Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Усі категорії

Аудіоказка "Віра та Анфіса у дитячому садку"

Едуард Успєнський

Віра та Анфіса у дитячому садку

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – В.Чижиков

Вранці зазвичай тато відводив Віру до дитячого садка у колектив дітей. А сам йшов на роботу. Бабуся Лариса Леонідівна йшла до сусіднього ЖЕКу керувати гуртком крою та шиття. Мама до школи йшла вчителювати. А куди ж Анфісу подіти?

– Як куди? – вирішив тато. – Нехай теж до дитячого садка іде.

Біля входу до молодшої групи стояла старша вихователька Єлізавета Миколаївна. Тато їй говорить:

– А в нас поповнення!

Єлізавета Миколаївна зраділа і каже:

– Діти, яка радість, у нашої Віри народився братик!

– Це не братик, – каже тато.

– Дорогі діти, у Віри в родині народилася сестричка!

– Це не сестричка, – знову каже тато.

А Анфіса до Єлізавети Миколаївни мордочкою повернулася. Вихователька зовсім розгубилася:

– Яка радість... У Віри у сім'ї народилося негреня...

– Та ні ж! – каже тато. – Це не негреня.

– Це мавпа! – каже Віра.

І всі діти загаласували:

– Мавпа! Мавпочка! Іди сюди!

– Можна їй побути в дитячому садку? – питає тато.

– У живому куточку?

– Ні. Разом з дітьми.

– Це не годиться, – каже вихователька. – Можливо, ваша мавпочка на лампочках висітиме? Або всіх битиме ополоником? А може, вона любить квіткові горщики по кімнаті розсипати?

– А ви її на ланцюжок посадіть, – запропонував тато.

– Ні за що! – відповіла Єлізавета Миколаївна. – Це так непедагогічно!

І вирішили вони так. Якщо Анфіса почне горщиками кидатися або з ополоником за директором бігати, тато її відразу забере. А якщо Анфіса поводитиметься добре, спатиме, як усі діти, тоді її назавжди залишать у дитячому садку. Візьмуть до молодшої групи.

І тато пішов.

Діти оточили Анфісу.

– Анфісо, ти, мабуть, не вмивалася? – спитали вони, підвели її до умивальника та побігли.

Бачить Анфіса: лежать на раковинах морквинки, помідорки, яблука.

Анфіса думає: "Які дурні діти, це все треба скоріше з'їсти!" Та з'їла. А це було мило.

Прийшов час снідати. Сіла Анфіса з дітьми за стіл, тільки ложку до рота піднесла, а з неї різнокольорові бульбашки вилетіли.

– Анфісо, – закричали діти, – ти все мило з'їла! А всі знають, що мило їсти не можна!

І так Анфісі стало соромно, що вона побігла ховатися в іграшковий пароплав. І так вийшло, що з-за рогу виходить пароплав, а в нього з труби кольоровий дим іде.

Треба Анфісу негайно лікареві показати, – затурбувалися діти, та повели її до медпункту.

Лікар послухав Анфісу та сказав, що остання мильна бульбашка з Анфіси вилетіла, і всі можуть спокійно йти спати.

Після відпочинку діти пішли до спортивної кімнати. Анфіса одразу ж канат на гойдалки перетворила. Дітям це дуже сподобалося, вони прив'язали до канату палку і ну гойдатися.

Потім прийшла вихователька Єлізавета Миколаївна і каже:

– Діти, а зараз на вас чекає музичний урок.

І всі пішли до музичної кімнати та почали грати на різних музичних інструментах. Анфісі принесли стару гітару. А в цій гітарі давно оселилася мишка – та, що втекла з живого куточка. Вона як вистрибне, всі діти з переляку на шафки полізли.

Тільки Анфіса на злякалася. Вона схопила мишку своєю рукавичкою.

Аж тут підійшла Єлізавета Миколаївна та запропонувала Анфісі:

– Давай віднесемо мишку до живого куточка, там за нею батьки скучили.

Настав час дітям йти додому. Діти побігли одягатися, дивляться: шафки порожні – ані пальт, ані шапок. Караул!

Аж тут до роздягальні входить гора одягу, а з цієї гори визирає задоволена Анфісіна мордочка: подивіться, мовляв, на мене, яка я гарна!

Діти попросили Анфісу повернути їм одяг. І Анфіса все повернула, крім своєї рукавички.

А тут тато прийшов забирати Віру і Анфісу додому. Він подивився на Анфісу і каже:

– Доведеться, мабуть, тобі вдома сидіти.

– Не доведеться, – сказала Єлізавета Миколаївна. – Ми беремо її у дитячий садок.

І діти зраділи та застрибали, так вони Анфісу полюбили.

– Тільки обов'язково принесіть довідку від лікаря! – сказала вихователька. – Без довідки до дитячого садка жодну дитину не можна прийняти.

Автор: Успєнський Е.; ілюстратор: Чижиков В.

Слухати аудіоказку:

У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

- Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова