Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Фейсбук-група Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Живий журнал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Телеграм-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Інстаграм Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Ютуб-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн





Тук-тук

М.Сладков

Тук-тук

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – М.Полозов

Тук-тук!

Тук-тук!

– Агов!

Тук-тук!

– Заходьте!

Тук-тук! Тук-тук!

Еге! Стукають не у двері, а у вікно!

Виглядаю – дятел!

Причепився на відчиненій рамі та серйозно так стукає.

– Вітаю! – кажу. – Залітай!

А він як злякається! І до лісу.

Тук-тук

Дерев'яна хата для нього, напевно, як величезне товсте дерево. Вікно - як дупло. І в дуплі, здається йому, хтось страшний сидить.

Білку в дуплі дятел бачив, кажана бачив, навіть пугача зустрічав. А таке страховисько – ніколи!

Зранку дятел знову прилетів – «дерево» дуплясте постукати.

Для початку всі колоди порахував. Потім у кожне дупло-вікно зазирнув. Дивно: все видно, а зайти не можна!

Сходинки порахував: шість.

У димар тюкнув: міцний. Що б іще перевірити?

Почав у паркані дошки лічити. З дошки на дошку, з дошки на дошку. Лічив, лічив – збився. Почав спочатку.

Лічив-лічив – стомився!

Не може більше лічити – отак наївся! На кожній деревинці по мурашці, на кожній сходинці по жучку, на кожній дошці – по личинці. Носа набив, язика натер. І живіт надувся. Синій та голий. Авжеж, голий: адже дятел молодий!

Крила і хвіст у нього, як у дорослого, а живіт голий. Пір'я ще коротке. І хоча шапка червона і святкова, тільки розум у голові не той. Це ж треба - хату з деревом переплутав! Ну та нічого. Днів у нього попереду – лічити не перелічити. В усьому ще розбереться.

Тук-тук!

Будьмо знайомі!

Тук-тук

Таємниця шпаківні

У галочниках живуть галки, у синичниках – синиці. А в шпаківнях мають бути шпаки. Усе ясно та просто. Але в лісі рідко буває просто...

Знав я одну лісову шпаківню, у якої з віконечка висувався не шпак, а... соснова шишка! Та ще й ворушилася!

Тук-тук

Я видерся на дерево і зазирнув у віконечко. По самісінькі вінця шпаківня була забита сосновими шишками. І більше в ній нічого не було. І жодної живої шишки: усі лежали нерухомо.

Я викинув зі шпаківні всі шишки і зліз із дерева.

За кілька днів я знову прийшов до лісової шпаківні. Цього разу у шпаківні оселився березовий листок!

Я довго стояв і дивився. Листочок насторожився, виглянув із віконечка і... сховався!

Я знову поліз на дерево. Зняв кришку - шпаківня доверху була набита сухим березовим листям.

І більше нічого. І живого листочка немає!

Я повернувся на другий день.

– Подивимося! – пригрозив я невидимці зі шпаківні. – Хто кого перетерпить!

Сів на мох, спиною притулився до дерева. Став дивитися.

Листя кружляє, перевертається, пурхає; лягає на голову, на плечі, на чоботи.

Сидів я, сидів, аж ось мене й не стало! Так буває: ти йдеш – тебе всі бачать, а встав, причаївся – і зник. Тепер інші підуть, і ти їх побачиш.

Тук-тук

... Дятел причепився з льоту до шпаківні та як застукає! А з неї, з цієї таємничої хатки живої шишки та живого листочка, випурхнули і полетіли... миші! Звичайнісінькі, лісові жовтогорлі миші. Летіли, як на парашутах, розчепіривши лапки. Попадали всі на землю та й потікали геть.

Ось чия була у шпаківні комора та спальня. Це вони ворушили у віконечку шишки та листочки. І встигали втекти від мене непомітно, поки я ліз на дерево. А дятел звалився їм прямо на голови; швидкість і раптовість – гарний ключ до лісових таємниць.

Отже шпаківня перетворилася на... мишатню.

А от, цікаво, напевно й у синичниках та галочниках живуть не лише синиці та галки?

Що ж, походимо – дізнаємося, поживемо - побачимо...

Тук-тук

Автор: Сладков М.; ілюстратор: Полозов М.




Пропонуємо також:


У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

Гостьова книга - Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова