Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською
  Головна    Про сайт


Молдавська народна казка

Зоря ранкова і зоря вечірня

Зоря ранкова і зоря вечірня

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Ю.Северин

Сторінки:   1    2    3

Жив колись цар, і був у нього син – вереда й бешкетник.

Зоря ранкова і зоря вечірня

Вийшов якось хлопчик до воріт і почав стріляти з рогатки камінцями, а повз те місце йшла бабця з глечиком води. Хлопчисько запустив у неї камінцем і влучив прямісінько в глечик.

Зоря ранкова і зоря вечірня

Глечик розбився, вода вилилася, а стара обернулася і сказала:

– Щоб ти пішки обійшов усю землю і не заспокоївся, поки не потрапиш у безсмертне царство, і щоб там ти не знайшов ані відпочинку, ані спокою.

Зоря ранкова і зоря вечірня

Хлопчик повернувся до палацу, а через три дні здолали його думки, напала туга, і жах як захотілося йому помандрувати по білому світу – відшукати безсмертне царство.

Зоря ранкова і зоря вечірня

Боровся він із собою, скільки міг, але одного дня сказав царю, щоб той дав йому грошей, справив одяг новий, дав шаблю й булаву, бо вирушає він блукати по світу.

Ніхто не зумів його втримати, і пішов царевич – тільки й слід його прохолов.

Зоря ранкова і зоря вечірня

Йде він однією дорогою, іншою, в одне село зайде, в інше, завернув у Бельци, в Сороки, в Хотин, – ще хтозна куди, і опинився біля келії. Постукав у двері, а звідти виходить пустельник і питає:

– Чого тобі, хлопче?

– Шукаю безсмертне царство.

Здивувався пустельник:

– Ще не бачили мої очі, і не чули мої вуха про таке царство.

Засмутився царевич:

– Що ж мені робити? Не повертатися ж назад!

Зоря ранкова і зоря вечірня

Тоді пустельник порадив йому:

– Іди через цей густий і темний ліс. У лісі тобі зустрінуться різні звірі – ти з кожним привітайся. Пройдеш трохи і побачиш замок, а перед замком лежатиме змій головою на порозі. Ти і його привітай, а він зрадіє, поверне голову – і тоді зможеш пройти. У замку тобі скажуть, що далі робити.

Зоря ранкова і зоря вечірня

Царевич так і зробив: пішов через ліс і скільки звірів, птахів і комах не зустрічав – усіх вітав.

Зоря ранкова і зоря вечірня

Так дійшов він до замку.

Перед замком і справді лежав змій – головою на порозі.

Царевич здалеку вклонився йому і сказав:

– Добридень, драконе-зміє, золота луска.

Змій зрадів, повернув голову:

– Якби ти зі мною не привітався, вбив би я тебе на місці.

Парубок переступив поріг і відповів:

– А якби ти накинувся на мене, я б тебе вмить на порох стер!

Зоря ранкова і зоря вечірня

Увійшов царевич до палацу і побачив старого як світ діда.

– Яким вітром занесло тебе сюди, сміливцю?

– Шукаю безсмертне царство.

– Далеченько воно, хлопче, ніхто не був там і не знає туди дороги; але ти привітався з усіма моїми звірами і я дам тобі клубок золотих ниток, щоб показував дорогу. Куди клубок покотиться, туди і йди.

Зоря ранкова і зоря вечірня

Попрощався з ним царевич, кинув перед собою клубок, і покотився він через гори, через долини, через поля, луки й пустелі.

Клубок котився, залишаючи за собою тонку, як павутинка, золоту нитку. Так пройшов царевич довгий шлях і прийшов, нарешті, до дуба, біля якого зупинився перепочити.

Присів парубок у тіньочку і сів прямо на жолудь – шапочка на ньому луснула й оголила верхівку. Відчувши на собі такий тягар, жолудь запитав:

– Хто ти такий, молодцю, і куди прямуєш?

– Я царський син, йду в безсмертне царство, щоб жити, поки стоїть земля і світить сонце.

– Зійди з мене, – попросив жолудь, – я тільки-но пустив паростки, слабкий іще, і ти можеш мене розчавити; я буду рости, а ти, якщо хочеш, живи зі мною разом, поки не стану я міцним і пишним дубом. А коли перетворюся я на глибокого старця, впаду з ніг і ластівки стануть колупатися у моєму гнилому стовбурі, тоді тільки й тобі прийде кінець.

Зоря ранкова і зоря вечірня

Царевич піднявся, присипав жолудь землею, щоб він ріс, попрощався з ним і пішов далі.

Зоря ранкова і зоря вечірня

Іде він, іде за своїм клубком і приходить до виноградного куща, обвішаного гронами.

Зупинився хлопець перепочити, зірвав гроно винограду і став їсти. Коли він поїв досхочу, кущ запитав:

– Куди йдеш, молодцю?

– Іду в безсмертне царство, хочу жити, поки стоїть земля і світить сонце.

А виноградний кущ каже йому:

– Закопай у землю виноградне зернятко, щоб росло воно і родило, і залишайся, якщо хочеш, тут, – поки не пустить коріння виноград, і не розростеться якнайдужче під сонцем. Скільки буду я жити – будеш і ти пити вино та їсти виноград.

Зоря ранкова і зоря вечірня

Парубок закопав у землю виноградне зернятко і сказав:

– Дякую тобі, виноградний кущу, залишайся з миром, рости, розростайся, а я піду далі.

– Бувай здоровий та йди з миром.

Іде він далі і бачить незабаром орла. Натягує тятиву лука, щоб збити його, а орел каже:

– Хлопче, не цілься в мене і не вбивай. Краще вилікуй мене – я тобі стану в пригоді. Якщо трапиться з тобою якась біда, ти тільки подумай про мене, і я прийду на допомогу.

Зоря ранкова і зоря вечірня

Царевич подбав про орла – перев'язав йому рани гарненько, нагодував, а сам пішов далі і прийшов незабаром до берега моря.

Йде він берегом і раптом бачить: щось попереду біліє та поблискує. "Що б це могло бути, що за дива?" – гадає.

Підходить ближче – і що ж бачить? Море відступило в глибину, а на гарячому, як вогонь, піску мається цар риб завдовжки в дванадцять кроків, а висотою з людину, зі срібними крилами, у золотій лусці, – не бачили ще люди такого дива на землі.

Царевич підійшов ще ближче і вигукнув:

– Еге, влаштую я собі з цієї рибини розкішний бенкет!

А рибина почула й каже:

– Якщо ти мене з'їси, хлопче, не сильно й поживишся, пусти-но краще мене углиб моря, а як тільки подумаєш про мене – я й з'явлюся.

Царевич пошукав довгу жердину, підчепив ним легенько царя риб і опустив у море.

Пішов парубок знову все вперед та вперед, багато царств-державств проминув, як раптом бачить лисицю, за якою женуться мисливські собаки, – покусану, нещасну. Натягнув він тятиву лука, а лисиця й каже:

– Не вбивай мене, добрий молодцю, захисти краще від псів, вилікуй, а я тобі у пригоді стану.

Прогнав царевич собак, узяв лисицю під свій захист та дбав про неї, поки вона зовсім не видужала, а потім відпустив на волю. На прощання лисиця сказала:

– Дякую тобі, царевичу, що врятував мене. Якщо якась біда з тобою трапиться – подумай про мене, і я прийду.

Зоря ранкова і зоря вечірня

Рушив парубок знову в дорогу, і чим далі йшов, тим тонший ставав золотий клубок. Йшов він так, йшов – і болотом багнистим, і небитим шляхом, – поки не прийшов до в'яза з двома стовбурами. Між стовбурами висіло павутиння, а в павутинні бився комар. Побачивши царевича, комар запищав:

– Врятуй мене, добрий молодцю, я тобі в пригоді стану. Знаю, куди ти йдеш, – у безсмертне царство, і якщо ти зробиш мені добро – не пошкодуєш про це.

Бачить подорожній яка справа, зупинився, вивільнив комара з павутиння, нагодував його і відпустив на волю.

Зоря ранкова і зоря вечірня

– Дякую, мандрівниче, за доброту. Якщо стане тобі важко – тільки подумай про мене, і я прилечу. А тепер іди собі та бувай здоровий – вже недовго тобі йти: скоро замок. Там, у замку, як тільки прийдеш, – йди прямо до царя і проси у нього в дружини наймолодшу доньку, бо до тих пір, поки ти не будеш одружений, не заволодіти тобі безсмертним царством.

Зоря ранкова і зоря вечірня

Отже, вирушив царевич знову в путь, і, поки йшов, клубок усе зменшувався й зменшувався... ось він став вже завбільшки з яблуко, потім з горіх, а коли став як горошинка, побачив царевич перед собою золочений палац, блискучий, величний... та що там казати, – така там краса була, що нічого подібного на землі й довіку не знайдеш.

Зоря ранкова і зоря вечірня

Сторінки:   1    2    3



Автор: Молдавська народна казка; ілюстратор: Северин Ю.

Фейсбук-група Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Живий журнал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Телеграм-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Інстаграм Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Ютуб-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн

На цьому сайті можна читати казки для дітей, скачати казки у форматі .doc, слухати аудіоказки.



У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова


Посилання на
сайти з дитячими
книгами
українською
мовою

Казка українською

Читанка

Читай онлайн

Книги для батьків та дітей

Бібліотека книг українською

Дерево казок

Казка українською мовою


Якщо у вас є сайт, на якому можна скачати, або прочитати дитячi книги українською мовою, напишіть мені і я додам ваш сайт до цього перелiку.

Гостьова книга Контакти


Посилання на
сайти з ілюстраціями
до дитячих книг

polny-shkaf

shaltay0boltay

Картинки и разговоры

Детская книга

Olgica

Kid-book-museum

Valerij SURKOV

Диафильмы.su






© 2015-2020 Валерія Воробйова