Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською
  Головна    Про сайт



Вітер нашої землі

Збірка віршів

Богдан Чепурко

Вітер нашої землі

Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Зіновія Юськів

Зміст:

Вітер нашої землі
Щедрівка
Ходить кізка по льоду
Сонце нічиє
Йде весна-красна
У лісі пролісок розцвів
Не одна
Весняночка-погуляночка
Бджілка
Чарівна корова
Дощик
Киця-молодиця
Зебра
Дразнилка
Пшеничний хлопчик
Малий Хтось
У веселім лісі
Мамина пісенька
Співуча мама
Українська мова
Вранці на полянці
Джмелики-метелики
Забавлянки
Я і ти
Пес Савка
Олівець-забувець
Загадка
Дорога додому
Клене, ходи до мене!
Пісенька Івасика Точилясика
Косарі
Зайчики-півпальчики
Чи є страх в черепах?

Вітер нашої землі

Є на світі сто вітрів –
кожний з них кудись летів.
Ой летів – полетів,
зупинитись не схотів...

Із високої гори
розлітаються вітри:
білий вітер, що зорів;
чорний вітер, що згорів...
На лелечому крилі –
вітер нашої землі!

Щедрівка

На Дунаї, недалечко,
виринає відеречко –
із цілющою водою,
з різдвяною Колядою.

– Добрий вечір!

В джерелечко мого серця
закотилось ясне сонце...
Під віконцем коло хати
починаймо щедрувати.

– Щедрий вечір!

Вітер нашої землі

Вітер нашої землі

Вітер нашої землі

Ходить кізка по льоду

Жарт

У нашої кізоньки –
білесенькі ніженьки.
Ходить кізка по льоду –
рве траву-лободу.

Прибігає зайчик,
як мізинний пальчик:
ой не рви лободи –
не доведи до біди!

Сонце нічиє

Світить сонце нічиє –
Сніг біленький розтає,
напуває сонну землю,
дітям квіти роздає...

Вітер нашої землі


Йде весна-красна

Не на стільчику,
не на човнику,
а на конику-телефонику
щось прицокало,
всіх розрухало
та й говорить
зимі на вухало:

«Алло, віхола?
Я приїхало!
Будем битися
чи миритися?..»

Вийшло сонечко
на поляночку:
«Ой снігуронько,
ой весняночко,
не журіть мене
спозараночку!
Нащо злитися,
нащо битися –
краще в річеньку
перелитися,
в малій квітоньці
засвітитися...»

Ой іде весна
над полянами,
над полянами-
поселянами.

Йде весна-красна,
гарна дівчина –
трьома сонечками
заквітчана!

Вітер нашої землі


У лісі пролісок розцвів

У лісі пролісок розцвів.
Ведмедик меду захотів.
Летять пташки і літаки
над плесом нашої ріки.

Співає брунька молода.
Пливе повітря і вода.
І, загубившись поміж вод,–
стоїть, мов дзеркало, город.

Заголубіли небеса.
Вітрець хмарину колисав...
У кожне місто і село
веселе сонечко прийшло!

Не одна

У садок прийшла весна –
не одна, не одна:
народилась на горбочку
білосніжка чарівна...

Оглядається довкола –
діточки ідуть до школи.
Подивилася наліво:
щось мале кудись побігло.

А направо, а на трави –
прилетіло кучеряве,
забриніло до квіток:
віддавайте свій медок...

Знявся вітер над квітками,
замахав: «Ні, ні!– руками. –
Ще весна занадто рання
для такого медування!»

Вітер нашої землі


Весняночка-погуляночка

Ой на горі кладочка –
там ходила павочка.
Розсипала пір'ячко
на зелене зіллячко.

Ой на горі пісенька –
там ходила дівчинка.
Розтуляла віченьки
у кожної квітоньки.

Ой на горі лялечка,
мала подоляночка –
засвітила сонечко,
засіяла полечко.

Ходім, ходім, дітоньки,
на поле-поляночку –
водити гаївоньки,
співати весняночку!

Бджілка

– Де ти, бджілко, була?
– Облітала три села.
Радо в них мене вітала
кожна квітонька мала...

Вітер нашої землі


Чарівна корова

Скоромовка

Чарівна корова
різнокольорова –
йшла по молоко
кольоровиком.

А за нею
кіт, кіт:
– Кольоровикам –
привіт!

– Де ти йдеш, корово
різнокольорова?
– Йду по молоко
кольоровиком.

Кольоровий
кіт, кіт,
кольоровий
світ, світ –
кольоровоброво
йшла собі корова.

А за нею полечком –
кольороводонечка,
кольорова дівчинка,
кольоровосонечко.

Онде хата у ліску,
ходить сонце по даху:
золота діброва –
різнокольорова!

Вітер нашої землі


Дощик

Скаче дощик по долині –
зупинився на стежині...

Із сонечком подружився –
у веселку перелився.

Літній дощик молоденький –
веселочка веселенька.

Ходять разом по діброві –
мостять мости чорноброві.

Киця-молодиця

Закортіло киці
в ліс на вечорниці:
взула срібні черевички,
скочила з полиці.

Підбігає до воріт,
а там стоїть старий кіт
не пускає кицю
в ліс на вечорниці!

Зебра

У коника Зебри
мальовані ребра.

Не заблудить
Зебра
в найгустіших
дебрях!

Вітер нашої землі


Дразнилка

– Бачиш, бачиш, хлопче Шпаче,
у водичці рибка плаче?..

– Бачу, бачу, дядьку Леве:
 рева лізе на дерева!

Пшеничний хлопчик

Пшеничний хлопчик
виліз на стовпчик.
Стовпчик трясеться –
хлопчик сміється.

Малий Хтось

Прилетів на поле Хтось
назбирати сніп колось.

Помагав цілий день.
Наспівав мішок пісень.

Хтось комусь якось сказав,
ніби Хтось із неба впав.

Ой не з неба, а з села
його радість привела.

Радість в Хтося на лиці,
бо вродили пшениці...

Колосок до колосочка –
будуть люди із синочка!

Вітер нашої землі


У веселім лісі

У веселім лісі –
горобчики в стрісі.

Вийшов лісник з хати
«добрий день» сказати.

Вийшла лісничиха,
каже: «Що за лихо?

Хата лісникова –
Не горобчикова!»

Мамина пісенька

Синочку мій, синочку,
світи мені, світи –
як сонце у віночку,
як промінь золотий.

Та я ж тебе кохаю,
мов квітоньку в гаю –
до серця пригортаю
дитиноньку мою!

Співуча мама

Де би я не їхав,
де би я не йшов –
пам'ятаю хату
в золоті дібров,
а у тій хатині –
матінку мою,
пісеньку веселу
в рідному краю!..

Вітер нашої землі


Українська мова

Українська мова –
давня й молода.
Світить рідне слово,
як жива вода.

Звідки воно взялось –
діло не просте...
В душу засівалось,
із душі росте.

Вранці на полянці

Скаче бичок солом'яний –
зупинився на поляні...

Зупинився – дивується:
як тут гарно святкується,

кольорово літається,
чорноброво співається...

Ой наш бицьо могуч:
до метеликів – буц...

Ратицями брикає
ще й пісеньку співає:

«Куди не кинь –
днювати день;
ловити тінь –
кому не лінь !...»

...Дуже гарно на полянці.
Особливо ж гарно – вранці!

Вітер нашої землі


Джмелики-метелики

Колихається трава
понад берегами.
Розпускаються слова
дивними квітками.

Заджмеліли у квітках
мото-верто-льоти.
Кожний з них – малий літак,
в літаках – пілоти.

Хлопчик з ними полетів.
Потім засміявся...
Каже:
– Я не так хотів!
Я ще не зібрався!

Пробудився та й співа,
в пісні тій такі слова:

– Ой піду я, піду
на високі скали,
там, де коні вороні
в літо поскакали.
Там, де виросли казки
і летять за обрій,
де співають і ростуть
хлопчики хоробрі.


Забавлянки

1

Над домом Дим,
ходімо в Дім:
на хліб,
на сіль,
на сім весіль!

3

Зайчик прийшов каже:
«Агов!
В що влип
Пилип?..»

3

Сидять хлопці на печі,
поїдають калачі...

Ти мовчиш – я мовчу:
кожному – по калачу!

Вітер нашої землі


Я і ти

Скоромовка

Наварили смакоти
будем їсти я і ти.

А сороки і ворони
будуть їсти макарони!

Пес Савка

Пес Савка
на гуси гавка.

Тікайте, гуси, –
пес вкусить.

Не робіть шкоду
бабиному городу!

Вітер нашої землі


Олівець-забувець

Є у мене олівець,
олівець-забувець.
Я кажу йому писати,
він забувся – і беркиць.

Знов сідлаю на стілець,
піднімаю олівець:
«Намалюй мені дорогу
через ліс навпростець
до кульбабиних криниць...»

Але де там! Олівець
забува про все на світі –
поривається в танець.

Не візьму тебе в садок
до малих діточок,
не навчиш ти їх писати
помаленько у рядок
ні на крок, ні на крок –
лиш навчиш ти їх скакати:
скік-скок, скік-скок.

Засміявся олівець,
олівець-молодець,
каже голосно до мене:
«Застружи мене, Євгене...»

От дива – наш вертунець,
виявляється, мудрець!
І тепер я добре знаю,
що з розумним розмовляю.

Ми навчилися писати,
малювати, рахувати –
але досі залюбки
думаємо навпаки.

А у вас є олівець,
олівець-малювець?
Вчіть його обов'язково
правильно писати слово.
Ось дивіться – олівець,
але знову забувець:
я записую «Початок»,
він записує «Кінець».


Загадка

Такенький маленький,
як пальчик, тоненький:
рибалці – на вудку,
мисливцю – на лук.
А зветься?..
(Бамбук)

Дорога додому

Вийду я на поріг –
як багато доріг!

Стежка на поляні,
траси повітряні,
польові і кам'яні,
водяні і трав'яні,
невідомі і відомі –

всі дороги
йдуть додому...

Вітер нашої землі


Клене, ходи до мене!

У клена листя зелене.
– Клене, ходи до мене!

Кленик перехилився:
в очі мої задивився.

Ой нене моя, нене,
яке в нього листя зелене!

Гей, вдарив з неба вітрило,
розлив червоне чорнило...

В кленика тіло тремтіло,
за хмари листя летіло.

– Клене, мій друже черлений,
де ж твоє листя зелене?

– В морі на жовтім пісочку
мої кленові листочки.


Косарі

Вийшли в поле косарі,
мали в торбі сухарі.
Посідали на горбку
та й сиділи до смерку.

Стало темно надворі –
налякались косарі:

не тому, що хліб жують,
і не косять, і не жнуть –
а тому, що дома ждуть!

Такі горе-косарі,
не малі і не старі,–
на малесенькій планеті
край великої зорі.

Вітер нашої землі


Зайчики-півпальчики

Зайчики-півпальчики
у садок ходили,
з морквяного дерева
моркви натрусили,
друзів запросили –
хрумкають щосили...

Пісенька Івасика
Точилясика

Був би мені смак смачний,
якби все було смачне.

Був би мені сміх смішний,
якби все було смішне.

Був би мені день, як день,
якби кожний вихідний.

Якби всі докупи скласти
і вилізти на вершок...

І не впасти, і не впасти
на зелений моріжок!

Вітер нашої землі


Чи є страх в черепах?

Скоромовка

На трьох китах,
на трьох слонах
страшив СТРАХ
черепах:

«Піх-пах-тарах –
в пух-прах рознесу
черепах!

Черепахи в пісок
не ховаються –
проти сонечка
вигріваються...

Як при страхові
не перестрашені,
так при перестрахові
не приперестрашені.

Вітер нашої землі



Автор: Чепурко Б.; ілюстратор: Юськів З.

Фейсбук-група Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Живий журнал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Телеграм-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Інстаграм Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Ютуб-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн


Усі категорії


У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова





Гостьова книга Контакти   На головну сторінку

© 2015-2020 Валерія Воробйова