Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Фейсбук-група Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Живий журнал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Телеграм-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Інстаграм Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Ютуб-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн




Г.Циферов

Велетень-малюк

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Б.Тржемецький

Сторінки   1    2    3

Історія друга

Яку історію розповідати другою, я теж не знаю.

Найстрашнішу, найсумннішу?

Отже, най...

Ого-го-го! А ти знаєш, яким величезним був велетень-малюк? Вищим за будь-яку гору! Так, так! Але заздрити йому не треба. Адже він був маленький, а всі маленькі люблять гратися з тваринами: з телям, з кошеням, з цуценям.

Величезний малюк теж, звичайно, хотів грати. Але як? Усі телята, всі кошенята, всі цуценята здавалися йому просто мурахами. І тому він нудьгував, і нудьгував довгий-довгий час. Та раптом він зустрів слона.

— Ось, — сказав велетень-малюк, — ця тваринка мені подобається.

Тут він узяв слона на ручки і став колисати.

— Баю-бай, мій маленький, баю-бай, мій маленький.

А мудрий слон усміхнувся. Усміхнувся і сказав:

— Як же це добре — гойдатися на ручках!

Велетень-малюк

Усі знають, що слони — великі й мудрі. Але ж і мудрому і великому теж треба колись відпочити на ручках. Тому і сказав слон:

— Дякую тобі, велетень-малюк. Я, нарешті, відпочив.

І з того часу всі великі й мудрі слони ходили до велетня-малюка відпочивати на його дитячих ручках.

Історія третя

Третя історія теж турбує мене. Смішна чи сумна вона — я не знаю. Мабуть, дуже проста.

Всі маленькі мріють бути кимось. Велетень-малюк теж мріяв. Спочатку він мріяв бути пожежником, гасити над морем велику вечірню зорю.

Потім він мріяв стати фокусником. Ховати у вухах будинки, палаци.

І, нарешті, він захотів стати лікарем.

Велетень-малюк

Це найпростіше. Потрібен тільки білий халат і трубочка.

Тато приніс йому найбільшу трубу з оркестру. Велетень-малюк узяв її, подивився і став слухати серце.

— Ану, — сказав він першому леву, — дайте-но я вас послухаю. Прекрасно! Така чудова музика.

І так говорив кожному:

— Ах, музика вашого серця!

А звірам це дуже подобалося. Їх серця так хвалять! І тому всі вони йшли до лікаря велетня-малюка та просили:

— Скажи що-небудь про наше серце, добрий лікарю.

І лікар слухав і говорив, говорив. Але одного разу він приклав трубку до грудей і сказав тигрові:

— А ви знаєте, ваше серце мовчить. Мабуть, воно померло.

— Сам ти помер! — заволав тигр. — Я живий. Бігаю, стрибаю, рикаю.

Тигр розсердився та пішов, і більше ніхто, ніхто вже не ходив до велетня-малюка. І сьогодні, напевно, було б те ж саме, але прийшов мудрий слон. Слон прийшов до велетня-малюка і сказав:

— Померло не серце. Померла твоя труба, вона втомилася і нічого вже не чує.

— Померла, — сказав велетень-малюк.

— Так, — кивнув слон.

І вони підняли трубу. Накрили і понесли. І більше не грала музика. І було чути, як у небі пливли хмари.

Історія четверта

Ну, звичайно, після такої казки я знаю, що розповісти, — щось веселе.

Ха-ха! Хо-хо! Хі-хі! Хе-хе!

Так-так. Про те саме, про те, як велетень-малюк сміявся.

Ха-ха! Хо-хо! Хі-хі!! Хе-хе!

Ох і гучний же був той сміх! Від нього шпилі злітали з веж. Димарі падали на землю, і дахи будинків стрибали, наче їх без кінця щипали.

Ха-ха! Хо-хо! Хі-хі! Хе-хе!

Велетень-малюк

Звичайно, все це могло б скінчитися зем-ле-тру-сом, але тут тато велетня-малюка замислився.

Не можна малюкові заборонити сміятися. Не можна. Заплаче.

Але що ж тоді робити?

Поміркував ще тато і прикотив величезну діжку. Тепер, якщо малюк хотів сміятися, він ліз туди. Качався по землі і реготав, хихотів, скільки хотів. Та велетенська діжка й досі жива, в іграшковому місті тепер з неї п'ють квас.

І це найвеселіший квас у світі. Варто тільки дорослому випити його, як він починає сміятися. А люди кажуть: дивіться, як людина радісно регоче. Ну точно дурний велетень-малюк.

Історія п'ята

А тепер що розповісти? От навіть і не знаю. Хіба що посміятися ще?

Ну, що ж, ха-ха, хо-хо, хі-хі, хе-хе! Отже, слухай.

Якось у велетня-малюка заболіли зуби. Лікував він їх, лікував — нічого не допомагає. Ні грілка, ні зубні краплі, ні сіль, ні гірчиця.

І хоча дуже не хотів цього велетень-малюк, але довелося йому все ж таки йти до лікаря.

— А-а, — сказав лікар, — розкрийте рот. Так, у вас у зубі дірочка.

— Дірочка — здивувався велетень-малюк. — Ну і чому ж вона болить? Адже у вашій печі теж є дірочка. Але вона ніколи не скаржиться.

— А-а, — сказав лікар, — але у вашій дірочці щось є.

Велетень-малюк

І лікар-велетень взяв щипці. І витягнув, так, витягнув звідти... бегемота!

— Ох! — зітхнув велетень-малюк. — Як же ти сюди потрапив?

— Ох! — зітхнув бегемот. — Вибачте, ненавмисно. Вночі я заблукав, бачу — печера. І ось...

Велетень-малюк розреготався.

— Значить, я просто спав з відкритим ротом.

— Так, так, — кивнув бегемот, — ви ж маленький.

І тоді, щоб такого більше не було, велетень-малюк відважився. Він висмикнув зуб і подарував його бегемотові.

— Ось тобі хатка, — сказав він.

Ну, а з відкритим ротом вчинили так. Кожну ніч батьки вішали на нього оголошення «Сюди вхід суворо заборонений».

І всі звірі були вже обережні.

— Це не печера, — говорили вони. — Тут спить маленький дурненький велетень-малюк.

Сторінки   1    2    3

 




Пропонуємо також:


У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

Гостьова книга - Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова