|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
Легінь із зіркою на чолі та його рогатий кінь
Болгарська народна казка у переказі Ангела Каралійчева
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – І.Бєлєй
Переодяглася відьма за жебрачку та й вирушила до вежі, де жив легінь. Саме в той час легінь був на полюванні. Постукала відьма у ворота.
Вийшла їй назустріч красуня-королівна.
– Пожалій мене, доню! – стала просити відьма. – Немає у мене ані шматочка хліба. Дай мені чогось попоїсти.
У королівни було жалісне серце. Винесла вона цілий кошик із хлібом, плодами та печеним м'ясом, простягла його жебрачці та й наказала:
– Коли тобі знову не буде чого їсти, бабуню, приходь сюди. Я майже завжди вдома сама. І погодую я тебе, і побалакаємо з тобою.
На другий день відьма почекала, коли легінь поїде на полювання, та й знову прийшла до королівни. Так і стала навідуватися до неї кожного дня, та й розпитувати про все.
Одного разу запитує відьма:
– Скажи-но, любо, чи немає у твого чоловіка таємниць від тебе?
– Немає, – відповіла королівна.
– Тоді запитай його, у чому ховається таємниця його життя?
Увечері королівна накрила чоловікові на стіл та й запитує:
– Чому ти не скажеш мені, у чому захована таємниця твого життя?
– Тому що тоді зі мною може трапитися лихо.
– Прошу тебе, розкажи мені! – розплакалася королівна.
– Не плач, добре, відкрию тобі таємницю мого життя. Вона у шаблі, що висить у мене на поясі. Поки я сам виймаю її з піхов, буду я живий та неушкоджений, але якщо хтось інший її витягне, тієї ж миті я помру. Тільки не розповідай про це нікому, тому що тоді мене буде легко погубити.
Але королівська дочка не вміла зберігати таємниці, і другого ж дня відьма дізналася про все.
Увечері вона попрощалася з королівною, а, вийшовши за ворота, тричі нявкнула, перетворилася на кішку, та й шмигнула у підворіття назад.
Потім пробралася до вежі і заховалася під ліжком.
Вночі легінь зняв шаблю, повісив її на стіну та ліг спати, а відьма вилізла з-під ліжка, знову перетворилася на жінку, схопила шаблю, витягла її з піхов та й викинула через вікно у озеро.
Тієї ж миті легінь припинив дихати.
Заплакала, заголосила королівна, як побачила зранку, що її чоловік лежить мертвий.
А відьма тим часом пішла до палацу розповісти королю про смерть легеня.
Тільки-но король про це дізнався, як озброєне військо вирушило по королівну.
Під'їхали вони до вежі. Раптом їм назустріч вибіг рогатий кінь, став дибки та й ну лупцювати передніми ногами царських солдатів по головах. Б'ється проти цілого полку, і нікого не пускає до вежі.
А в цей час названі брати легеня помітили, що квітки, які він їм залишив, зів'яли. "Немає мого брата в живих!" – подумав кожен із них та й став збиратися в дорогу. Зібралися вони разом і вирішили дізнатися, що трапилося.
Той, хто міг чути, про що на світі говориться, приклав вухо до землі та й почув, як відьма розповідає королю:
– Тільки-но витягла шаблю з піхов, як він одразу перестав дихати, а шаблю я закинула у глибоке озеро за вежею.
Сіли побратими на двох великих гірських орлів та й понеслися до вежі. Перелетіли орли через гори і опустилися на березі озера.
Нахилився черевань до озера і один духом випив із нього всю воду. Коли води вже не стало, блиснула на дні озера шабля.
Узяв перший побратим шаблю і побіг по мармурових сходах до почивальні, де лежав легінь. Відшукав він піхви і тільки-но вклав у них шаблю, як легінь заворушився, протер очі, одразу ж схопився на ноги, схопив шаблю тай побіг на допомогу коню.
А в цей час рогатий кінь продовжував хоробро битися із королівським військом.
Як тільки засвистіла богатирська шабля над головами солдатів, так вони й розсипалися навсібіч, наче перелякані курчата. Але легінь не став їх наздоганяти, а взяв у полон тільки короля та відьму і покарав їх по заслузі.
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
- Контакти
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5168755457383301, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова