Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн
  Головна    Про сайт    Помещик.com   


Ніна Гернет, Григорій Ягдфельд

Катя та крокодил

Катя та крокодил

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр –  Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Б.Калаушин

Глави: 1 , 2 , 3 , 4-5 , 6-8 , 9 , 10-11 , 12 , 13 , 14-15 , 16-17 , 18-19 , 20-21 , 22-23 , 24-25 , 26-27 , 28-29.

Катя та крокодил

Катя та крокодил

Катя Пастушкова йшла бульваром.

Майже не дивлячись, вона стукала по м'ячу. М'ячик стрибав між Катиною рукою і землею ніби на невидимій гумці. Але головне — м'яч щоразу падав тільки на сонячні плями і жодного разу на тінь. А це було дуже важко, тому що вітер ворушив листя і плями на доріжці рухалися.

Катя та крокодил

Це вважалося високим класом «школи м'ячиків».

— Триста п'ять, триста шість, триста сім... — шепотіла Катя при кожному ударі.

І з цього можна було судити, як багато вона пройшла, як добре вміла рахувати і як чудово грала в «школу м'ячиків».

Ніхто з дівчаток не міг перемогти Катю — ні у дворі, ані на їхній вулиці. І, перемігши всіх, Катя вийшла на іншу вулицю, де її ще не знали.

Біля дерева Катя зупинилася.

— Через спинку! — суворо сказала вона собі, але так, щоб чули няньки на лавочках. І сім раз зловила м'яч через спинку від дерева, та не просто так, а з поворотами.

Катя та крокодил

Звичайно, на неї з захопленням дивилися всі: і двірник, який поливав доріжки, і бабуся на лавочці, і діти, що вовтузилися в піску.

Вона пішла далі, відбиваючи м'яча то правою, то лівою рукою.

На Каті була нова синя сукня, заняття в школі скінчилися, у кишені лежали дві тягучки, вона йшла бульваром, найспритніша й найошатніша.

Та раптом якийсь хлопчисько (що вона йому зробила?) підскочив і піддав ногою Катин м'ячик.

Катя та крокодил

М'яч злетів, перелетів через вулицю, увірвався в зграю горобців і, вдарившись об стінку будинку, відкотився до кам'яної тумби.

— Ось як дам! — крикнула Катя і кинулася до хлопця.

Катя та крокодил

Але він сховався за свою бабусю і звідти показав Каті кулак.

— Боягуз! — сказала Катя. — Боягуз, боягуз, боягуз! — І подалася за м'ячиком. Вона нагнулася за м'ячем, і...

Катя та крокодил

— Ах!.. — сказала Катя і притиснула руки до грудей.
Прямо на неї дивився білий кролик.

Його червоні очі втупилися у Катю, а рот безупинно ворушився, наче кролик шепотів їй щось. А позаду цього кролика сидів другий, розклавши на спині довгі вуха.

Клітка з кроликами стояла на нижній сходинці парадної. На другій сходинці була ще одна клітина. В ній стрибав чорний птах з білими плямами, з цікавістю дивлячись на Катю.

А на самій верхній сходинці сидів похмурий хлопчик і нерухомо дивився уперед. У нього на колінах лежала рожева коробка з-під черевиків. У кришці, під написом «Скороход», було прорізано отвір. Щось живе тихо скреблося в коробці.

А в ногах у цього дивного хлопчика стояв довгий ящик, і на ньому червоною фарбою було написано «Крокет».

Катя з острахом подивилася на сердитого хлопчика. Звичайно, найкраще було б взяти м'яча та йти своєю дорогою. Але кролики були такі прекрасні!.. І хто ще ховається в коробці «Скороход» та в ящику «Крокет»? Невідомо. І чому всі ці звірі стоять прямо на вулиці? Цікаво до неможливості!

Піти Катя не могла. Вона трошки постояла, дивлячись на хлопчика. Той не ворушився і все так само сумно дивився перед собою.

