Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Усі категорії

М.С.Пляцковській

Різнокольорові звірята
Збірка казок

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Володимир Сутєєв

Зміст

Помічник
Урок дружби
Їжачок, якого можна було погладити
Як дві лисиці нору ділили
Різнокольорові звірята
Зелене жабеня і жовте латаття
Кролик, який нікого не боявся
Жужуля

Різнокольорові звірята

На узліссі, примостившись на пеньку, сиділо жабеня Стриб-Скок і малювало пензлем на полотні метелика, що погойдувався на ромашці. Малювало і співало.

Почуло цю пісеньку Зайченя, визирнуло з-за берізки і вибігло на галявину. Вистромило із кущів мордочку Ведмежа - і теж зашкутильгало до жабеня.

- Як гарно - зітхнув Ведмедик, поглянувши на картину. - Я так не вмію.

- А ти, жабеня, десь навчався на художника? - спитав Ведмедик.

- Ні. Я таке народилося, - відповіло жабеня. - А вам подобається... метелик на моїй картині?

- Він... такий... рожевий... І тому гарний... - сказало Зайченя. - От якби я був таким рожевим, то мене б, напевно, теж вважали найкрасивішим Зайченям на світі!

- А я б хотів бути... наполовину зеленим, а наполовину - синім, - мрійливо вимовило Ведмежа. - Тоді б я теж став найвідомішим Ведмедем у нашому лісі!

- Ось квак? - здивувалося жабеня. - Якщо справа тільки в цьому, то я згоден вам допомогти. Пензлики у мене є, фарби теж знайдуться.

Жабеня взяло у лапки два пензлики і прийнялося за роботу.

- Який же ж ти рожевий! - ахнув Ведмедик і погладив Зайченя по голівці.

- А ти теж... до чого ж... зелено-синій... Ну, просто зовсім... синьо-зелененький! - похвалило Зайченя і погладило Ведмедика по спині.

Коли Ведмедик прийшов до свого барлогу, то мама Ведмедиця, яка варила обід, навіть черпака від переляку впустила на підлогу.

- Це що ще за звір-р-р такий? - загарчала вона.

- Я не звір... я ж... Ведмежатко... - почулася жалібна відповідь.

- Мій синок... буренький, а не такий... різнокольоровий! Забир-р-райся геть поки цілий! - погрозила Ведмедиця кочергою.

Втекло Ведмежа і зустріло у лісі сумне Зайченя.

- Мама не впізнала мене! - заскиглило Зайченя.

- І мене... теж... - махнуло лапою Ведмежа.

Тим часом над лісом, понад хмарами, викотилося сонце. Воно позіхнуло, розпушило хмарку, як подушку, закрило очі - і вляглося спати. Одразу стало темно і страшно.

- Що робитимемо? - спитало Зайченя.

- Спа-а-ати... - позіхнуло Ведмежа і вляглося калачиком під берізку. Вляглося - і захропіло одразу.

Зайченя поклало під голову купу рудого листя і стало дивитися крізь довгі гілки, як веселий жовтий місяць смикає срібні ниточки, що звисають з погашених зірок. Потягне місяць за нитку - зірочка задзвонить і спалахне... Дивилося-дивилося Зайченя - і заснуло.

Вранці Зайченя з Ведмежам прокинулися і побігли до струмочка вмиватися. Бачать: місток через струмок зламаний.

- Давай полагодимо місток, - запропонувало Ведмежа.

- А хіба ми його зламали? - запитало Зайченя.

- Це не важливо. Ми його полагодимо - і він комусь знадобиться.

- Я і не заперечую... Я - як ти... - погодилося Зайченя.

Поки вони лагодили місток, поки возилися в струмку, вся фарба відмилася - і побіг по лісу різнобарвний струмочок.

Проскакало по містку жабеня і похвалило:

- Який чудовий місток!

Слідом за ним протупотіла по містку Ведмедиця і пробасила:

- Пр-р-речудовий місток!

- Це я... Це я... Це ми... його полагодили! - радісно закричало Ведмежа і кинулося в обійми мами Ведмедиці.

Мама Ведмедиця приголубила Ведмежа:

- Розумничку!

- А я? - запитало Зайченя.

- І ти... молодець! - сказало жабеня і потиснуло Зайченяті лапку.

- Мамо, а як ти мене впізнала? Адже я синьо-зеле... ні, зелено-си... - здивувалося Ведмежа.

- Ти звичайний... буренький, - усміхнулася мама.

- І справді, - почухало потилицю Зайченя. - Ти зовсім бурий...

- А ти... зовсім не рожевий, а... сірий... - зауважило Ведмежа, глянувши на Зайченя.

- Вас струмок відмив! - пояснило жабеня Стриб-Скок. А мама Ведмедиця сказала:

- Тепер ви стали знаменитими на весь наш ліс... Коли хтось пройде по цьому містку, то обов'язково подякує Зайченяті і Ведмежаті, які його полагодили...

- Ось бачите, для того, щоб прославитися, не обов'язково бути... різнокольоровими! - додало жабеня. - Приходьте до мене в гості, я неодмінно вас намалюю!

У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

- Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5168755457383301, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова