|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
Мандри Закомарика
М.Трублаїні
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – А.Василенко
У липовім гаю
Наш герой розгорнув свій папір і повісив на найбільшому дереві. То була афіша. На ній красувалося таке оголошення: «Сьогодні вистава! Виступає славетний приборкувач диких звірів Закомарик та його троє звірів-страховищ!»
У гаю гуляло багато людей.
Там було дуже хороше: цвіли липи, і над деревами гуділи бджоли.
Численні глядачі обступили Закомарика.
– Який маленький! – чулися голоси.
– Хлопчику, де твої страховища? – допитувалися дівчата.
В цей час з кишені Закомарика вискочила сіра мишка.
– А-ай! О-ой! Ой! Мишка! Ай! – зарепетували злякані дівчата і розбіглися.
Закомарик посміхнувся і сказав глядачам:
– Будь ласка, розступіться і станьте колом.
Вистава
Четверо артистів стали на середину кола.
– Вальс, – сказав хлопчик і заграв на сопілці.
Жабка й мишка закружляли в танку: танцювали краков’як і венгерку. Танцюристи ловко підскакували, а в повітрі кружляв горобчик і все співав: «Цінь-цірінь! Цінь-цірінь!» Глядачі захоплено плескали в долоні.
Після того Закомарик пов’язав мишку хустинкою, наче дівчину, а жабці надів козацьку шапку і заграв гопака. Жабка пішла навприсядки, а мишка закружляла навколо.
Тим часом ніхто не бачив, як у коло глядачів забрів рудий кіт і проліз аж вперед. Угледівши мишку, кіт присів, очі йому засвітилися, і він обережно поплазував до неї.
Напад
Рудого напасника помітили. Ту ж мить кіт ринувся на мишку. Маленьке звірятко ледве встигло одскочити. Мишка кинулась навтіки. Та де їй втекти од розбишаки, що мчав, мов тигр!
Глядачі з жаху йойкнули, чекаючи, як ось-ось рудий вхопить мишку.
Раптом люто загавкав пес: «Гав, гав, гав!» – ніби він помітив кота і кинувся навздогін за ним. Рудий кіт ураз припинив гонитву, наїжив вуса, високо вигнув спину і задер хвоста.
«Г-рр!» – загарчав пес, немов наблизився до кота. Рудий дременув на дерево, обдираючи пазурами кору. Опинившись угорі, він злісно зашипів, шукаючи очима свого ворога. Але пса не було. То гавкав За-комарик, щоб перелякати кота і врятувати мишку.
Тим часом мишка, пов’язана хустиною, майнула між глядачів і зникла в лісі.
Мілина
Мишка зникла, і засмучений Закомарик закінчив виставу. Сховав жабку в кишеню, свиснув горобчикові і пішов до корабля.
– До побачення, Закомарику! Щасливої дороги! – гукали йому.
Він пустив жабку в річку і казав пливти за ним.
Коли повіяв вітер, хлопчик поставив сачок, наче щоглу. Ворочок нап’явся, мов вітрило, і корабель помчав угору по річці.
Горобчик сів на щоглу і заспівав: «Цінь-цірінь! Цінь-цірінь!» Тут Закомарик озирнувся, шукаючи жабку, і не побачив її. Вона відстала від корабля.
Ту ж мить він відчув поштовх, корабель зупинився, і щось лопнуло, ніби хтось роздер папір. То сани налетіли на мілину під берегом, а вітер роздер ворочок-вітрило. Горобчик злякався і полетів геть. Закомарик стояв по коліна у воді, клацав язиком і сумно згадував звірів, що покинули його.
Крилатий кінь
Xлопчик надумав вирушити на розшуки своїх друзів – мишки, жабки і горобчика.
Був у нього чубатий гусак, що звався Ґеґекало Моркотійович. Сильний гусак. Чи не більший, ніж Закомарик. Як закричить, бувало: «Ґе-ґе-ґе!», так на всю околицю чути.
Запріг Закомарик Ґеґекала Моркотійовича у візок і виїхав з двору. Гусак напружив свою сильну шию, розкрив дзьоб, зашипів і пішов поволі, перевалюючись з лапи на лапу. Потім розгорнув могутні крила і вже не побіг, а полетів над шляхом, тягнучи візок.
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
- Контакти
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова