|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
Дівчина і птах
Лю Джао-Лінь
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Чен Ши-Фа
Неподалік від міста Цзінань, біля річки Юйфухе є гостроверха гора, схожа на нефритову шпильку.
Колись давно на цьому місці не було ніякої гори. Люди кажуть, що одна бідна дівчина та її птах перетворили нефритову шпильку на гору. Послухайте, як це було.
На березі Юйфухе було маленьке село, жив там бідний каменяр зі своєю дружиною та дочкою. Від голоду та злиднів помер каменяр, і залишилися вдова та дочка самі. Підросла дочка, стала прясти та ткати, тим і жили вони з матір'ю.
Дівчина не боялася ніякої роботи, сусіди її любили за добре серце.
Був у дівчини птах, її добрий товариш та друг. Птах був дуже розумний, він співав пісні, а ще вмів показати, яка буде погода – ясна чи хмарна.
Кожного разу, коли дівчина сідала прясти, птах прилітав до неї та розважав її піснями, відволікаючи від тяжких думок.
Голосно співав птах, так, що чутно було і сусідам, і рибалкам, що пливли по річці Юйфухе на човнах. Долинула його пісня і до вікон будинку заможного землевласника.
У багатія була єдина дочка – однолітка дочки каменяра. Жила вона у розкоші, вбиралася у шовки. Цілими днями сиділа вона перед дзеркалом, милувалася собою та чепурилася, а всіх бідних дівчат вважала потворами.
Почула багачка дивну пташину пісню, і захотілося їй мати вдома такого птаха, щоб співав він свої пісні тільки для неї одної.
Побігла вона до батька, просить:
– Дістань мені співочого птаха!
– Не турбуйся, – відповів багач, – я пошлю слугу і птах буде твій.
Але слуга повернувся з порожніми руками.
– Нічого в мене не вийшло, господарю, не хоче віддавати дівчина птаха. Каже: "Хоч я й бідна, але свого нікому не віддам!"
Розсердилася дочка багатія, почувши таку відповідь.
Насупив брови її батько, каже:
– У нас багато золота і срібла, чого ж ця нахаба відмовляється віддати нам птаха?
– Якщо вона буде такою впертою, – додала його дочка, – то заберемо птаха силою, а саму її виженемо геть із села.
Як не намагалися, не змогли вони умовити дівчину продати птаха. А птах якось і каже дівчині:
– Віддай мене, не хвилюйся, я все одно знайду дорогу додому.
Послухала дівчина поради птаха, та й відпустила його.
Нові господарі посадили птаха у клітку, замкнули її на замок. Замовк птах, не співає, спить до самого вечора.
А вночі прокинувся, та замість співу здійняв такого галасу, що перебудив усіх. Нікому не дав спокою.
П'ять днів птах удень спав, а кожної ночі кричав хриплим голосом. Нарешті багачка не витримала:
– Нащо потрібен це охриплий виродок? – спересердя розбила клітку, птах і вилетів на волю.
П'ять днів сумувала дочка каменяра та все думала про птаха, чекала його повернення. Як же зраділа вона, коли знову побачила свого співочого друга.
Провідала багачка, що повернувся птах до своєї колишньої господарки та задумала помститися. Підіслала до неї вбивцю.
Коли дівчина прала в річці білизну, підкрався злодій до неї та штовхнув її у воду.
Злякалася дівчина, але раптом у воді пролунав дивний голос:
– Не бійся, дівчино! Добрим людям ріка не принесе горя. Я причеплю до твого волосся нефритову шпильку, по ній тебе впізнай твій птах.
Опустилася дівчина на дно та наче заснула. А прокинувшись, побачила, що лежить вона на березі. Підвелася, подивилася на себе у воду та здивувалася: "Хто ця красуня, звідки в неї така коштовна шпилька?"
Повернулася дівчина додому. Не впізнала мати у цій красуні свою дочку.
А птах каже:
– Голос, який ти почула, належав річковій феї, а шпилька, яку вона тобі подарувала, – чарівна.
Вона може проштрикнути камінь, як голка полотно.
Чутка про те, що дочка каменяра стала красунею, розійшлася по всьому селу. А ще дівчина стала робити нефритовою шпилькою кам'яний посуд, та обдаровувати ним усіх своїх знайомих.
Дочка багача теж про це почула, і ще сильніше спалахнули у неї в серці заздрість та лють.
Причепурилася вона та побігла на річку, щоб відшукати чарівну фею та й собі отримати нефритову шпильку.
Прийшла на берег, скинула з себе одяг та стрибнула у воду.
Завирувала вода, потягнула багачку на дно, і пролунав голос:
– Юйфухе не потрібні злі люди!
Потім велика хвиля викинула дочку багача на берег. Тут її і знайшли слуги, та ледве впізнали свою господарку. Розгнівана фея забрала у злої дівчини її молодість та красу. Стала вона схожа на страшну відьму і ще сильніше захотіла погубити дочку каменяра та всю її родину.
Провідав про це птах, полетів до своєї подруги та порадив тікати їй з матір'ю з села.
Зібралися мати з дочкою та вирушили в путь. А багач сів на коня, зібрав слуг, та поскакав за втікачками. Захотів їх наздогнати, вбити та забрати нефритову шпильку.
Щосили біжать дівчина з матір'ю, чують – вже близько погоня. Зняла дівчина шпильку з голови, віддала птахові: "Лети, рятуй!"
Затиснув птах дорогоцінну ношу в дзьобі, дивиться вниз, бачить – ось-ось доженуть вбивці бідну дівчину та її матір. Не витримав птах, закричав:
– Швидше! Тікайте! – та й випустив шпильку.
Впала шпилька на землю. Здригнулася земля, загуркотіла, у мільйони разів збільшилася шпилька, перетворилася на величезну гору та й розчавила під собою убивць.
Розлилися води Юйфухе, пішла вода на поля.
Летить птах над селом, кричить людям:
– Рятуйтеся, переїжджайте на гору, бо затопить річка Юйфухе землі багача!
Так воно і сталося. Там, де стояв розкішний будинок, тепер тече ріка, зрошує своїми водами поля, родить на полях рис. А поруч стоїть висока гора, схожа на нефритову шпильку.
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
- Контакти
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2025 Валерія Воробйова