеземо вас до байдака. Але будьте обережні. Це якраз на кордоні з Царством Драконів.

Князь дістав з кишені маленького телефона і сказав кілька слів до слухавки мурашиною мовою. Мавка геть нічого не зрозуміла, але князь уже заховав назад свого кишенькового телефона і промовив:

– Сотнику, виведіть дівчинку з горища. Біля виходу на вас чекатиме бричка, запряжена баскими кіньми. Ви, арбалетники, охоронятимете Мавку, доки вона не повернеться назад.

– Маю за честь! – відсалютував на прощання ватажок сторожі, й маленький загін рушив далі горищем. Тепер мурахи розрядили арбалети й закинули їх на спини, а Сотник запропонував Мавці спиратися на його руку, коли треба буде перелазити завали в лабіринті.

Невдовзі бравий загін вийшов із горища. Але виявилося, що вони потрапили не до палацу, а до якоїсь незнайомої країни. Яскраво світило сонце, співали пташки, а попереду, скільки сягало око, простяглися вишневі сади, пшеничні поля, ставки та села з ошатними білими будиночками, вкритими червоною черепицею.

Однак, часу на роздуми у них не було – поруч уже стояла бричка, запряжена веселими рудими коненятами, і вусатий мураха-візник знічев’я цьвохкав батіжком.

Мавка з кришталевого палацу

Сотник допоміг Мавці заскочити до брички, візник востаннє махнув батіжком, і вони покотили. Арбалетники бадьоро покрокували поруч, горлаючи свою маршову пісню:

Вийшов місяць із-за хмари,
Витяг ножика з халяви.
Раз!
Два!
Три!

Джури в сурми будуть грати,
А ми будем крокувати.
Раз!
Два!
Три!

Крок за кроком – рвучко й буйно,
Товаришу, не сумуй-но.
Раз!
Два!
Три!

Бунчуки на вітрі грають,
Срібна зброя срібно сяє.
Раз!
Два!
Три!

Сторінки:   1    2    3    4    5    6    7    8    9    10   



Фейсбук-група Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Живий журнал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Телеграм-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Інстаграм Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Ютуб-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн


Усі категорії


У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова



Автор: Могильний А.; ілюстратор: Ширяєв В.






Гостьова книга Контакти   На головну сторінку

Підтримайте наш сайт. Картка Приватбанку 4149499149111393

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2021 Валерія Воробйова