Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Усі категорії

Read in English

Казки Півночі про звірів

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Є.Рачов

Росомаха і лисиця

Евенкійська казка

Задумала стара росомаха зі своїм чоловіком нове місце для житла пошукати.

Чутки йшли, що за річкою і звірів багато, і птах водиться.

От і вирішили вони свій чум з усім скарбом через річку переправити.

Пішов чоловік росомахи до лісу березового лубу надерти для човна. А стара увесь скарб у торби поскладала та й сіла на березі, чекає старого.

Дивиться вона – пливе по річці човник, а в ньому лисиця.

Підпливла лисиця до росомахи й каже:

– Давай-но я тобі допоможу – торби у своєму човні переправлю.

Зраділа росомаха, схопила торби і потягла до човна. До країв поклажі набралося. Хотіла росомаха і сама на торби сісти, але лисиця сказала:

– Стривай, не сідай, так і потонути можна. Спочатку я речі перевезу, а потім і тебе.

Відштовхнулася лисиця веслом від берега і попливла, тільки не на інший берег, а за течією річки.

Все далі й далі пливе лисиця. Зрозуміла тоді росомаха, що обдурила її руда, сіла на камінь біля води і заплакала.

Летів повз те місце дятел і почув плач росомахи. Дізнався він про її горе і полетів слідом за лисицею.

Перелетів навпростець через ліс до великого мису, сів на кущ біля води, наламав прутиків і чекає, коли лисиця до нього допливе.

От порівнялися човен з кущем. Дятел удав із себе хворого і став просити:

– Лисичко, лисичко, розболілася в мене голова, візьми мене в човен!

Узяла його лисиця в човен. Сховався дятел за торбами, його й не видно.

Пливуть вони далі. Лисиця на кормі сидить. А дятел уткнувся носом у човен, та й став його довбати непомітно.

Незабаром тонкий луб прорвався. Почала в човен вода набиратися.

– Що ж це, здається човен тече? – питає лисиця з переляку.

– І справді, тече, – відповідає дятел, – напевно, десь шов розійшовся, треба швидше до берега причалювати.

Під'їхали до берега. Вискочила лисиця й каже дятлові:

– Ти бери торби з човна та тягни їх на берег. А я поки до лісу піду, ялинової смоли пошукаю. Заробимо дірку і далі попливемо.

Тільки-но лисиця в лісі зникла, дятел склав удвоє прутики і заткнув ними дірку, потім сів у човен і поплив до росомахи.

Біжить лисиця з лісу, смолу несе. А човен вже далеко по річці сплив.

– Ах ти, розбійнику! Повернися!

– Ні, лисице, не повернуся, – відповідає дятел – не твій це скарб.

Приплив дятел до місця, де чум росомахи стояв.

Зраділи старі.

– Ну, – каже старий, – що ж ми тобі у нагороду дамо?

І пошила стара дятлові замшеву курточку, розфарбувала її кольоровою глиною, а на голову строкату шапочку наділа.

Став дятел ошатним, гарним.

А старий був добрим ковалем. Скував він дятлові міцний сталевий дзьоб і виточив кігті.

З того часу ходить дятел у строкатому вбранні. А сталевим дзьобом найміцніше дерево продовбати може.

До змісту

У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

- Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5168755457383301, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова