Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Фейсбук-група Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Живий журнал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Телеграм-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Інстаграм Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Ютуб-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн





Тук-тук

Японська народна казка

Тук-тук

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Т.Сорокіна

Було це давним-давно. У самотній хижці посеред гір жили старий зі старою. Дуже сумували вони, що у них не було дітей. Взимку було дуже тоскно, та й влітку нерадісно.

Тук-тук

– Скільки колискових, скільки казок в пам'яті бережу, а для кого? – іноді говорила стара й витирала сльози.

Тук-тук

– А я зробив з бамбука гарну люльку. Гірський вітер прилітає колисати її, а в ній порожньо, – зітхав старий.

Тук-тук

Якось вирушив старий у гори збирати хмиз, а стара пішла на річку прати.

Тук-тук

Раптом бачить – пливуть по ріці дві великі дині. Одна – бура, наче черепаха, а друга – золота, як сонце.

Тук-тук

Стара й каже:

– Гірка динько, пливи на той бік! Солодка динько, пливи до мене!

Тук-тук

Підпливла золота диня прямісінько до ніг старої. Принесла вона диню додому, хоче пригостити старого. Але тільки надрізала ножем шкурку...

Тук-тук

як диня розпалася на дві половинки і – оце диво! – з'явилася на світ крихітна дівчинка.

Тук-тук

Зраділи старі. Сповили дівчинку, поклали у колиску. Гірській вітер колише колиску, стара колискову наспівує, старий іграшки робить.

Тук-тук

Гарне ім'я дали дівчинці: Уріко-Хімеко. Швидко-швидко росте дівчинка, лагідна вона й добра.

Тук-тук

Розмовляє вона з птахами, годує їх. І всі птахи люблять її: півник у дворі, ворона і горобці на даху. Навіть шуліка в небі.

Тук-тук

Швидко вона навчилася ткати. Гарні візерунки придумує.

Тук-тук

Одного разу зібралися старі у місто на базар.

– Уріко-Хімеко, ти залишаєшся сама. Дивись, нікому не відчиняй двері! В горах живуть страшні чудовиська. В лісі ховається Аманодзяку.

Тук-тук

– Я не відкриватиму двері, – пообіцяла дівчинка.

Тук-тук

Пішли старі, а Уріко-Хімеко сіла до своєї улюбленої роботи.

Тук-тук

Побачив Аманодзяку, що старі пішли. Підбіг до хижки. Почав стукати одним пальцем: тук-тук-тук...

Тук-тук

Тихо-тихо, солодко-солодко заговорив Аманодзяку, наче лісовий струмочок:

– Уріко-Хімеко, відімкни двері. Я приніс тобі солодких груш.

Тук-тук

– Не треба мені твоїх груш, не відімкну двері. Бабуся з дідусем не веліли чужих у дім пускати.

Тук-тук

Аманодзяку почав стукати трохи гучніше – тук-тук-тук:

– Уріко-Хімеко, я приніс тобі моток пряжі, тоншу за павутиння, білішу за сніг. Хочеш, покажу?

Прочинила дівчинка трохи двері, подивилася у щілину.

Тук-тук

– Відчини ширше, – просить Аманодзяку, – бо так не побачиш.

Прочинила Уріко-Хімеко двері ширше,

Тук-тук

і увірвався Аманодзяку до хижки. Страшний, кошлатий, рот до вух. Схопив він дівчинку,

Тук-тук

поніс у гори та прив'язав до верхівки сосни. Плаче Уріко-Хімеко гіркими сльозами, кличе на допомогу.

Тук-тук

А хитрий Аманодзяку повернувся до хижки, надів на себе сукню дівчинки, на голову хусточку і сів за ткацький верстат.

Тук-тук

Ідуть додому старі, дивуються:

– Чуєш, як нерівно стукає верстат, не так, як раніше. Чи не захворіла Уріко-Хімеко?

Тук-тук

Тук-тук-тук...

– Відчини двері, Уріко-Хімеко.

– А чи принесли ви мені подарунки? – відгукнувся Аманодзяку.

Тук-тук

Стривожилася стара:

– Охрипла наша дівчинка, чи не застудилася вона? І чому так птахи кричать?

Тук-тук

Але тут Аманодзяку розчинив двері. Бачить він: стоять перед ним старі, дивляться на нього на всі очі, роти порозкривали.

Тук-тук

Раптом старий затупав ногами, замахав руками:

– Ку-ку-рі-ку!

А стара сплеснула руками:

– Крра! Крра! Крра!

Тук-тук

Злякався дурний Аманодзяку, не може збагнути, що це за птахи кричать.

Тук-тук

Погналися за ним старі з мітлою та з бамбуковою палицею. А птахи на нього налітають та клюють його.

Тук-тук

Прогнали старі Аманодзяку, а потім заплакали:

– А де ж наша дівчинка?

Тук-тук

– Жива! Жива вона! – закричали горобці.

– Вкррали! Вкррали! – загомоніли ворони.

– Он куд-куди її унесли! – побіг півень до високої сосни.

Тук-тук

– Дідуню, дідуню, я тут! – кричить Уріко-Хімеко.

Відв'язав її старий, зняв із дерева.

Тук-тук

Отримала Уріко-Хімеко подарунки: гарний пояс і червоний гребінець.

Тук-тук

А злий Аманодзяку відтоді у горах людей дражнить. Втратив він від страху свій голос і перетворився на гірську луну.

Тук-тук

Автор: Японська народна казка; ілюстратор: Сорокіна Т.




Пропонуємо також:


У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

Гостьова книга - Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова