Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Фейсбук-група Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Живий журнал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Телеграм-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Інстаграм Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Ютуб-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн





Про слоненя та ведмедика

Г.Циферов

Про слоненя та ведмедика. Г.Циферов

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр –  Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – А.Савченко

  

У цій казці всі сперечаються. Та найбільше, звісно, слоненя та ведмедик.

Ось про це я й хочу розповісти. Отже, слухайте.

Не пам'ятаю точно, коли це було: чи то у суботу, чи то у неділю. Одним словом, був чудовий день. А потім був прекрасний вечір, і ось того прекрасного вечора ведмедик як раз прийшов до слоненя в гості.

— Здрастуй, — сказав він слоненяті. — Я давно не бачив тебе. Який чудовий вечір, ти згоден?

— Ти так думаєш? – здивувалося слоненя. — Ні, прекрасний вечір – це тоді, коли йде дощ і можна тупати по калюжах. Ось так!

Про слоненя та ведмедика. Г.Циферов

І тут слоненя показало, як треба тупати по калюжах.

Про слоненя та ведмедика. Г.Циферов

Звісно, ведмедик і сам полюбляв ходити по калюжах, але на цей раз він не погодився.

Тому що вечір дійсно був прекрасний. У небі свічками горіли зірки, в кущах співали солов'ї, а нічні метелики, не розібравши в темряві, опускалися прямо на ведмежі вуха, приймаючи їх за волохаті пелюстки. Тому ведмедик і не погодився зі слоненям.

Про слоненя та ведмедика. Г.Циферов

Він просто взяв його за хобот і потягнув до саду показати зірки і послухати соловейка.

Про слоненя та ведмедика. Г.Циферов

Але вперте слоненя сказало:

— Взагалі-то мене дуже важко здивувати.

— Важко здивувати?! Ну добре ж, — і ведмедик вирішив обов'язково здивувати слоненя.

Про слоненя та ведмедика. Г.Циферов

Він обхопив голову лапами, сів на пеньок і став думати:

А що, як надути здоровенну кулю і прилетіти на ній до слоненя в гості?

Звичайно, це добре, але що, як він знову скаже: "Ця куля просто товстий міхур. Знайшов чому дивуватися!"?

А що, як показати йому першу конвалію або перший листок? Ні, це теж його не здивує. І він, звичайно, скаже: "Їх згодом будуть тисячі. Ха-ха-ха-ха!"

Про слоненя та ведмедика. Г.Циферов

І зовсім вже бува зневірився ведмедик, та раптом згадав. Ну як же? Слоненя любить хмари і кульбаби. Хмари тому, що вони схожі на слонів. Ну, а кульбабки, адже вони схожі на маленькі хмарки на зелених ніжках. І слоненя часто нюхає їх.

Про слоненя та ведмедика. Г.Циферов

Ведмедик пішов до слонячого саду і тихо сказав великій тополі:

Осип, осип мене, будь ласка, білими великими сережками. Сьогодні, нарешті, я хочу здивувати і розсмішити слоненя.

І велика тополя, звичайно ж, струснула гілками, і полетів пух. Він летів пластівцями, гронами. Здавалося, цілий запашний снігопад звалився на ведмедика! Незабаром він вкрив ведмедика так, що не було видно навіть його хвостика.

Про слоненя та ведмедика. Г.Циферов

А ведмедик закрив очі і солодко заснув у тому запашному стогу.

Прокукурікав уранці півень, зійшло сонечко. І на ґанок вийшло слоненя. Воно потягнулося, зітхнуло, озирнулося навколо. І ахнуло, так-так, там, у глибині саду, росла небачено велика кульбаба!

Про слоненя та ведмедика. Г.Циферов

- Ох! Невже, – здивувалося слоненя, – існують такі кульбаби?

Від щастя слоненя закрило очі і вдихнуло кульбабин запах.

Але коли воно знову розплющило очі, то ледь не луснуло від злості. Перед ним стояв ведмедик, а на його вухах, на хвостику був білий-білий пух. Слоненя гикнуло, відвернулося і вже знову хотіло сказати щось нудне.

Про слоненя та ведмедика. Г.Циферов

Але ведмедик усміхнувся:

- Не треба, не треба прикидатися, слоненя. Я ж сам чув, що ти здивувався.

- Так-так, – кивнуло слоненя. – Я, ведмедику, часто дивуюся, тільки соромлюся сказати.

Ну от і все.

Що я хотів сказати, ви, напевно, зрозуміли. Не всякий нудний – нудний. Може, він просто соромиться. І йому треба допомогти. Ну хоча б стати заради цього великою кульбабою.

Про слоненя та ведмедика. Г.Циферов

Автор: Циферов Г.; ілюстратор: Савченко А.




Пропонуємо також:


У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

Гостьова книга - Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5168755457383301, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова