Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Усі категорії

Ніна Гернет, Григорій Ягдфельд

Катя та крокодил

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Б.Калаушин

Глави: 1, 2, 3, 4-5, 6-8, 9, 10-11, 12, 13, 14-15, 16-17, 18-19, 20-21, 22-23, 24-25, 26-27, 28-29.

 

Викинувши кролика з квартири на сходи, тато повернувся до кімнати і задоволено потер руки. Нарешті він позбувся цього огидного кота! Більше ніхто не завадить йому дограти «Диявольські трелі».

— Подивимося, як ти тепер влізеш! — зловтішно пробурмотів тато і підняв скрипку до підборіддя.

Він напівзаплющив очі і взяв першу ноту... Другу він взяти не встиг — пролунав відчайдушний скрип дверей.

Тато похолов: у кімнаті знову сидів білий кіт!

— Не може бути! — жалібно сказав тато, і смичок випав у нього з рук.

Біла пляма нахабно рухалася через кімнату дивними стрибками. Тато був упевнений, що кіт це робить навмисне, щоб показати, що йому начхати на господаря і на всі його замки та засувки.

Кіт сховався під диваном.

— Цей кіт доведе мене до божевільні, ось побачите! — похмуро сказав тато і пішов за шваброю.

А другий кролик (це був він) спокійно сидів під диваном і гриз морську травинку, що випала з матраца. Але він не встиг її догризти: увійшов тато зі шваброю.

— Ні, я цього кота приборкаю! — казав тато, тицяючи шваброю під диван. Кролик вискочив і забрався під шафу.

— Ні, я цього кота дістану! — шипів тато й нишпорив шваброю під шафою. — Я цьому клятому коту покажу! — сказав він і виштовхнув кролика.

Той спробував бува врятуватися під скринею, але тато наздогнав його.

— Ага! Ти у мене тепер поскрипиш, поганий кіт! — переможно крикнув тато, схопив кролика, жбурнув його до шафи і швидко замкнув дверцята на два оберти.

— Тепер нявчи скільки хочеш! — весело сказав він і прислухався.

Нявчання не було.

Після стількох переживань тато відчув, що в нього здали нерви. І, мабуть, йому не зіграти «Диявольські трелі» так, як було б слід. Доведеться прийняти валер'янки.

Тато попрямував до висячої шафки, де була домашня аптечка, і почав нишпорити серед скляночок, підносячи їх до самого носа. Усе було щось не те: риб'ячий жир, мильний спирт, касторова олія...

Поки тато шукав заспокійливі краплі, він засмучувався все більше й більше. Нарешті, зовсім похнюпившись, він відшукав вередливу скляночку позаду всіх аптечних склянок.

Він узяв чарку і, сівши в крісло, став обережно крапати ліки, повільно рахуючи пошепки:

— Один... два... три...

А справжній кіт спав на шафі в коридорі. Іноді він здригався уві сні і випускав кігті. Напевно, йому снилося, що він все ж таки зловив мишу...

Раптом кіт відкрив одне око і повів носом. Він відчув чарівний запах. Це пахла валер'янка. А як відомо ще з «Тома Сойєра» для кішок немає нічого смачнішого за ці ліки. І будь-який кіт готовий бігти за ними на край світу.

Кіт облизався, злетів із шафи і помчав до татової кімнати, не розбираючи дороги.

Тато сидів у кріслі і лічив:

— Десять... одинадцять... дванадцять...

І тієї ж миті, коли тато виголосив «тринадцять», до кімнати з відчайдушним нявчанням увірвався кіт.

Чарка й пляшка випали з татових рук.

Кіт, муркочучи, накинувся на розлиту валер'янку.

— Знову він... — прошепотів тато.

Він подивився на кота, потім перевів очі на шафу.

Ключ стирчав у замку!

Тато встав і посмикав дверцята. Шафа була замкнена на два оберти.

Тато знову подивився на кота, і йому стало не по собі. Він не міг зрозуміти, як один і той самий кіт може в одночас знаходитися на сходах, у замкненій шафі і в кімнаті?!

Кіт вилизав насухо підлогу і жалібно занявчав. Але валер'янки більше не було. Тоді кіт пішов по кімнаті у невизначеному напрямку і раптом побачив кота у великому дзеркалі. Він зашипів і кинувся на супротивника, підстрибнувши на метр від підлоги.

Стукнувшись лобом об скло, кіт звалився на підлогу. Потім він з презирством повернувся спиною до дзеркала і попрямував до протилежного кута. По дорозі він невідомо для чого скочив на рояль. І тут він побачив на стіні картину, на якій була намальована Африка.

Кіт вирішив напасти на Африку.

Він стрибнув і повис, вчепившись однією лапою у верблюда, а другою у хмари. І все це — кіт, картина і цвях з мотузочком — з тріском завалилося на підлогу.

Тато сидів у кріслі і мовчки дивився на кота.

А кіт, покінчивши з Африкою, войовничо зойкнув і став святкувати перемогу. Він катався клубком, перелітав з шафи на вікно, з вікна на піч, збиваючи при цьому все, що тільки можна було збити.

— Нічого подібного... — сказав тато. — Я ж знаю, що так не буває!..

Цієї ж миті до кімнати влетів шпак, якого Мілка випустила з клітки. Побачивши кота, шпак заметушився під стелею.

Але тато дивився тільки на кота і не помітив птаха.

Збивши останній квітковий горщик, кіт струсив з лапи землю і пильно глянув на тата.

І тут тато виразно почув, як кіт гукнув:

— Здррасстуйте!

Тато стиснув скроні пальцями.

— По-перше, ні в які казки я не вірю, — твердо сказав він. — По-друге, чудес не буває. Для всього існують строго наукові пояснення. Наукові!

Кіт стрибнув на етажерку і звалився разом із нотами.

— Дуже просто, — сказав тато. — Перед нами звичайнісінький...

— Здррасстуйте! — гукнув шпак з карниза.

— ...говорющий кіт. От і все, — продовжував тато. — Звичайна галюцинація. Чи міраж. Але вони, здається, бувають тільки в пустелях? Загалом, холодний компрес на голову — і все пройде...

Тато повільно пішов до дверей.

— Кроком руш! — гукнув шпак.

— Попрошу без хуліганства, — сухо зауважив тато і вийшов з кімнати.

У ванній він зняв з гачка мохнатий рушник, відкрив кран і нахилився.

З води прямо на нього дивився крокодил.

— Ах, ось що! — промовив тато і опустився на табуретку.

Він посидів трохи, закривши очі. Потім підвівся і навшпиньки вийшов з ванної. Він пройшовся коридором, постояв перед дверима. Потім рвучко відкрив двері і зазирнув у ванну.

Крокодил не зник. Він бив хвостом, роззяваючи зубату пащу.

Тато перекинув рушник через плече і повільно повернувся до своєї кімнати. Він вирішив, що найкраще піти. Будь-куди...

Тато відімкнув шафу, щоб узяти капелюха.

Перше, що він побачив, був білий кролик, який затишно дрімав у його фетровому капелюсі.

Але татові вже було байдуже — що б там не сиділо. Махнувши рукою, він повернувся і пішов із дому з рушником через плече.

А шпак, покружлявши кімнатою, вилетів у відчинену кватирку.

 

Глави: 1, 2, 3, 4-5, 6-8, 9, 10-11, 12, 13, 14-15, 16-17, 18-19, 20-21, 22-23, 24-25, 26-27, 28-29.

У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

- Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5168755457383301, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова