Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
Усі категорії |
Бірманська народна казка
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – В.Ігнатов
Сторінки: 1 2
Колись давно жив на острові рибалка зі своєю дружиною та красунею дочкою – Чин. Мати любила Чин більше за своє життя, а батько і не згадував про неї: він був злою людиною.
Якось ловили рибалка та його дружина в морі рибу. Тричі закидали вони сіті і тричі витягували їх порожніми. І кожного разу рибалка зі злістю говорив:
– Клята риба! Щоб ти здохла!
А дружина говорила:
– Хоч би одну рибинку дочці на обід!
І коли їм нарешті попалася одна-єдина рибинка, зраділа жінка і сказала:
– Цю рибину ми не продамо, залишимо її дочці.
– Ще чого! – розсердився рибалка. – Я сам її з'їм!
– Ні, будь ласка, залиш її дочці! – сказала жінка і потяглася по рибку. Але рибалка так штовхнув її, що вона впала в море.
Проте нещасна жінка не загинула. Вона перетворилася на велику морську черепаху. А рибалка повернувся в селище та сказав, що його дружина потонула.
Дні й ночі оплакувала Чин свою добру матір.
Минув рік і рибалка знову одружився. Нова дружина виявилася найлютішою жінкою в світі. Зі своєю потворною дочкою вони постійно сварили й били Чин та примушували її працювати на себе.
Одного разу побита Чин прийшла на берег моря і гірко заплакала. Раптом вона побачила морську черепаху. Черепаха дивилася на дівчину, і з її очей котилися сльози.
З того дня Чин кожного вечора приходила на берег до черепахи. Зла мачуха прослідкувала за падчеркою і, здогадавшись, хто є ця черепаха, вирішила її вбити.
Удала мачуха, ніби вона захворіла, і стала голосити:
– Ой-ой-ой! Скоро смерть моя прийде!
– Як же тебе вилікувати? – запитав її рибалка.
А дружина говорить:
– Я одужаю, коли з'їм юшки з морської черепахи.
Пішов рибалка до моря, побачив Чин, а поруч із нею – велику морську черепаху. Підкрався він до черепахи та й убив її веслом.
Гірко заплакала дівчина, кинулася до мертвої черепахи, почала обіймати її, цілувати. Але батько відштовхнув дочку.
А хитра жінка, побачивши мертву черепаху, скочила з циновки і каже:
– Я вже здорова! Викинь її за селище собакам!
Чоловік так і зробив. Але не встигли собаки підійти близько до черепахи, як біля неї опинилася Чин. Вона обережно перенесла черепаху до дому та поховала її.
Колі зійшло сонце, вийшла Чин з хати і побачила, що на могилі виросло чудове мангове дерево. Усі плоди на ньому були золоті та срібні. Вітерець легенько колихав гілки, і плоди ніжно дзвеніли.
У цей час повз те місце проїжджав імператор зі своїм почтом.
– Кому належить це дивне дерево? – запитав він.
– Це дерево виростила моя дочка, милостивий імператоре, – сказала мачуха.
– Зірви мені десять срібних та десять золотих манго, і я щедро нагороджу тебе, – наказав імператор.
Але тільки-но дочка мачухи торкалася плода, як він одразу ставав сухим.
– Ти набрехала мені, це не твоє дерево! – сердито сказав імператор. – Кому належить воно?
Тоді до дерева підійшла Чин і промовила:
– Моє дерево, дай мені десять золотих та десять срібних манго! – І одразу ж до її ніг впали золоті та срібні плоди.
– Ось справжній власник дерева! – вигукнув імператор та наказав посадити Чин на свого слона. – Ти поїдеш зі мною до палацу і за три дні ми відсвяткуємо наше весілля.
Коли імператор поїхав, мачуха вирішили погубити ненависну падчерку та зрубала дерево. Коли дерево падало, з його дупла вилетіла зозуля та полетіла вслід за імператором.
Через деякий час зла жінка веліла своїй дочці викопати в хаті глибоку яму, а сама пішла до палацу, обійняла падчерку та сказала:
– Ми так скучили за тобою. Приїжджай хоч на три дні до нас у гості.
Сторінки: 1 2
Автор: Бірманська народна казка; ілюстратор: Ігнатов В.Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова