Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською
  Головна    Про сайт



Віяло Тенгу

Японська народна казка

Віяло Тенгу

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Л.Сичов

Пішов якось Хейсаку в гори по хмиз. А день був теплий, сонечко лагідно припікало спину, і захотілося Хейсаку відпочити.

Віяло Тенгу

Сів він на траві і став слухати, як цвірінькають горобці. Заслухався та й забув про роботу.

Віяло Тенгу

А коли набридло йому сидіти й слухати, дістав гральні бабки, почав їх підкидати й приказувати:

- Бабки-бабки, лягайте як слід!

Віяло Тенгу

Раптом ззаду, з високої сосни, пролунав тоненький голосок:

- Хейсаку, що це ти робиш?

Віяло Тенгу

Озирнувся Хейсаку і побачив прямо перед собою на гілці сосни носатого чорта - Тенгу, справжнього Тенгу, яким його малюють на картинках: довгий ніс стирчить вище голови, а в руці віяло.

Віяло Тенгу

Злякався Хейсаку, впав на коліна, затремтів, заплакав:

- Не займай мене, Тенгу, пожалій мене!

Віяло Тенгу

- Та не бійся! - лагідно сказав Тенгу. - Я не збираюся тебе вбивати. Я хочу лише дізнатися, що це ти підкидаєш і навіщо бурмочеш якісь слова? Що у тебе в руці?

- Це гральні бабки, ось бачиш, отак буде одне очко, а так два, може випасти і три, і чотири, і навіть шість. У бабки можна виграти багато грошей.

Віяло Тенгу

Тенгу нічого не зрозумів, але все ж таки подумав, що гральні бабки - кумедна річ. І йому дуже захотілося їх отримати.

- Хейсаку, віддай-но їх мені.

Але Хейсаку не погодився:

- Як же я віддам тобі бабки? Це все одно, що віддати свою голову.

Віяло Тенгу

Носатому Тенгу ще дужче захотілося отримати бабки.

- Я ж не прошу їх у тебе задарма! Я дам тобі за них одну дуже гарну річ, - сказав він якомога лагідніше.

- Що ж ти мені даси?

- А ось що. - І Тенгу показав йому віяло, яке тримав у руці.

- Оце й усе? А навіщо мені таке пошарпане віяло?

- Як! Ти не знаєш, що таке віяло Тенгу? Я тобі зараз поясню. Якщо постукати по розмальованому боці віяла і тричі проказати: "Рости, носе! Рости, носе! Рости, носе!" - Тоді кінчик носа, свого чи чужого, це як тобі заманеться, почне рости вгору. Захочеш, щоб ніс виріс ще вище, постукай сильніше. Захочеш, щоб він ріс повільно, постукай тихенько. Якщо ж ти побажаєш, щоб ніс став знову коротшим, і це можна зробити: тільки-но постукай по зворотньому боці віяла і тричі прокажи: "Стиснись, носе! Стиснись, носе! Стиснись, носе!" - і ніс потроху почне ставати меншим. Бачиш, яка це чудова річ, віяло Тенгу? Ну, кажи, віриш ти мені чи не віриш? Бо зараз як витягну твого плаского носа вище голови!

Віяло Тенгу

Хейсаку злякався і закрив ніс рукою:

- Вірю вірю! Не треба! Як я буду жити з таким довгим носом!

- Ну то давай мінятися. На тобі віяло, а я візьму твої гральні бабки.

- Добре, - відповів Хейсаку. Він був дуже радий, але удав, що слухається Тенгу тільки від страху.

Хейсаку віддав Тенгу старі, потріскані бабки, отримав за них чарівне віяло і, задоволений, пішов додому.

Віяло Тенгу

Йде ледачий Хейсаку по дорозі та й міркує: "На кому б спробувати чарівну силу віяла?"

Раптом він побачив урочисту ходу: четверо слуг несли на бамбукових ношах під шовковим балдахіном красуню, а спереду, ззаду, справа й зліва йшла ціла юрба слуг і служниць.

Віяло Тенгу

Ця красуня була дочкою найбагатшого князя у цих місцях.

"А ну ж бо, спробую я витягнути їй носа! Оце буде смішно!" - подумав Хейсаку.

Віяло Тенгу

Він непомітно підібрався ближче до нош, легенько стукнув по віялу з розмальованого боку і тричі прошепотів:

- Рости, носе! Рости, носе! Рости, носе!

Віяло Тенгу

І от ніс красуні трохи загнувся, а потім став помалу витягуватися вгору - виріс на вершок, потім на два вершки, потім на три.

Віяло Тенгу

А Хейсаку так злякався, що мерщій втік додому.

Віяло Тенгу

Через два-три дні скрізь рознеслася чутка, що дочка князя захворіла дивною хворобою: кінчик її носа виріс догори і вона стала схожа на Тенгу. Ані ліки лікарів, ані молитви ченців, ані заклинання знахарів - нічого їй не допомагає.

Віяло Тенгу

Бідолашна красуня замкнулася у себе в замку, затулила обличчя широким рукавом і цілий день плаче. А батьки зовсім втратили розум від горя.

Віяло Тенгу

Нарешті перед воротами княжого замку вивісили велике оголошення:

Хто вилікує княжну від дивної хвороби, той одружиться з нею.

Віяло Тенгу

Коли ледачий Хейсаку побачив це оголошення, він одразу ж побіг додому, узяв своє чарівне віяло і пішов до замку.

- Я можу вилікувати княжну! - сказав Хейсаку, тільки-но його впустили до замку.

Віяло Тенгу

Слуги повели його до покоїв княжни.

Віяло Тенгу

Хейсаку низько вклонився красуні, а потім постукав по зворотному боці віяла і тричі прошепотів:

- Стиснись, носе! Стиснись, носе! Стиснись, носе!

Віяло Тенгу

І одразу ж ніс красуні почав зменшуватися - спочатку на один вершок, потім на два, потім на три. Кінчик його випростався, і ніс став такий само гарний, який був раніше. А сама красуня стала ще вродливішою, ніж була.

Віяло Тенгу

Що поробиш, довелося їй вийти за Хейсаку заміж.

Віяло Тенгу

Так за допомогою чарівного віяла Тенгу ледачий Хейсаку став найбагатшою людиною у селі. Він міг тепер досхочу їсти смажених вугрів з білим рисом, цілими днями валятися в ліжку або гуляти в горах, а головне - нічого не робити.

Віяло Тенгу

Так він і жив. Їв, пив, спав та тинявся по своїх володіннях.

Але все це йому швидко набридло, нічого не робити було дуже нудно.

Віяло Тенгу

Одного разу Хейсаку лежав у саду і позіхав від нудьги. Щоб хоч трохи розважитися, він витягнув з-за пояса своє віяло, подивився на нього й подумав: "А як далеко може витягнутися мій власний ніс?"

І тут йому одразу стало веселіше. Він сів, постукав по віялу і тричі проказав:

- Рости, носе! Рости, носе! Рости, носе!

Віяло Тенгу

І одразу ж кінчик носа Хейсаку задерся догори і почав рости. Виріс на вершок, на два, на три. Хейсаку постукав ще. Ніс виріс на шість вершків, на цілий аршин, на два аршини, на три. От він виріс вище за будинок, вище за найбільше дерево. От витягнувся догори так високо, що сам Хейсаку вже не міг розгледіти знизу кінчик свого носа. Хейсаку зовсім розвеселився. Він щосили затарабанив по віялу. Ніс витягувався, витягувався, виріс вище за хмари, доріс до самого неба і проштрикнув небо наскрізь.

Віяло Тенгу

А на небі в цей час сидів Грім.

Віяло Тенгу

Раптом бачить він: щось тоненьке, червоне й гостре проштрикнуло небо і лізе вгору. Грім здивувався. "Схоже на морквину. Але я ніколи не бачив, щоб морквина росла на небі, та ще й кінчиком вгору! " - подумав Грім. І він міцно вхопився за морквину своєю здоровенною рукою.

Віяло Тенгу

- Ай! - скрикнув Хейсаку внизу на землі. Хоча кінчик носа і був від нього далеко, але все ж таки це був кінчик його власного носа, і бідолашному Хейсаку стало боляче.

Віяло Тенгу

Він негайно ж перевернув віяло, затарабанив по його другому боці і забубонів швидко-швидко:

- Стиснись, носе! Стиснись, носе! Стиснись, носе!

І дійсно: ніс одразу ж почав зменшуватися - на вершок, на два, на три. Але Грім міцно тримав кінчик носа в руці, а Грім, звичайно, був сильніший за Хейсаку.

Ніс ставав усе меншим і меншим, а кінчик його як і раніше залишався на небі. А оскільки кінчик носа не міг опуститися з неба на землю, то самому Хейсаку довелося піднятися з землі на небо.

Спочатку він повинен був встати на ноги, потім піднятися навшпиньки, потім зовсім відірватися від землі. Чим меншим робився ніс, тим вище піднімався Хейсаку.

Його підняло вище за будинок, вище за найбільше дерево в саду, вище за хмари і, нарешті, підтягнуло аж до неба. Але дірка, яку він проткнув носом, була така маленька, що сам Хейсаку не міг у неї пролізти. І він залишився висіти на кінчику свого власного носа під самісіньким небом. Так і досі висить.

Віяло Тенгу



Автор: Японська народна казка; ілюстратор: Сичов Л.

Фейсбук-група Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Живий журнал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Телеграм-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Інстаграм Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Ютуб-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн


Усі категорії


У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова





Гостьова книга Контакти   На головну сторінку

© 2015-2020 Валерія Воробйова