|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
Золота куля
За повістю Г.Почепцова
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – І.Вишинський
На високій горі стояв старовинний замок. Жив у цьому замку Крак, жив самотньо, слуг не тримав, нікого не приймав, і навіть голосу його ніхто не ніколи не чув. У селі подейкували, що Крак – чаклун.
Крак завжди давав дивні доручення. Воду слід було брати з Козячого болота і привозити лише до світанку. Тому Білояр щосили гнав коней. Він не міг спізнитися. За його спиною стояв кошик, а в ньому пляшки з водою. Привезеш їх – одержиш золото.
Нарешті Білояр осадив коней під стінами замку.
Звичайно з вікна спускалася мотузка з кошиком, у який хлопець перекладав пляшки та покупки. Але сьогодні він довго чекав і вже замерз, а у вікні не з'являлася сива голова Крака.
Ось-ось зійде сонце, і тоді не одержиш ані копійки.
Білояр боязко посмикав ручку важких дверей, і тут, на його подив, двері прочинилися.
Притискаючи до грудей кошик, він пішов сходами. Зашуміли крила кажанів, порох забивався до рота й носа. Гув вітер, дзвеніли шибки та грюкали двері. Коліна у Білояра підгиналися від страху.
Він був готовий вже повернути назад, як раптом сильний порив вітру розчинив двері і втягнув Білояра всередину. Він роззирнувся: перед ним, схиливши голову на руки, нерухомо лежав Крак.
– Що з вами? – запитав переляканий Білояр. – Що з вами?
У відповідь – мовчання. Але голос Білояра, здавалося, розбудив маленьку кулю, що лежала перед мертвим Краком. Тьмяна куля з кожним звуком людського голосу наливалася золотим сяйвом.
Це сяйво залило кімнату сліпучим світлом. Білояр простягнув руку і, схопивши кулю, стрімголов кинувся вниз. Палаюча куля була холодною як крига.
Білояр вискочив із замку, стрибнув у візок та змахнув батогом. Почувся страшенний гуркіт, і замок на очах почав провалюватися під землю.
Коли настала ніч і всі сусіди поснули, Білояр поклав кулю у глек та закопав на своєму городі.
Вранці Білояр побачив, що по городу вештається гультяй Валуй. Про нього подейкували різне. Дехто навіть казав, що саме через його хатину до країни Людей приходять пугачі.
"Треба десь подіти цю кляту кулю! – подумав Білояр. – Можливо, Крак вкрав її у пугачів, а мені клопіт."
Вночі він викопав глек із кулею, запріг коней та поїхав із села.
На світанку Білояр під'їхав до будинку майстра-золотаря Світозара. У країні Людей жило багато гномів, саме вони займалися коштовностями. Він прочинив двері та увійшов під дзеленчання численний срібних дзвіночків.
– Ось, хочу продати, – сказав Білояр, простягаючи Світозару мішок.
Гном, не кваплячись, розкрив мішка, зазирнув до нього.
– Оце? – прошепотів він. – Це не продається! Це ж...
Він не встиг доказати. Розчинилися двері, і двоє охоронців схопили Білояра та потягли його з крамниці. Світозар мерщій сунув мішок під прилавок.
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
- Контакти
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова