Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Усі категорії

Хоробрий Кизи

В.Царукаєв

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – О.Кипарисов

Сторінки:   1    2   

Але зараз я вам розповім ще цікавішу історію!

Якось у неділю я погнав гусей у вільшаник. З собою взяв книжку з картинками. Поки гуси паслися між кущів, я присів на горбок і почав дивитися книгу.

Було дуже спекотно. Я зняв ремінець і повісив його на шию. Так завжди робить мій старший брат під час роботи. Свій повстяний капелюх – його у нас називають лопух – я насунув на самісінькі очі, щоб сонце не сліпило. І так сиджу, перегортаю сторінки.

Раптом чую гусячий писк, шипіння, крик – щось негаразд! Біжу на шум і бачу...

На гусей напала лисиця. Вискочила з-за кущів та схопила гусеня. Вона б забрала його, якби не Кизи.

Але старий ватажок, наче орел, налетів на лисицю. Він бив її крилами по голові, щипав. А потім схопив дзьобом за вухо, а крилами все б'є, б'є.

Я теж не розгубився: зірвав з шиї ремінець, накинув на лисицю. Хотів капелюхом-лопухом рота їй заткнути, щоб не вкусила, але, поки біг, капелюх зірвало вітром.

Якби не Кизи, мені б теж дісталося від лисиці! Але гусак добре мене захищав і дзьобом, і крилами. Не тільки мене, звісно. А і себе, і своє стадо.

А тим часом мій ремінець все міцніше закручувався на лисячій шиї. Так я і впіймав її. Важка вона була. Але я все одно вирішив віднести її додому: адже Кизилбек не повірить, що ми з Кизи лисицю здолали!

І тут до мене долинають такі слова:

- Цоб-цобе! Гей!

Дивлюся: аж це дядько Дзібо – волів своїх поганяє. Хмиз на арбі везе. Лівою рукою за мотузку тягне – вона прив'язана до волових рогів, а правою мені махає.

– Знову ти зі своїм гусячим військом! – Це він мені так кричить.

І тут він побачив лисицю, і я розповів йому, що сталося. Здивувався дядько Дзібо та й каже:

– Такого я ще не бачив: щоб гусак лисицю впіймав! Завжди навпаки бувало... Ну, так їй і треба, розбійниці!

Поклав він лисицю на хмиз, поранене гусеня взяв на руки та й сів на арбу. Воли рушили, і ми теж пішли.

Ми – це я, старий Кизи та тридцять гусей. Кизи йшов за арбою, гуси за ним, а я збоку. Так ми йшли шляхом, і всі стрічні зупинялися і довго дивилися нам услід.

Я йшов і думав: от якби зустріти зараз Кизилбека!

Так воно і сталося. Тільки-но ми підійшли до селища, а назустріч хлопці. І Кизилбек теж...

Коротше, до нашого двору ми внесли лисицю разом разом із ним. Тому що вона важка. І ще хтось допомагав. Один хлопчик навіть хвіст лисячий підтримував.

Моя мама приготувала для Кизи пів миски білого кукурудзяного тіста.

А Кизилбек так мені сказав:

– Я, мабуть, більше не кидатиму в нього нічим... І можеш дражнити мене "Кизи, Кизи". Будь ласка.

Він таки добрий друг, цей Кизилбек. Навчив мене підніжку робити і на гусака більше не сердиться.

Проте Кизи, як і раніше, шипить на Кизилбека. Не забув, мабуть, як той кидав у нього всім, до потрапить до рук.

Сторінки:   1    2   

У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

- Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова