|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
Марко Багатий та Василь Безщасний
Російська народна казка
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – В.Панов
Прийшов Василь до широкої річки, через яку перевозить перевізник. Василь сів у човен, перевізник його й запитує:
– Куди ти, мій друже, йдеш?
Василь йому відповів те ж саме, що й дубу. І перевізник просить його:
– Як будеш у Змія, згадай про мене: я перевожу людей вже тридцять років, чи довго мені ще перевозити?
– Добре, – каже Василь, – згадаю! – та й пішов.
Приходить до моря, на морі лежить кит-риба, усі по ній ходять. Пішов по ній і Василь, кит-риба і заговорила:
– Василию Безщасний, куди ти йдеш?
Василь сказав їй, і кит-риба його просить:
– Коли прийдеш до Змія, згадай про мене: мовляв, лежить кит-риба через море, кінні та піші пробили їй тіло до ребер; чи довго їй ще лежати?
Василь пообіцяв та пішов. Приходить на зелений луг; на лузі стоїть великий палац, а біля віконця сидить дівчина-красуня і гірко плаче.
Як побачила Василя, встала вона, підійшла до нього й запитує:
– Що ти за чоловік і як зайшов у таке кляте місце?
Василь показав їй листа і сказав, що Марко Багатий наказав взяти з царя Змія данину за дванадцять років. Дівчина кинула листа в піч, а Василю сказала:
– Ти не по данину сюди присланий, а Змію на поживу. Та якими ж шляхами ти йшов? Чи не довелося тобі дорогою, щось бачити й чути?
Василь розповів їй про дуб, перевізника та кит-рибу. Тільки-но встигли вони переговорити, затремтіла земля й палац; дівчина одразу ж замкнула Василя в скриню під ліжком і сказала йому:
– Слухай уважно, про що ми зі Змієм говоритимемо.
А сама пішла зустрічати Змія. Як зайшов він до кімнати, сказав:
– Щось тут людським духом пахне?
Дівчина відповідає йому:
– Як сюди може зайти людський дух? Ти по світу літав, людського духу назбирався!
Каже Змій:
– Втомився я, ляжу відпочину! – і ліг на ліжку. Дівчина говорить йому:
– Царю, який я без тебе сон бачила! Ніби я йду дорогою, аж кричить мені дуб: «Скажи цареві, чи довго мені ще стояти?»
– Йому стояти доти, – каже Змій, – як підійде до нього хтось та штовхне його ногою, тоді він вивернеться з корінням і впаде, а під ним золота й срібла стільки, стільки немає й у Марка Багатого!
– А ще снилося мені, що прийшла я до річки, якою перевозить перевізник; він і питає, чи довго йому перевозити?
– Нехай він першого, хто прийде до нього, посадить у човен і штовхне човен від берега – той і буде вічно перевозити, а він піде спочивати.
– А ще ніби я йшла морем через кит-рибу, і вона мене запитала, чи довго їй лежати?
– Їй лежати доти, поки вона виригне дванадцять кораблів Марка Багатого: тоді піде у воду, і тіло її наросте. – Сказав таке цар Змій та й заснув міцним сном.
Дівчина випустила зі скрині Василя Безщасного і дала йому наказ:
– По цей бік кит-рибі не кажи, щоб вона виригнула дванадцять кораблів Марка Багатого, а як перейдеш на той бік, тоді й скажеш. Так само прийдеш до перевізника, на цьому боці не кажи йому того, що чув, а як перевезе тебе, тоді й скажеш; а до дуба прийдеш – штовхни його ногою на схід, і побачиш численне багатство.
Василь Безщасний подякував дівчині та й пішов.
Приходить до кита-риби; вона його й запитує:
– Чи говорив про мене?
– Говорив, – відповідає Василь, – от перейду і скажу.
Як перейшов, і сказав:
– Виригни дванадцять кораблів Марка Багатого.
Кит-риба відригнула, і кораблі пішли на вітрилах – ні в чому неушкоджені; а Василь Безщасний опинився у воді по коліна.
Прийшов Василь до перевізника. Перевізник запитує:
– Чи казав цареві Змію про мене?
– Казав, – відповідає йому Василь. – Перевези мене, тоді скажу.
Як переїхав на другий берег, тоді й сказав перевізникові:
– Хто до тебе прийде перший, посади його у човен, і штовхни човен від берега; той вічно і перевозитиме, а ти йди додому.
Прийшов Василь Безщасний до дуба, штовхнув його ногою, дуб упав; під ним золота та срібла та каміння дорогоцінного – не злічити!
Озирнувся Василь назад, бачить – пливуть до берега дванадцять кораблів, що виригнула кит-риба.
Матроси перенесли золото та срібло на кораблі і рушили в дорогу, а з ними й Василь Безщасний.
Дали знати Марку Багатому, що пливе його зять із дванадцятьма кораблями і що нагородив його цар Змій незліченним багатством.
Марко розсердився, що не збулося за його бажанням, звелів запрягти візок і поїхав сам до царя Змія нарікати йому.
Приїхав до перевізника, сів у човен; перевізник відштовхнув човен – Марко й залишився вічно перевозити.
А Василь Безщасний прибув до дружини й тещі, став жити-поживати та добра наживати, бідним допомагати, жебраків милувати, напувати й годувати, і заволодів усім майном Марка Багатого.
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
- Контакти
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова