Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Усі категорії

М.С.Пляцковській

Різнокольорові звірята
Збірка казок

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Володимир Сутєєв

Зміст

Помічник
Урок дружби
Їжачок, якого можна було погладити
Як дві лисиці нору ділили
Різнокольорові звірята
Зелене жабеня і жовте латаття
Кролик, який нікого не боявся
Жужуля

Жужуля

Ніхто не любив бджолу Жужулю, бо була вона дуже вередливою. Усім діставалося від неї. Питається: навіщо в чужі справи свого хобітка пхати? А Жужуля пхала. І, крім того, вона завжди на щось була сердита.

Обідає кролик Кочерижко, а Жужулю лють бере. Танцюють різнокольорові метелики польку, вальс чи якийсь інший танець, а Жужуля незадоволена.

Грає слоненя Лус гами на акордеоні, а Жужуля місця собі не знаходить.

Тепер ви самі розумієте, чому нікому не хотілося дружити з Жужулею.

Ось що одного разу з цією самою Жужулею сталося. У понеділок, ні, здається, у вівторок, або в середу, а точніше - в четвер, але, може бути, і в п'ятницю тигреня Смугастик сидів у зручному кріслі під великим банановим деревом, читав товсту книгу і запивав кумедні оповідання апельсиновим соком.

Треба вам сказати, що Смугастик брав у бібліотеці усі книжки підряд, оскільки навчився читати зовсім нещодавно - і йому все було цікаво. Але найбільше він любив читати вголос веселі книжки. Звичайно Смугастик читав і голосно сміявся.

Того дня, про який йдеться мова. Смугастик узяв читати особливо смішну книжку. Він заливався, аж йому сльози від сміху на очі наверталися, і смужки по всій шкірі перекочувалися.

Пролітала повз нього Жужуля. Почула вона, що Смугастик регоче, і сіла ззаду на спинку крісла.

Смугастик Жужулю не помітив. Читає. Підстрибує від захвату. Набридло Жужулі на чужу радість дивитися - і заходилася вона навколо Смугастика кружляти і дзижчати. Тут тигреня помітило Жужулю і питає:

- Чого це ти навколо мене в'єшся? Місця мало, чи що?

- А я вж-ж-жалити тебе хочу, - відповідає Жужуля.

- Вж-ж-жалити? А що це таке?

- Це - ж-ж-жах як боляче!

- Нащо ти мені хочеш зробити боляче? - обурився Смугастик. - Хіба я тебе чіпав?

- А я тебе вж-ж-жалю, тому що мені не подобається... твій сміх!

- Може, мені теж не подобається, як ти дзижчиш біля мого вуха? Скажи, хіба я запрошував тебе в гості?

- Вірно. Не запрошував. А мене ніхто в гості і не запрошує.

- Але ж це погано! Отже, в тебе немає друзів.

- Подумаєш, друзі! Якщо мені захочеться, я сама в гості прилечу без жодного запрошення!

- Це неввічливо.

- Ото ще ввічливий знайшовся! Зараз як вж-ж-жалю в ніс! - пропищала Жужуля і ну нападати на тигреня.

Смугастик тільки лапами відмахується і бурчить. А сам міркує: як вередиву Жужулю провчити краще? Нарешті придумав і каже:

- Послухай, Жужулю! Не треба мене жалити. Якщо вже ти до мене в гості прилетіла, давай я тебе пригощу чимось.

- Оце вже інша розмова - зраділа Жужуля.

- А що ти любиш? - запитав Смугастик.

- Цукор люблю!

- Цукор? Будь ласка! Зараз принесу. Смугастик не був жадібним. Він виніс Жужулі кілька шматочків солодкого цукру.

Побачила Жужуля смачненьке - і забула про все на світі. Навіть не подякувала Смугастикові - так і прилипла до цукру.

А тигр не барився. Узяв зі столу непомітно склянку, з якої пив апельсиновий сік, підкрався до Жужулі, ррраз - і накрив її порожньою склянкою. І опинилася Жужуля під прозорим скляним ковпаком. Зрозуміла вона, що попалася в пастку, шипить, дзижчить, а її не чути.

Заспокоївся Смугастик. Сів у крісло зручніше і став знову книжку читати. Читає і сміється ще дужче. Недарма на цю книжку в бібліотеці велика черга була!

Ви спитаєте, як же закінчилася ця історія? Добре закінчилася. Адже в Смугастика був добрий характер. Пожалів він Жужулю - випустив.

- Лети, - сказав Смугастик. - Але якщо ти знову почнеш чіплятися до мене чи до моїх знайомих, то я провчу тебе як слід. Спробуй краще з кимось подружитися...

І тут стало Жужулі соромно, тому що Смугастик пробачив її і не став ображати, хоча був набагато сильніший.

- Хочеш бути моїм найпершим другом? - запитала Жужуля в тигреня. - Адже у мене ніколи не було жодного друга...

- Гаразд, - погодився Смугастик. - Прилітай до мене завтра. Я тобі книжку вголос почитаю - і ми разом похихочемо!

У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

- Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5168755457383301, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова