Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською
  Головна    Про сайт


Молдавська народна казка

Зоря ранкова і зоря вечірня

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Ю.Северин

Сторінки:   1    2    3

Підійшов царевич до палацу, постукав у ворота.

Цар послав варту – дізнатися, хто це там стукає, звідки прийшов і куди прямує.

Царевич розповів усе від початку до кінця – так, мовляв, і так. Тоді вийшов цар до воріт, і парубок сказав йому:

– Пресвітлий царю, хотів би я бачити твою молодшу дочку нареченою на чолі столу, а себе – нареченим поруч із нею. Руки її прийшов просити. Чи віддаси за мене?

Зоря ранкова і зоря вечірня

– Віддати віддам... якщо тільки зумієш сховатися так, щоб ніхто тебе не знайшов. Тоді справимо весілля, і житимеш тут, у замку, поки стоїть земля і світить сонце, тому що від цих воріт і починається безсмертне царство.

Зоря ранкова і зоря вечірня

Тут напала на бідного хлопця така туга-журба, – адже він не знав, як сховатися, – але що йому було робити? Задумався він та згадав раптом про орла. Не встиг і оком моргнути, як орел був біля нього.

– Чого зажурився, господарю?

– Та от послухай, яка біда мене спіткала... – і він розповів йому про наказ царя.

– Ну, якщо так, не варто й сумувати.

Зоря ранкова і зоря вечірня

Орел підхопив царевича, поніс його до небесних брам і сховав за дев'ятьма рядами хмар.

Зоря ранкова і зоря вечірня

А в царя було три дочки – усі одна в одну: і на обличчя, і волоссям, і одягом, і взуттям. Вийшов цар, шабля наголо, зі старшою донькою і каже їй суворо, що, якщо не знайде вона царевича, бути їй без голови.

Зоря ранкова і зоря вечірня

Пішла дівчина до квітника, нарвала кошик квітів і вийшла з батьком за поріг, щоб подивитися, де царевич.

Подивилася на землю – не побачила, подивилася на море – не побачила, на небо подивилася – побачила й гукнула:

– Виходь з-за хмар, я тебе бачу!

Зоря ранкова і зоря вечірня

Вмить спустив орел царевича з хмар. А цар сказав:

– Що ж, чи зняти тобі голову з плечей?

Царівна взяла парубка під свій захист:

– Ясновельможний государю, гріх на перший раз прощається.

Зоря ранкова і зоря вечірня

Пробачив його цар.

– Тільки дивись: якщо побачить тебе середня моя дочка – не зносити тобі голови!

Пішов цар до палацу по середню царівну. А хлопець знову не знає, що йому робити.

Стоїть, пригнічений, і думає, хто б визволив його з цієї біди. І згадався йому риб'ячий цар. І тільки-но подумав про нього, – оце диво! – прилинуло море до палацових стін, а з моря виплила рибина.

– Що трапилося, господарю?

– Погані справи. Слухай...

І він почав розповідати про цареву погрозу.

– Ох, горе мені! Але все буде добре, не турбуйся, знаю я такі місця на дні моря, що тебе там ні за що в світі не знайдуть.

Сховала рибина царевича в роті, як зернятко, і опустилася з ним на морське дно.

Цар тим часом вийшов з середньою царівною, вийняв шаблю й наказав:

– Шукай царевича, а якщо не знайдеш – не зносити тобі голови.

Дівчина вмила обличчя, нарвала квітів, поклала в кошик та озирнулася навколо. Вона пошукала парубка на виходженій землі і не знайшла, зазирнула за сонце й місяць на небі – немає, подивилася на дно морське – і побачила.

Цар крикнув:

– Виходь, парубче, – вгледіла тебе моя дочка!

Рибина витягла його на берег, і цар сказав:

– Що ж, тепер доведеться відрубати тобі голову.

Але середня царівна заступилася:

– Пробач йому, батьку, вдруге гріх прощається; якщо побачиш його в третій раз – тоді вже розправишся з ним.

– Гаразд, прощаю тобі й на цей раз, якщо дочка просить. Та якщо втретє не зумієш сховатися, знай, що не ступати тобі більше по зеленій траві.

Зоря ранкова і зоря вечірня

Знову потрапив царевич у біду. Страх і туга долають його: "Зніме він мені голову – і справі кінець; що б придумати, щоб царівни не побачили мене, хто б урятував мене?"

Зоря ранкова і зоря вечірня

Поки він так побивався, пригадалася йому лисиця, і не встиг він подумати про неї – аж лисиця перед ним.

– Чого плачеш, господарю?

– Так і так, мовляв...

– Мовчи, не плач і не сумуй, заспокойся, викинь з голови. Якщо вже так сталося – йдемо зі мною, я знаю, що робити.

Зоря ранкова і зоря вечірня

Вирушила лисиця вперед, царевич – за нею, перемахнули паркан у глибині саду, увійшли до квітника, лисиця покружляла навколо, вдарила царевича хвостом і перетворила його на велику гарну квітку.

Зоря ранкова і зоря вечірня

А молодша царівна вмилася тим часом, пішла до квітника і зірвала саме цю квітку, тому що вона їй найбільше сподобалася, зірвала та й поклала в кошик.

Зоря ранкова і зоря вечірня

Вийшов цар, зупинився перед палацом – шабля наголо, покликав молодшу дочку і велів їй шукати, де хоче, царевича, а як не знайде, то зніме їй голову.

Дивиться царівна на землю – немає хлопця, дивиться на море – немає, і на небі теж немає, подивилася ще раз крізь твердь земну, товщу небес, океан зоряний – немає його ніде.

Цар каже їй тоді:

Краще дивись, ти його ховаєш! А дівчина відповідає:

– Я скрізь дивилася – не бачу! Тінь його є, а самого його не видно!

Зоря ранкова і зоря вечірня

Що було робити царю? От він і гукнув:

– Виходь, молодцю, де ти є, – не побачила тебе моя дочка.

Царевич вискочив з кошика і каже:

– Ось я, пане!

– Добре, хлопче, бачу, що ти сміливий.

Зоря ранкова і зоря вечірня

Покликав цар музикантів, а царевичу велів піти у двір та впізнати молодшу царівну, і якщо впізнає – справлять вони весілля, а як ні – то не зносити йому голови.

Ось уже, здавалося парубку, здійснюється його мрія і – на тобі! – нове випробування, страшніше від інших. Став він плакати й голосити, і так плакав, що очі в нього почервоніли й опухли. Схоже, не вибратися йому з цієї халепи. Що було – було, аж тепер вже напевно цар зніме йому голову. Сидить він так, горює, і пригадався йому комар.

І тільки-но встиг подумати про нього – комар тут як тут.

– Що за журба гнітить тебе, господарю, чого так плачеш?

– Як же мені не плакати, бідоласі: думав, вибрався я вже з біди, аж ось цар позбавляє мене життя. Хіба зможу я відрізнити царівен, якщо вони схожі одна на одну як дві краплі води?

– Не сумуй, господарю, не журися про це. Я добре знаю царівен, знаю, яка з них старша, яка – молодша, я серед них виріс. Коли цар виведе їх, я сяду на ніс молодшій і ти її впізнаєш.

Зоря ранкова і зоря вечірня

Вийшли царівни – усі як одна, однакові на зріст, однаково вдягнені, – ну хоч би чимось відрізнялися! А комар політав-політав по кущах, по бур'янах, прилетів і сів на ніс одній дівчині. Та підняла руку, щоб зігнати його, а царевич схопив її за руку й каже:

– Ця ось, государю, молодша.

Цар відповів:

– Вірно, вона.

І була та дівчина струнка й гарна, як сонечко на сході, як волошка, коли розквітає.

Зоря ранкова і зоря вечірня

Цар залишився дуже задоволений, запросив нареченого до палацу, посадив його на чолі столу і сказав:

– Віддаю за тебе дочку свою і даю володінь, скільки вміщається у ці межі. Станеш ти з цього дня жити з нами, забудеш про смерть, бо житимеш вічно, поки стоїть земля і світить сонце. Ходи по царству, обходь його вздовж і поперек, тільки назад через ті ворота, у які ввійшов, і не думай вийти – біда буде.

Побачив царевич навколо сади золоті, дерева з гілками до землі, золоті й срібні замки, прикрашені дорогоцінним камінням, колодязі з мармуру зі срібними квартами, річки, по яких течуть молоко й мед, дубові ліси з різними співочими птахами, пасовища з густою зеленою травою і квітами-конваліями, яких ніхто з живих не бачив.

Зоря ранкова і зоря вечірня

Стільки там усього було, що сидіти б отак та й розповідати!

І скільки те весілля тривало – точно не можу сказати, тому що сонце там не сходило й не заходило, а стояло весь час високо в небі.

Зоря ранкова і зоря вечірня

Сторінки:   1    2    3



Фейсбук-група Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Живий журнал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Телеграм-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Інстаграм Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Ютуб-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн


Усі категорії


У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова





Гостьова книга Контакти   На головну сторінку

© 2015-2020 Валерія Воробйова