|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
Read in English
М.Носов
Живий капелюх
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – І.Семенов
Кіт Васько сидів на підлозі біля комода і ловив мух. А на комоді, на самісінькому краю, лежав капелюх.
І от Васько помітив, що одна муха сіла на капелюх. Він як підстрибне – і вчепився пазурами за капелюх. Капелюх зісковзнув з комода, Васько зірвався і як полетить на підлогу!
А капелюх – шльоп! – і накрив його зверху.
А в кімнаті сиділи Володя і Вадик. Вони розмальовували картинки і не бачили, як Васько потрапив під капелюх. Вони тільки почули, як позаду щось гепнулося – впало на підлогу.
Володя обернувся і помітив на підлозі біля комода капелюх. Він підійшов, нахилився, хотів підняти капелюх та раптом як заверещить:
– Ай-ай-ай! – і кинувся вбік.
– Ти чого? – питає Вадик.
– Він жи-жи-вий!
– Хто живий?
– Ка-ка-пе-пелюх.
– Що ти! Хіба капелюхи бувають живі?
– По-по-дивися сам.
Вадик підійшов ближче і почав розглядати капелюх. Раптом капелюх поповз прямісінько на нього. Він як заверещить:
– Ай! – і стриб на диван.
Володя – за ним.
Капелюх виповз на середину кімнати і зупинився. Хлопці дивляться на нього і тремтять від страху. Тут капелюх повернувся і поповз до дивана.
– Ай! Ой! – заверещали хлопці.
Зістрибнули з дивана – і мерщій з кімнати.
Прибігли на кухню і двері за собою зачинили.
– Я п-пі-ду! – каже Володя.
– Куди?
– Піду до себе додому.
– Чому?
– Капелюха бо-бо-боюся. Я вперше бачу, щоб капелюх по кімнаті ходив.
– А може, його хтось за мотузку смикає?
– Ну, піди подивися.
– Ходімо разом. Я візьму кочергу. Якщо він до нас полізе, я його кочергою стукну.
– Зачекай, я теж кочергу візьму.
– Та в нас другої кочерги немає.
– Ну, я візьму лижну палицю.
Вони взяли кочергу і лижну палицю, відчинили двері і зазирнули до кімнати.
– Де ж він? – питає Вадик.
– Он там, біля столу.
– Зараз я його як трісну кочергою! – каже Вадик. – Нехай тільки підлізе ближче.
Але капелюх лежав біля столу і не рухався.
– Ага, злякався! – зраділи хлопці. – Боїться лізти до нас.
– Зараз я його злякаю, – сказав Вадик.
Він почав стукати по підлозі кочергою і вигукувати:
– Гей ти, капелюх!
Але капелюх навіть не поворухнувся.
– Давай наберемо картоплі й будемо в нього картоплею кидати, – запропонував Володя.
Вони пішли на кухню, набрали з кошика картоплі й почали жбурляти нею в капелюх. Жбурляли, жбурляли, нарешті Вадик влучив.
Капелюх як підстрибне вгору!
– Няв! – закричало щось.
Дивляться, з-під капелюха показався сірий хвіст, потім лапа, а потім і сам кіт вистрибнув.
– Васько! – зраділи хлопці.
– Мабуть, він сидів на підлозі, а капелюх на нього з комода впав, – здогадався Володя.
Вадик схопив Васька і давай його обіймати:
– Васько, дорогенький, як же ти під капелюх потрапив?
Але Васько нічого не відповів. Він тільки пирхав і мружився від сонячного світла.
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
- Контакти
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова