Анатолій Григорук

Чим хата багата

Збірка оповідань

Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Валентина Серцова

Зміст:

І з посміху люди бувають
Той ще не музика, хто в дудку дме
Хто міняє, той нічого не має
Знає кіт, чиє сало з'їв
Коваль клепле, поки тепле
Молодець проти овець
Хочеш бути щасливим, не будь лінивим
Куди вітрець, туди й розумець
З курми лягай, з півнями вставай
Скільки злодюзі не красти, не мине він напасті
Де дуби, там і гриби
В гурті й пісня в лад іде
Чим хата багата

Чим хата багата

Визолотило сонце лани. Скрізь розпросторився густий гарячий дух стиглої пашні.

Денисків тато і днює й ночує в полі. У комбайнерів роботи у час жнив – непочатий край.

Дениско так, бува, скучить за татом, що більше й витерпіти несила. Тож відпроситься в домашніх, осідлає замість коня довгу лозину – й бігцем на лан.

– Це добре, що ти підсобити прийшов, – пригладжує Денискові непокірного чубчика тато. – Тут, брат, поспішати треба, бо урожай не той, що в полі, а той, що в коморі. Як думаєш, упораємо за сьогодні цей лан?

– Щось йому ні кінця ні краю, – з непевністю в голосі каже Дениско.

– Не питає добрий жнець, чи широкий загонець, – усміхається тато й, підморгнувши синові, додає: – Очі роботи лякаються, а руки роблять...

Так, перемовляючись та жартуючи, вони і жнивують, поки сонце не похилить до обрію і не ляже на землю передвечірня сутінь.

Частенько в цей час приходить по Дениска бабуня. Та не з порожніми руками. Вона приходить з повним кошиком ще теплих пиріжків та струдлів, з баночкою липового меду і бідончиком квасу чи узвару.

Тато зупиняє комбайна, подає знак своїм хлопцям, щоб усі ставали на підвечірок. І тут таки купа обмолоченої соломи обертається на скатертину-самобранку.

Призволяються комбайнери смачнющими струдлями та пирогами.

Найласіші шматки Денискові підсовують.

А бабуня припрошує:

– Їжте, любі женчики, їжте. Чим хата багата, тим і рада.

– Е, бабо Насте, ваша хата не тільки пирогами багата, – весело усміхається Степан, високий парубок, що любить підкидати Дениска мало не під самісіньке небо. – Он який у вас хлібороб росте. Не хлопець – золото. Якби не Дениско, ми б сьогодні й половини не зробили. Недарма кажуть, що нива потребує доброї погоди, доброго насіння та доброго робітника.

Комбайнери всміхаються. Дениско опускає долу очі, бо не звик, щоб його хвалили. Якийсь час мовчки вминає струдля з яблуками, а тоді каже баском:

– Зараз мені вже додому треба. А завтра я знов прийду. Буду щодня вам допомагати, поки весь лан не вижнемо.

І, взявшися з бабунею за руки, вони повертають у бік запнутого вечірнім серпанком села.

Зміст:

І з посміху люди бувають
Той ще не музика, хто в дудку дме
Хто міняє, той нічого не має
Знає кіт, чиє сало з'їв
Коваль клепле, поки тепле
Молодець проти овець
Хочеш бути щасливим, не будь лінивим
Куди вітрець, туди й розумець
З курми лягай, з півнями вставай
Скільки злодюзі не красти, не мине він напасті
Де дуби, там і гриби
В гурті й пісня в лад іде
Чим хата багата