Катя та крокодил

Катя навшпиньки підійшла до клітки і тихенько торкнулася пальцем рожевого кролячого носика.

— Не чіпай! — хрипко сказав хлопчик, не повертаючи голови.

— Тільки погладити... — благально сказала Катя.

— Відчепися! — сказав хлопчик.

Катя хотіла образитися, але не встигла: з отвору коробки «Скороход» висунулася пласка зміїна голівка. Повернулася туди-сюди й зникла.

— Ах! — сказала Катя. — Ах, яка змійка!

— Сама ти змія! — хмикнув хлопчик. І хоча слова були грубі, але голос у хлопчика був вже не сердитий. Мабуть, Катине захоплення йому сподобалося, він навіть відкрив коробку, і Катя побачила... черепаху.

Черепаха витягла гадючу голівку і безпорадно дряпала лапами картонні стінки, намагаючись вибратися з тісної коробки. Маленький гострий хвостик смішно стирчав з-під панцира.

— Ой! — вигукнула Катя і потягнулася до черепахи. Але спіткнулася об ящик, змахнула руками і сіла на нього.

Хлопчик схопив Катю за руку, зірвав з ящика і крикнув:

— Куди падаєш? Жити набридло? Іди звідки прийшла!

Але вже тепер Катя і зовсім не могла піти. Виявляється, в ящику з під крокету сиділо ще щось, і дуже страшне!

Вона вп'ялася очима в ящик, закритий висувною кришкою. Крізь вузеньку щілинку, залишену для повітря, розглянути щось було неможливо.

Спитати у хлопчика — хто там?

Ні. По-перше, він не відповість, а по-друге, Катя на нього образилася. Вона терпіти не могла, щоб на неї кричали.

Вона подумала, потім відступила на крок і сказала сама собі, але так, щоб хлопчисько чув:

— Думає, хтось йому повірив! Гм... Думає, не видно, що він просто задається, от і все. А у самого нічого страшного немає. Просто ще якийсь скороход подібний до черепахи! Ха-ха!

Катя намагалася придумати щось найобразливіше, щоб роздратувати хлопчика. Але хлопчисько тільки презирливо гмикнув і смикнув плечем.

«Ага, — подумала Катя, — зачепило».

Вона набрала в груди повітря і почала ще образливіше:

— Ой-Ой-ой, як я злякалася!.. Ах, там, мабуть, акула сидить! Або тигр! Або крокодил!

— Крокодил, — похмуро сказав хлопчик. Катя зареготала так презирливо, як тільки могла:

— Невже? А може лев?

— Крокодил, — повторив хлопчик.

— Просто огидно, як бреше! — розсердилася Катя.

— Брешу?.. Дивись! — сказав хлопчик і відсунув кришку ящика.

В ящику лежав живий крокодил.

 

Глави: 1 , 2 , 3 , 4-5 , 6-8 , 9 , 10-11 , 12 , 13 , 14-15 , 16-17 , 18-19 , 20-21 , 22-23 , 24-25 , 26-27 , 28-29.

 



Автор: Гернет Н.; ілюстратор: Калаушин Б.


На цьому сайті можна читати казки, скачувати їх у форматі .doc, слухати аудіоказки та дивитися відеоказки.


Сторінки в соц.мережах.
Підписуйтесь, щоб відстежувати нові надходження



В моєму російськомовному дитинстві були книжки з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати й розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились в моїй душі. Я б хотіла, щоб в україномовному дитинстві й моїх дітей також знайшлось місце цим дивовижним книжками. Саме для цього і була зроблена ця сторінка.

Більшість книг в цій збірці - унікальні, майже усі книги перекладені мною особисто, окремі переклади знайдені в букіністичних виданнях.

Валерія Воробйова



Якщо у вас є сайт, на якому можна скачати, або прочитати дитячi книги українською мовою, напишіть мені, і я додам ваш сайт в цей перелiк.

Контакти






© 2015-2017 Валерія Воробйова