Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Фейсбук-група Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Живий журнал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Телеграм-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Інстаграм Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Ютуб-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн





Гунан-батор

Монгольська народна казка

Гунан-батор

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – І.Урманче

В одному ханстві жив бідний пастух зі своєю дружиною. Народився у них син. Назвали вони сина Гунан.

Гунан-батор

Прожив хлопчик день, його вже й в овчину не загорнути, мала. Прожив два дні, його вже й у дві овчини не загорнути. П'ять днів прожив, п'яти овчин мало.

От який ріс батор, що монгольською означає богатир.

Гунан-батор

Подарував батько Гунану руде лоша, зробив сідло, лук зі стрілами, вуздечку дав. Почав Гунан на полювання їздити.

Гунан-батор

Одного разу тими місцями проїжджав хан. Почув він, як народ говорить про Гунана:

Гунан-батор

- Який батор росте! Бути йому ханом! Бо наш хан їсть багато, а користі від нього ніякої.

Розсердився хан, вирішив він погубити Гунан-батора. Наказав він привести сина пастуха. Коли привели, сказав:

– Чув я, що сміливішої за тебе людини немає в моєму ханстві. І ще чув, що швидшого за твоє руде лоша немає на світі коня. Привези мені в дружини дочку могутнього Ірибсин-хана, і я зроблю тебе своїм спадкоємцем. А не привезеш – кину собакам на поживу!

Гунан-батор

Пішов Гунан з батьком попрощатися перед далекою дорогою. Старий пастух каже:

– Не дістатися тобі до держави Ірибсин-хана.

Гунан-батор

Буде на твоєму шляху мертва річка. Ані людина, ані кінь її не перепливе. На кого крапля води з тієї річки впаде, той помре одразу. За мертвою річкою розкинулося червоне море. На кого крапля води з червоного моря потрапить, той живцем згорить.

Гунан-батор

Нічого не злякався Гунан. Сів на руде лоша, поїхав. Де інші їхали рік, він їхав місяць – місяць шляху пробігало лоша за один день.

Гунан-батор

Незабаром Гунан побачив мертву річку. Зірвав він комишину, опустив її у воду, – пожовтіла комишина, зів'яла одразу.

Гунан-батор

– Правду казав тобі батько, – сказало лоша. – Не можна цю річку перепливти.

Засумував Гунан. Стало втішати його руде лоша:

- Не журися. Покличу я на допомогу старшого брата. Він нам допоможе!

– Хто ж твій брат? - запитує Гунан.

– Іншим не казав, тобі скажу: мій брат – степовий вітер.

Повернуло руде лоша голову на схід, заіржало.

Гунан-батор

Прилетів вітер до мертвої річки, швидше, ніж кліпає око, підняв у повітря руде лоша з вершником і переніс їх на інший берег.

Гунан-батор

Поїхав Гунан далі. Де інші їхали рік, він їхав місяць, – місяць шляху лоша пробігало за одну годину.

Незабаром дістався він до берега червоного моря.

Зірвав Гунан комишину, кинув у море; комишина спалахнула, миттю згоріла.

Гунан-батор

– Правильно казав тобі батько, – сказало лоша. – Не перепливти це море.

Засумував Гунан.

Знову повернуло руде лоша голову на схід, заіржало голосніше, ніж того разу.

Година минула – немає старшого брата. Друга година минула – не приходить допомога.

Аж раптом побачив Гунан – хмара з'явилася далеко в небі. Попливла хмара назустріч Гунану, на очах почала рости.

– Цю хмаринку до нас старший брат жене, – сказало руде лоша.

Гунан-батор

Правильно сказало. Підпливла чорна хмара до Гунана, опустилася на берег і покрила його ніби повстю. Гунан і лоша скочили на хмару, вітер підняв її високо в небо, поніс через червоне море.

Гунан-батор

Коли зникло з очей море, опустилася хмара на степову дорогу, і Гунан поїхав далі.

Гунан-батор

До ранку він досяг землі Ірибсин-хана, побачив безліч юрт, багато народу різного.

- Що за свято, чому людей стільки? - запитує Гунан.

Гунан-батор

Відповідають йому:

- Велике свято у нас. Змагаються сьогодні в іграх два батори: Шамдагай та Урту. Хто з них здобуде перемогу, за того Ірибсин-хан дочку свою віддасть.

Під'їхав Гунан до ханської юрти, зайшов до хана.

- Чого ти хочеш? – питає сердито Ірибсин-хан. – Чому мій спокій порушуєш?

– Хочу з твоїми баторами змагатися в іграх, – відповідає Гунан.

Здивувався хан, але дозволив:

- Змагайся!

Гунан-батор

Опівдні почалися ігри. Спочатку в ціль стріляли. Встромили в дубовий пень голку залізну, від'їхали на місяць їзди від того пня, почали стріляти.

Гунан-батор

Першим цілився Шамдагай. Два дні він натягував тятиву, на світанку третього дня випустив стрілу в ціль. Одного пальця не долетіла стріла до цілі, впала біля самісінького пня. Заверещав від люті Шамдагай, зламав об коліно свій лук.

Гунан-батор

Почав Урту цілитися. Чотири дні натягував Урту тятиву, на світанку п'ятого дня випустив стрілу в ціль. На один палець пролетіла стріла далі. Впала одразу ж за пнем. Заверещав від люті Урту, зламав об коліно свій лук.

Гунан-батор

Тоді вийшов Гунан із батьковим луком. Три дні натягував він тятиву. На світанку четвертого дня випустив стрілу в ціль.

Гунан-батор

Прямісінько у вушко голки влучила стріла Гунана.

Гунан-батор

Після цього почали вони боротися. Три дні боровся Шамдагай з Урту, три дні притискали один одного до землі.

На тому місці, де притиснув до землі Шамдагай Урту, став рів глибиною п'ять сажнів. Ходить Шамдагай навколо рову, хвалиться:

– Немає сильнішого за мене батора. Доведеться ханові віддати мені свою дочку.

Гунан-батор

Говорить йому Гунан:

– Хочу з тобою силою помірятись, дізнатися, чи міцно ти на ногах стоїш?

Гунан-батор

Почали вони боротися. П'ять днів притискали один одного до землі. Гунан тупнув ногою об землю – і на тому місці земля тріснула. Провалився Шамдагай у тріщину – ледве встигли напівмертвого за волосся витягти.

Гунан-батор

Настав день останнього змагання.

Вранці виїхали на своїх конях у степ Шамдагай, Урту та Гунан. Під Шамдагаєм кінь буланий, гарячий – іскри з очей летять. Під Урту кінь чалий, лютий – із ніздрів полум'я виривається. А під Гунаном руде лоша, маленьке, сумирне.

Гунан-батор

Сміються люди з Гунана:

– На такому коні тільки за вівцями ганятися!

Приїхав дивитися перегони Ірибсин-хан, доньку з собою привіз - красуню Цецег.

Побачив Гунан Цецег – одразу закохався у неї.

Гунан-батор

А ханська дочка, як побачила Гунана, сказала батькові:

– Буду я дружиною батора, що має руде лоша!

Гунан-батор

Розсердився хан, закричав на дочку:

- Не тобі вибирати чоловіка! Хто перший доскочить до гори, той і буде твоїм чоловіком!

Гунан-батор

Змахнув хан рукавом – і три батори помчали до гори. Попереду поскакав буланий кінь, за ним – чалий, а позаду всіх – руде лоша.

Гунан-батор

Побачила Цецег, що відстав Гунан, – гірко заплакала, втекла від людей у юрту.

Гунан-батор

Нахилився Гунан до вуха лошати, каже:

- Обігнали тебе буланий і чалий. Не бути красуні Цецег моєю дружиною, а я без неї і жити не хочу!

Сказало руде лоша:

– Не сумуй, розгладь свої зморшки!

І, так сказавши, повернуло голову на схід та заіржало.

Гунан-батор

Одразу налетів із степу ураган і почав дмухати назустріч чалому та буланому. Шмагають Шамдагай та Урту своїх коней, а ті – ні з місця.

Гунан-батор

Обігнало їх руде лоша, першим примчало до гори. Усі люди, що були тут, радісно закричали. Вийшла на крик із юрти Цецег – подивитися, кому вона дружиною буде: Шамдагаю чи Урту. Бачить,– їде до хана на рудому лошаті Гунан, а ті двоє навіть до гори ще не доскакали.

Гунан-батор

Нахмурився хан, каже Гунану:

– Ти батор із чужої землі. Не знаю я, якої ти кістки. Але слово моє залишається – бери в дружини мою дочку. Тільки знай: не дам тобі в посаг ні золота, ні срібла, ні одягу, ні коней, ні корів, ні верблюдів, ні овець, ні пасовищ. А решту проси чого хочеш.

Гунан-батор

Сказав так хан, а сам думає: "Не захоче він взяти дружину без посагу".

Посадив Гунан наречену позаду себе на руде лоша і відповів ханові:

– Не треба мені золота, срібла, одягу, пасовищ. Замість коней дай мені тільки лошат. Замість корів дай лише телят. Замість верблюдів дай тільки верблюденят. Замість овець дай лише ягнят.

Хан так і наказав зробити.

Гунан-батор

Попрощалися Цецег і Гунан із ханом та поїхали у далекі землі, де не було ніякого хана. І зажили там щасливо.

А коли прийшов початок першого місяця осені, сів він на руде лоша і примчав до старої юрти батьків. Побачив біля юрти батька та матір і сказав:

- Збирайтеся, поїдемо до мене жити.

Гунан-батор

Старі так і зробили, поїхали з ним. І до кінця днів жили вони в пошані та любові.

Гунан-батор

А Гунан і дружина його завжди дбали, щоб у рудого лоша був овес і свіжа трава.

Гунан-батор

Автор: Монгольська народна казка; ілюстратор: Урманче І.




Пропонуємо також:


У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

Гостьова книга - Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082254291250, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова