Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
Усі категорії |
Едуард Успєнський
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – В.Чижиков
Вранці зазвичай тато відводив Віру до дитячого садка у колектив дітей. А сам йшов на роботу. Бабуся Лариса Леонідівна йшла до сусіднього ЖЕКу керувати гуртком крою та шиття. Мама до школи йшла вчителювати. А куди ж Анфісу подіти?
– Як куди? – вирішив тато. – Нехай теж до дитячого садка іде.
Біля входу до молодшої групи стояла старша вихователька Єлізавета Миколаївна. Тато їй говорить:
– А в нас поповнення!
Єлізавета Миколаївна зраділа і каже:
– Діти, яка радість, у нашої Віри народився братик!
– Це не братик, – каже тато.
– Дорогі діти, у Віри в родині народилася сестричка!
– Це не сестричка, – знову каже тато.
А Анфіса до Єлізавети Миколаївни мордочкою повернулася. Вихователька зовсім розгубилася:
– Яка радість... У Віри у сім'ї народилося негреня...
– Та ні ж! – каже тато. – Це не негреня.
– Це мавпа! – каже Віра.
І всі діти загаласували:
– Мавпа! Мавпочка! Іди сюди!
– Можна їй побути в дитячому садку? – питає тато.
– У живому куточку?
– Ні. Разом з дітьми.
– Це не годиться, – каже вихователька. – Можливо, ваша мавпочка на лампочках висітиме? Або всіх битиме ополоником? А може, вона любить квіткові горщики по кімнаті розсипати?
– А ви її на ланцюжок посадіть, – запропонував тато.
– Ні за що! – відповіла Єлізавета Миколаївна. – Це так непедагогічно!
І вирішили вони так. Якщо Анфіса почне горщиками кидатися або з ополоником за директором бігати, тато її відразу забере. А якщо Анфіса поводитиметься добре, спатиме, як усі діти, тоді її назавжди залишать у дитячому садку. Візьмуть до молодшої групи.
І тато пішов.
Діти оточили Анфісу.
– Анфісо, ти, мабуть, не вмивалася? – спитали вони, підвели її до умивальника та побігли.
Бачить Анфіса: лежать на раковинах морквинки, помідорки, яблука.
Анфіса думає: "Які дурні діти, це все треба скоріше з'їсти!" Та з'їла. А це було мило.
Прийшов час снідати. Сіла Анфіса з дітьми за стіл, тільки ложку до рота піднесла, а з неї різнокольорові бульбашки вилетіли.
– Анфісо, – закричали діти, – ти все мило з'їла! А всі знають, що мило їсти не можна!
І так Анфісі стало соромно, що вона побігла ховатися в іграшковий пароплав. І так вийшло, що з-за рогу виходить пароплав, а в нього з труби кольоровий дим іде.
Треба Анфісу негайно лікареві показати, – затурбувалися діти, та повели її до медпункту.
Лікар послухав Анфісу та сказав, що остання мильна бульбашка з Анфіси вилетіла, і всі можуть спокійно йти спати.
Після відпочинку діти пішли до спортивної кімнати. Анфіса одразу ж канат на гойдалки перетворила. Дітям це дуже сподобалося, вони прив'язали до канату палку і ну гойдатися.
Потім прийшла вихователька Єлізавета Миколаївна і каже:
– Діти, а зараз на вас чекає музичний урок.
І всі пішли до музичної кімнати та почали грати на різних музичних інструментах. Анфісі принесли стару гітару. А в цій гітарі давно оселилася мишка – та, що втекла з живого куточка. Вона як вистрибне, всі діти з переляку на шафки полізли.
Тільки Анфіса на злякалася. Вона схопила мишку своєю рукавичкою.
Аж тут підійшла Єлізавета Миколаївна та запропонувала Анфісі:
– Давай віднесемо мишку до живого куточка, там за нею батьки скучили.
Настав час дітям йти додому. Діти побігли одягатися, дивляться: шафки порожні – ані пальт, ані шапок. Караул!
Аж тут до роздягальні входить гора одягу, а з цієї гори визирає задоволена Анфісіна мордочка: подивіться, мовляв, на мене, яка я гарна!
Діти попросили Анфісу повернути їм одяг. І Анфіса все повернула, крім своєї рукавички.
А тут тато прийшов забирати Віру і Анфісу додому. Він подивився на Анфісу і каже:
– Доведеться, мабуть, тобі вдома сидіти.
– Не доведеться, – сказала Єлізавета Миколаївна. – Ми беремо її у дитячий садок.
І діти зраділи та застрибали, так вони Анфісу полюбили.
– Тільки обов'язково принесіть довідку від лікаря! – сказала вихователька. – Без довідки до дитячого садка жодну дитину не можна прийняти.
Автор: Успєнський Е.; ілюстратор: Чижиков В.Слухати аудіоказку:
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова