Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
Усі категорії |
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками
українською мовою
Ілюстрації – Є.Рачов
Ороцька казка
Жила на дереві білка з білченятами. Якось прибігла лисиця й каже:
– Білко, віддай мені білченя!
– Не віддам! – кричить білка.
– Віддай, бо дерево ваше сокирою зрубаю, усіх вас на рожні підсмажу! – кричить лисиця.
Злякалася білка, віддала білченя. Лисиця забрала його в ліс та й з'їла.
І знову прибігла:
– Віддай білченя!
– Не віддам!
– Віддай, бо дерево ваше сокирою зрубаю, усіх вас на рожні підсмажу!
Білка віддала ще одне білченя. Сидить, плаче.
Прилетіла чапля і питає:
– Чого ти плачеш?
– Та от, унадилася до мене лисиця, білченят забирає. Погрожує, якщо не віддам, дерево сокирою зрубати, усіх нас на рожні підсмажити.
– Не плач, білко. І не вір лисиці. Коли вона знову прийде, скажи: "Немає в тебе ні сокири, ні рожна". А якщо запитає, хто тебе навчив, скажи: "Чапля". – І чапля полетіла до моря.
Прийшла лисиця і знову кричить:
– Віддай білченя, бо дерево ваше сокирою зрубаю, усіх вас на рожні підсмажу!
– Немає в тебе ні сокири, ні рожна, – відповідає білка.
– Хто тебе навчив таким словами, дурна білко?
– Чапля мене навчила, – відповідає білка.
– Де ця чапля?
– Полетіла до моря.
"З'їм я цю чаплю", – вирішила лисиця.
І побігла до моря. Побачила чаплю і підкрадається. Близько підійшла лисиця, а чапля й полетіла. Лисиця кинулася за нею і вчепилася їй у хвіст. І піднялася разом із чаплею над землею. Полетіла чапля над морем. Лисиця міцно тримається.
Бачить – унизу острівець. Втомилася лисиця і розтулила зуби. Впала на острівець.
"Що робити? Як на землю перебратися?" – думає вона.
Але нічого не придумала. Сидить на березі, плаче:
– О-о! О-о!
Висунуло з води голову нерпеня.
– Чого ти плачеш? – питає.
– Я не плачу. Це я так співаю, – відповідає лисиця.
– Про що ж ти співаєш? – питає нерпеня.
– Я співаю про те, що я – вчена лисиця, лічбі навчена, полічила всі породи звірів. Тільки ви, нерпи, ще не пораховані. Тож вас, мабуть, мало.
– Ні, наш народ великий, – каже нерпеня. – Нас багато.
– Скільки вас?
– Скільки – не знаю, а якщо всі ми спливемо, то від цього острова до берега усе море заповнимо.
– Ну, спливайте, – каже лисиця. – Я буду вас лічити.
Пірнуло нерпеня у воду, і незабаром завирувало море, і спливли всі нерпи цього моря. Була їх сила-силенна! Заповнили все море до самого берега!
Побігла лисиця по головах до берега. Біжить і примовляє:
"Раз два три! Раз два три! Раз два три!"
Перестрибує з нерпи на нерпу. Ось і берег. Стрибнула лисиця на землю, стала лапи в боки і регоче.
– Ну, скільки нас? – запитують нерпи.
А лисиця регоче – зупинитися не може.
– Обдурила я вас! – кричить. – По ваших головах суха на землю вибралася! А лічити я вмію тільки до трьох! Зате хитрощів у мене – тричі по три!
– Дарма ти наш народ потурбувала, – сказала стара нерпа. – Ти шкідливий звір, лисице. Хитрощів у тебе й справді багато, проте не вистачить, щоб від людини вберегтися.
Права була стара нерпа.
Пішла голодна лисиця їжу шукати і потрапила у пастку мисливця.
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2025 Валерія Воробйова