Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською
  Головна    Про сайт



Л.М.Толстой

Три ведмеді

Три ведмеді

Малюнки – Ж.Покулита
Переклад українською - О.Іваненко

Одна дівчинка пішла з дому в ліс.

Три ведмеді

У лісі вона заблукала і почала шукати стежку додому, та не знайшла, а прийшла до якоїсь хатинки в лісі.

Три ведмеді

Двері були відчинені. Вона подивилась у двері, бачить – у хатинці нікого немає, і увійшла.

Три ведмеді

У тій хатинці жили три ведмеді. Один ведмідь був батько, звали його Михайло Іванович. Він був великий та волохатий. Другою була ведмедиха. Вона була трохи менша, і звали її Настасія Петрівна. Третім було маленьке ведмежатко, і звали його Мишутка. Ведмедів не було вдома, вони пішли гуляти по лісу.

Три ведмеді

У хатинці було дві кімнати: одна – їдальня, друга – спальня. Дівчинка увійшла в їдальню і побачила на столі три миски з юшкою. Перша миска, дуже велика, була Михайла Івановича. Друга миска, трохи менша, була Настасії Петрівни; третя, синенька мисочка, була Мишутчина. Біля кожної миски лежала ложка: велика, середня й маленька.

Дівчинка взяла найбільшу ложку й покуштувала з найбільшої миски, потім узяла середню ложку й покуштувала з середньої миски; потім узяла маленьку ложечку й покуштувала з синенької мисочки, і Мишутчина юшка здалася їй найсмачнішою.

Три ведмеді

Дівчинка захотіла сісти і бачить біля стола три стільці: один великий – Михайла Івановича, другий трохи менший – Настасії Петрівни і третій маленький, з синенькою подушечкою, – Мишутчин. Вона вилізла на великий стілець і впала; потім сіла на середній стілець – на ньому було незручно; потім сіла на маленький стільчик і засміялася – так було добре. Вона взяла синеньку мисочку на коліна й почала їсти. З'їла всю юшку й стала гойдатися на стільчику.

Три ведмеді

Стільчик проломився, і вона впала на підлогу.

Три ведмеді

Вона встала, підняла стільчик і пішла в другу кімнату. Там стояло три ліжка: одне велике – Михайла Івановича, друге середнє – Настасії Петрівни, а третє маленьке – Мишутчине. Дівчинка лягла у велике – було занадто просторо; лягла в середнє – було занадто високо; лягла в маленьке – ліжечко було їй саме враз, і вона заснула.

Три ведмеді

А ведмеді прийшли додому голодні й захотіли обідати.

Великий ведмідь узяв свою миску, подивився і заревів страшним голосом:

– Хто їв з моєї миски?

Настасія Петрівна подивилася на свою миску і заревла не так голосно:

– Хто їв з моєї миски?

А Мишутка побачив свою порожню мисочку і запищав тоненьким голосом:

– Хто їв з моєї миски і все виїв?

Три ведмеді

Михайло Іванович глянув на свій стілець і заревів страшним голосом:

– Хто сидів на моєму стільці і зсунув його з місця?

Настасія Петрівна глянула на свій стілець і заревла не так голосно:

– Хто сидів на моєму стільці і зсунув його з місця?

Мишутка глянув на свій поламаний стільчик і пропищав:

– Хто сидів на моєму стільці і поламав його?

Три ведмеді

Ведмеді прийшли в другу кімнату.

– Хто лягав на мою постіль і зім'яв її? – заревів Михайло Іванович страшним голосом.

– Хто лягав на мою постіль і зім'яв її? – заревла Настасія Петрівна не так голосно.

А Мишутка підставив ослінчик, поліз у своє ліжечко й запищав тоненьким голосом:

– Хто лягав на мою постіль?..

І раптом він побачив дівчинку й заверещав так, ніби його різали:

– Ось вона! Держи! Держи! Ось вона! Ай-я-яй! держи!

Три ведмеді

Він хотів її вкусити. Дівчинка розплющила очі, побачила ведмедів і кинулася до вікна. Вікно було відчинене, вона вистрибнула у вікно і втекла.

Три ведмеді

І ведмеді не наздогнали її.

Три ведмеді

Три ведмеді



Автор: Російська народна казка; ілюстратор: Покулита Ж.

Фейсбук-група Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Живий журнал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Телеграм-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Інстаграм Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Ютуб-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн


Усі категорії


У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова





Гостьова книга Контакти   На головну сторінку

© 2015-2020 Валерія Воробйова