|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
Гуп та Гоп
Скорочено
Їржі Кафка
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
ілюстрації – М.Драйцун
Минуло кілька днів. Гуп та Гоп мешкали з Рибічкою у високому будинку. Їм тут дуже подобалось. Аж ось стерновий зібрався на вітрильник, а мавпенят залишив дома, наказавши поводити себе як личить вихованим і статечним мавпам.
Гоп заліз під стіл, а Гуп стрибнув на люстру.
– Ого, Гопічку, якби ти бачив, як усе тут блищить! На, лови, – Гуп викрутив з люстри лампочку і кинув Гопові. Лампочка впала на підлогу. Оце удар!
Друга лампочка дзенькнула ще дужче. Гоп стрибнув до Гупа, і вони загойдалися на люстрі. Сюди-туди... Туди-сюди. Аж раптом – трісь! Люстра полетіла додолу, і це була вже не люстра, а пара погнутих трубок і купа скалок. А із стелі на мавпенят грізно дивилась темна дірка.
Коли Рибічка пізно ввечері повертався додому, він спіткнувся об щось перед будинком. Що воно таке? Трубки, скалки, хтось ще поламає ноги. І він запхнув трубки у велику урну.
Піднімаючись сходами, він думав, чи повечеряли Гуп і Гоп і чи вмилися вони перед сном. Тихенько відчинив двері і почув, що мавпенята мирно посопують. Він навіть світла не засвітив і ліг спати.
Рано-вранці сонячний промінчик розбудив Рибічку. Він потягнувся, голосно зітхнув і розплющив очі. І в ту ж мить побачив чорну дірку.
– Ой, лишенько! Невже я викинув власну люстру!
Він стрілою помчав до вікна. Урна стояла, а люстри у ній не було.
– Я мушу вас якось покарати, – сказав Рибічка.
– Але тільки трошечки, пане стерновий, – Гуп гладив його по обличчю.
– Щоб не було боляче... – Гоп погладив стерновому руку.
Потім вони стрибнули Рибічці на коліна, і гнів його минув.
Одного разу Рибічка повів своїх мавпенят у зоологічний сад. Вони йшли пішки. Було жарко.
У стернового язик зашерх від спраги. Вій підвів Гупа й Гопа до лави, наказав почекати, поки він принесе лимонад, і пішов до ресторану. Мавпенята статечно сиділи на лаві.
Стернового не було. Тоді вони полізли на дерево, щоб подивитися, чи не йде Рибічка, його вони не побачили, а побачили сторожа, що пильнував лави.
Сторож здивувався і пішов до сторожа, який охороняв мавп.
– Чи не втекли у тебе дві мавпи?
– Де там, я щойно перерахував їх – всі п’ять на місці.
– Мабуть, це мені приснилось, – сказав сторож сам собі.
Гуп з Гопом кинулися навтіки і потрапили до оленів. Мавпенята посідали оленю на спину і стали кататися. В оленів теж був сторож. Побачивши мавп, він побіг до мавп'ячої клітки.
Та Гуп і Гоп на олені встигли швидше. Мавпи відчинили дверцята і впустили малюків до клітки. Тим часом сторож почав рахувати... Мавп було не п’ять а сім.
Він побіг до директора. А той визвав детектива.
– Схоже на те, – сказала найстарша мавпа, – що зараз зчиниться неабиякий шарварок. Вам краще зникнути.
Гуп та Гоп вилізли з клітки і побігли до своєї лави.
І коли прийшов стерновий, вони любесенько сиділи там, наче нічого й не було.
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
- Контакти
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова