Мандри Закомарика
М.Трублаїні

Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – А.Василенко
Сторінки:
1
2
3
4
5
6
7
Приборкувач диких звірів
Хоча Закомарик ледве діставав носом до столу, але був надзвичайно хоробрий та
відважний. Якось він дуже наївся каші, набрався сили і вирішив зробитися
приборкувачем диких звірів.

– Подамся в мандри, ловитиму різних звірів та приборкуватиму їх, – сказав
хлопчик і клацнув язиком.
Він дуже ловко клацав. Так: клац-клац!
Лови біля копанки
Негайно Закомарик помандрував на леваду. Там, під старими вербами, була копанка,
вкрита рясою і лататтям. Хлопчик підійшов до копанки й побачив, як з води
виплигнув зелений звір і сховався у траві. Страшний звір впіймав павучка і
проковтнув.
Закомарик зняв шапку, обережно підповз до того звіра і сміливо кинувся на нього.
Накрив звіра шапкою та й закричав: «Ура!»

Потім засунув руку під шапку й витяг відтіля здобич. То була зелена жабка.
Хлопчик одніс звіра додому, посадовив у велику коробку та поставив йому бляшанку
з водою.
Увечері Закомарик заквакав, мов справжня жаба: «Ква-ква, ква-ква!» Зелена жабка
відповіла йому: «Кква-кква-кква!» Вона трішки гаркавила.
Страховище в коморі

У коморі жило страховище. Ночами воно шаруділо і всіх лякало, бо продирало мішки
й торбинки, нищило крупу, борошно, гризло цукор. Удень страховище десь ховалося. Закомарик поставив у коморі пастку, повісив на гачок
принаду, а сам, прислухаючись, сів за дверима. Довго і терпляче чекав. Коли чує:
раз – грюкнула пастка. То впіймалося страховище.
Закомарик швидко одчинив двері, схопив пастку, виніс її і побачив, як там
метушилася сіра мишка.
Хлопчик сховався за канапу і запищав, немов миша. Сіра мишка почула і відповіла
йому.
Так Закомарик почав вивчати мову звірів.
Горобець-молодець
Закомарик навчився вдавати голоси всіх звірів та пташок: то цвірінчав, мов
справжній горобець, то гудів, мов бджола, то цвірчав, як коник, а хрюкав не
гірше кожного поросяти.
Хлопчик помітив, що в повітку серед двору залітають горобці. Він помандрував
туди. Сів у повітці, накрився рядном і почав цвірінчати. Скоро почув, що якийсь
горобчик йому відповідає. Закомарик скочив на ноги й ураз причинив двері.
Горобчик пурхнув навтіки, але запізнився і вилетіти з повітки не зміг. Закомарик
швидко впіймав горобця-молодця й посадовив у клітку.

Артисти
Закінчивши лови диких звірів, Закомарик почав привчати їх до себе. Годував і
напував їх з власних рук. Вони швидко звикли до Закомарика і стали йому кращими
друзями. Потім хлопчик узявся вчити горобчика співати, мишку й жабку танцювати,
а сам грав на сопілці. Тепер Закомарик та його друзі зробилися артистами.
Тільки-но хлопчик заграє, горобчик ту ж мить починає співати, а мишка, ухопивши
під боки жабку, рушає в танок.

Якось Закомарик зробив язиком «клац-клац!» і
сказав:
– Тепер я мандруватиму разом зі своїм театром.
Корабель на річці
Ранком Закомарик вийшов з дому.
У лівій руці він тримав сачок, що ним ловлять метеликів, а правою волік саночки.
За спиною висів згорнутий трубкою аркуш паперу.
Звірі теж були з ним. Мишка сиділа на плечі, жабка сховалася в кишеню, а
горобчик летів слідом. Підійшовши до річки, хлопчик клацнув язиком і сказав:
– Тепер пустимо наш корабель, – штовхнув санчата на воду і плигнув на них.
Санчата попливли за водою.
Закомарик діставав патиком сачка дно, відштовхувався і прискорював хід корабля.
Незабаром показався липовий гай, що ріс над річкою.
– Приїхали, – сказав хлопчик і пристав до берега.

Сторінки:
1
2
3
4
5
6
7