|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
Легінь із зіркою на чолі та його рогатий кінь
Болгарська народна казка у переказі Ангела Каралійчева
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – І.Бєлєй
Жив колись на світі добрий і роботящий чоловік. Була у нього дружина, гарна, як квітка, а от дітей не було, і він сильно журився через це.
Кожного дня до його гостинної хати завітали мандрівники з далеких країв. Господар радо приймав гостей і залишав їх на ночівлю, а господарка поралася біля печі, щоб добре їх пригостити.
Але одного вечора в їхній гостинній хаті не залишилося жодного гостя. Вийшов господар надвір та й став дивитися, чи не з'явиться хтось. Але темний шлях залишався безлюдним.
Раптом із темряви вийшов старець із сивою бородою до пояса:
– Добрий вечір, синку!
– Ласкаво просимо, діду! – відповів господар. – Якщо ти не поспішаєш, завітай до нас переночувати, а зранку продовжиш свій шлях.
– Дякую! – зрадів старий та увійшов слідом за добрим чоловіком до хати. Господарка радо привітала гостя, а потім приготувала смачну вечерю.
Вранці старець піднявся рано та продовжив свій шлях. Господар вийшов проводити його до околиці.
Коли стали прощатися, старий витяг зі своєї торби рум'яне яблуко та сталеву шаблю, простягнув їх гостинному чоловікові і сказав:
– Голи прийдеш додому, поділи це яблуко навпіл. Одну половину з'їжте ви з жінкою, а другу розріж ще на дві частини та дай з'їсти двом своїм яловим кобилам.
Через дев'ять місяців у вас народиться чудовий хлопчик із зіркою на чолі, який стане наймогутнішим легенем на всій землі.
Кобили ж народять по лошаті: одна – звичайне, друга – рогате. Доглядай цього коника та бережи його дужче власного ока, тому що на ньому їздитиме твій син.
Візьми й цю шаблю. Бережи її, а коли син підросте, віддай йому, але скажи, що тільки він сам може виймати її з піхов. Якщо ж цю шаблю оголить чужа рука, то твій син тієї ж миті ж помре. А тепер, прощавай!
Повернувся господар додому і зробив усе так, як наказав йому старий. Прийшов час – і на світ білий народилися хлопчик із зіркою на чолі та рогате лоша.
Коли хлопчині виповнилося п'ятнадцять років, він почав ходити на полювання в гори й до лісу, і кожного разу повертався із великою здобиччю – із живими сарнами та оленями, а одного разу навіть притягнув ведмедя.
О тій порі пройшла по селу чутка, що в місті з'явився чоловік небаченої сили: він міг одночасно розігнути дві підкови. І захотілося юнаку поїхати до міста та побачити цього силача.
– Що ж, їдь, синку, – сказав батько, – але спочатку вибери одного з двох молодих коней, що стоять у стайні.
Юнак пішов до стайні, зупинився перед тим конем, у якого не було рогу, схопив його за хвіст, покрутив над головою, та й викинув геть зі стійла.
Потім підійшов до рогатого коня, схопив його за хвіст, хотів, бува, підняти його, але кінь навіть не поворухнувся, ніби прикутий до місця.
– Оцей кінь мені підійде! – сказав юнак, скочив на нього та поїхав прощатися з батьками.
Коли батько побачив, що син обрав рогатого коня, він дуже зрадів та згадав про шаблю. Виніс її з дому, подав синові та передав наказ старця.
Юнак подякував батькові, попрощався та вирушив у дорогу. Їхав, їхав і нарешті дістався до міста, де жив славетний силач. Застав він його у кузні.
– Чи не хочеш ти помірятися силою? – запропонував ковалю юнак із зіркою на чолі.
– Гаразд, – погодився силач. Схопив він дві нові підкови, стиснув їх обома руками та й розірвав, ніби два пухкі рогалики.
Тоді юнак, не спускаючись з коня, простягнув руку та взяв три підкови. Склав докупи та й розломив без будь-яких зусиль.
Вклонився йому до землі славетний силач і сказав:
– Визнаю, ти сильніший за мене.
А юнак хльоснув коня та поскакав геть – шукати інших богатирів, щоб помірятися з ними силою. Довго він їздив, запитуючи кожного стрічного, чи не чули вони про якихось могутніх богатирів.
Нарешті сказали йому, що далеко в горах живе чорний чоловік, якого ніхто не може подолати, і юний легінь із зіркою на чолі вирушив до нього.
Тільки-но рогатий кінь перескочив через огорожу будинку, де жив чорний чоловік, як той вибіг у двір, скочив на вороного жеребця та й закрутився, як вихор.
– Чого тобі тут треба? – заревів він.
Але легінь вихопив шаблю, змахнув нею, і вона засвистіла. Сахнувся назад чорний вершник, уп'явся очима в щаблю і рогатого коня, а потім зіскочив на землю та впав навколішки перед легенем.
– Визнаю тебе богатирем над богатирями, – сказав він йому, – і готовий усе для тебе зробити.
Підвівся з колін чорний чоловік і одразу ж перетворився на гарного білолицього парубка.
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
- Контакти
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5168755457383301, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова