Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
Усі категорії |
Скорочено
Їржі Кафка
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
ілюстрації – М.Драйцун
Було море... Було воно мокре й зелене. По морю плив корабель – великий вітрильник. І мав цей вітрильник дуже довгу і гарну назву "Добродружстві", що в перекладі з чеської означає "Пригода".
Як і всі інші кораблі, "Добродружстві" вів капітан. Він теж мав незвичайне ім’я – Велриба (кит). З усієї команди вітрильника капітан був найстарший, найвищий і важив найбільше.
Другою найважливішою людиною був стерновий Рибічка. Він народився лише на один день пізніше капітана, був нижчий від нього на один сантиметр і важив менше на один грам.
Були на вітрильнику матроси і юнга. Матроси лазили по щоглах, підіймали й опускали вітрила, латали їх і чистили. Юнга шарував палубу, допомагав то тут, то там, а також чистив картоплю з коком.
От тобі й маєш! Про кока ми ледве не забули. А він же годує всю команду вітрильника. І себе, ясна річ, теж.
На вітрильнику ніхто ніколи не робив нікому прикростей. Завжди тут було весело, лунали пісні. А все тому, що на вітрильнику плавав стерновий Рибічка.
Коли обрій лелів блакиттю й золотом, коли вдень віяв свіжий, а вночі теплий вітерець, капітан був лагідним. За кораблем летіли птахи, махаючи крилами морякам.
...Капітан стояв на капітанському містку і занепокоєно дивився на небо. Йому дуже не подобалися чорні хмари, що заснували весь обрій.
Не минуло й години, як линув дощ. Дощ періщив дві години, періщив цілий день. Двадцять днів і двадцять ночей ішов дощ. Сонцю не вдалося й разу визирнути з хмар. І день був як ніч... Двадцять першого дня на обрії показалися верховіття дерев.
Невже це острів? Але якийсь дивний острів – дерева ростуть просто з води. Подивившись у бінокль, стерновий Рибічка помітив на дереві двох мавпенят.
Рятувальний човен полетів по хвилях.
– Пощастило вам, мавпенята, – бурмотів Рибічка. – Тримайтесь. Я вже тут. Мерщій у човен. Гупки! Гопки!
Одне мавпеня – гупки! Друге – гопки! І ось обидва вже у човні.
– Тільки мавпенят мені тут бракувало! – сердився капітан. – Що в мене, вітрильник чи зоологічний сад?
– Не турбуйтеся, пане капітан. Я про них подбаю, – і стерновий повів мавпенят до себе у каюту.
А моряки на палубі радилися, які імена дати мавпенятам. Один з них згадав, як стерновий весь час каже їм гупки і гопки, і запропонував так їх і назвати – Гупки та Гопки.
– Ні, краще просто Гуп та Гоп, – сказав юнга, і всі погодились.
На двадцять сьомий день дощ нарешті перестав. Над Зеленим морем знову засяяло сонце. Стерновий співав пісеньку. Мавпенята гордовито походжали по палубі у матроських костюмчиках і думали, як би віддячити панові стерновому за його турботи.
Нарешті Гоп все ж таки додумався:
– Послухай-но, Гупічку, якби ми навели тут лад і пофарбували каюту, Рибічка, мабуть, зрадів би.
І вони взялися до діла.
А закінчивши його, міцно заснули. Стерновий Рибічка зазирнув у каюту і відчув сильний запах крему для взуття. Він засвітив світло...
Аж тут почувся голос капітана:
– Куди подівся мій помазок?!
Мабуть, уперше в житті Рибічка збрехав. Але він мусив урятувати мавпенят від прочуханки.
...Вітрильник "Добродружстві" проплив по семи океанах, по семи морях; спинявся біля семи островів і тепер наближався до материка.
В порту було стільки дивовижних речей, що Гуп та Гоп очі повитріщали.
Автор: Кафка Ї.; ілюстратор: Драйцун М.Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова