Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською
  Головна    Про сайт


Італійська народна казка

Тредічіно

Тредічіно

Переклад українською – Ілько Корунець
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – М.Міронова

Була собі колись убога жінка й мала тринадцять синів.

Тредічіно

Найменшого звали Тредічіно — тринадцятий.

Тредічіно

Важко було вдові прожити з стількома дітьми. Отож як сини попідростали трохи, скликала їх мати й каже:

– Стара я вже стала і неспроможна вас прогодувати. Йдіть у люди і самі за себе дбайте.

Тредічіно

І пішли всі тринадцять синів шукати щастя.

Тредічіно

Ідуть та йдуть, коли бачать: на узліссі стоїть гарний будинок.

Тредічіно

У тому будинку жив улітку, рятуючись від спеки, король.

Тредічіно

Тредічіно постукав у двері і попросив у короля хліба собі й своїм дванадцятьом братам. А король надувся та й каже сердито:

– Не можу я задарма годувати стільки голодранців! От якби хто з вас був такий хоробрий та забрав у вовка мою ковдру, то я дав би йому хліба, а може, ще й грошей.

Старші брати всі стоять – не знають, що казати королеві. А Тредічіно не розгубився, підійшов до короля та й каже:

– Дайте мені велику голку, і я принесу вам вашу ковдру.

Тредічіно

Дали Тредічіно голку, і пішов він простісінько до того будинку, де жив вовк.

Заховався хлопець за деревом і чекає. Аж виходить з хати вовк і почалапав до струмка по воду.

Тредічіно

Тредічіно мерщій видерся на дах...

Тредічіно

вліз димарем у хату й причаївся під вовковим ліжком.

Тредічіно

Вовк прийшов утомлений, витяг із скрині ковдру, ліг на ліжко, вкрився і вмить захропів.

Тредічіно

Вибрався тоді Тредічіно з-під ліжка й ну колоти вовка великою голкою то в бік, то в спину!

Тредічіно

Закрутився сонний вовк, а ковдра з нього й зсунулась додолу. Схопив її Тредічіно, виліз димарем надвір і подався до короля.

Тредічіно

А вовк мав собі в будинку вченого папугу. Той завжди все знав, хоч що його питали, й навіть час умів відгадувати.

Ізмерз вовк без ковдри непомалу, прокинувся та й питає в папуги, котра година:

– Ще тільки п’ята година ранку, – відповів папуга, – а хитрюга Тредічіно вже забрав у тебе ковдру!

Тредічіно

– Ну постривай, попадеться він до мене в лапи, той капосний Тредічіно! – гаркнув вовк так гучно, що всі в лісі полякалися.

Тредічіно

А Тредічіно тим часом був у літньому будинку короля. Та король не квапився виконати свою обіцянку.

Тредічіно

– Це зовсім не моя ковдра, – сказав він. – Забери у вовка мою ковдру – з дзвониками. Тоді й матимеш винагороду!

Тредічіно

– Нехай і так, – погодився Тредічіно. – Дайте мені тільки вати й ниток, і я принесу вам ковдру з дзвониками.

Тредічіно

Вночі заліз Тредічіно до вовка в будинок, пообкутував дзвіночки ватою і позав’язував нитками.

Тредічіно

Тоді гарненько склав ковдру, виніс через димар на дах, а звідти зіскочив на землю і щодуху побіг до короля.

Тредічіно

Тим часом вовк прокинувся й спитав у папуги, котра година.

– Та ще тільки четверта ранку, – відповів папуга, – а Тредічіно вже потяг у тебе ковдру з дзвіночками!

Тредічіно

Вовк як почув таке, то аж зубами заскреготів з люті:

– Ну постривай, капосний Тредічіно! Як спіймаю – буде тобі лихо!

Тредічіно

А Тредічіно на ту пору вже прибіг до королівського будинку, передав служникам ковдру з дзвіночками й очікував короля з винагородою.

Проте король не квапився виконати обіцянку. Тепер йому заманулося, щоб Тредічіно приніс іще вовкового вченого папугу.

Тредічіно

Зажурився хлопець, а все ж таки почав міркувати: «Як же мені того хитрого папугу так здобути, щоб він вовка не збудив?»

Тредічіно

Та недарма ж Тредічіно був сміливий і найрозумніший з-поміж усіх своїх братів. До ранку він таки надумав, як перехитрити вченого папугу.

Попросив хлопчик королівських служників, щоб принесли йому найкращих, найсолодших ласощів, поклав їх у кошик і знову вирушив до вовка в гості.

Тредічіно

Прийшов, заховався за деревом, дочекався, поки вовк піде по воду, а тоді хутенько шасть до нього в хату. Поставив на стіл кошик з ласощами, а сам причаївся під столом і жде.

Тредічіно

Побачив папуга на дні кошика солодкі ласощі, які він любив понад усе на світі, поглянув довкола – ніде нікогісінько! Тоді він стриб у кошик і ну смакувати!

Тредічіно

А Тредічіно виліз нищечком з-під столу та й захряснув мудрого папугу в кошику! Потім схопив кошик і чимдуж до короля.

Тредічіно

Прибіг до будинку, віддихався трохи і став нетерпляче дожидати, коли з’явиться король.

Тредічіно подумки вже тішився великою винагородою: адже він приніс королеві папугу, що вмів розмовляти ще й безпомилково вгадувати час! Проте й цього разу сподіванки хлопцеві були даремні, бо король, прийшовши, забрав кошика з папугою та й каже:

– Слухай лишень, Тредічіно! Моє тобі королівське слово: здобудеш ту винагороду, що я обіцяв. Та виконай моє найостанніше бажання – злови й приведи сюди самого вовка. А не зловиш і не приведеш – то смерть тобі!

Тредічіно

Бідолашний Тредічіно цілісіньку ніч очей не стулив – усе мізкував, як того капосного вовчиська зловити й приставити до короля. Аж над ранок, нарешті, придумав.

Тредічіно

Тільки-но розвиднилося, Тредічіно збив з дощок міцного ящика, висадив його на візок і потягнув до лісу.

Тредічіно

От став він під дверима вовкової хати й закричав щодуху, щоб вовк почув:

– Король наказав спіймати шибеника Тредічіно! Хто допоможе мені спіймати Тредічіно?

Тредічіно

Вовк, як зачув таке, так і майнув надвір.

Ти хочеш зловити Тредічіно? – каже. – Я тобі допоможу. Тепер він уже не втече від нас!

– Я ось і ящика на нього збив, – підхопив Тредічіно, – та не знаю, чи не буде замалий. Я чув, що Тредічіно такий завдовжки, як ти. А влізь, будь ласка, на хвилину в ящик та побачимо, чи добрий.

Тредічіно

Дурний вовчисько мерщій стриб у ящик та й простягся в ньому. А Тредічіно за молоток і ну забивати ящик зверху.

– Що ти робиш, любий хлопче? – питає вовк. – Адже я тут і задихнутися можу.

– Та не бійся, куме вовче! До палацу не так і далеко, якось перетерпиш, – відказує хлопець.

Тредічіно

Отак меткий на вигадки Тредічіно перехитрив і спіймав у пастку лютого вовчиська.

Тепер король не мав більше як викручуватись – довелося-таки віддати Тредічіно давно обіцяну винагороду.

Тредічіно

Тоді всі тринадцять братів повернулися додому, до своєї матері, поставили собі новий гарний будинок і зажили гуртом любо та мило.

Давно це було, та й досі в тому селі, де колись жили брати, люди згадують:

– Лукавий був король, але наш Тредічіно виявився мудрішим за нього.

Тредічіно



Автор: Італійська народна казка; ілюстратор:

Фейсбук-група Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Група Вконтакті Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Живий журнал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Телеграм-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Інстаграм Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Ютуб-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн

На цьому сайті можна читати книжки для дітей, скачувати їх у форматі .doc, слухати аудіоказки та дивитися відеоказки.



У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова


Посилання на
сайти з дитячими
книгами
українською
мовою

Казка українською

Читанка

Читай онлайн

Книги для батьків та дітей

Бібліотека книг українською

Дерево казок

Казка українською мовою


Якщо у вас є сайт, на якому можна скачати, або прочитати дитячi книги українською мовою, напишіть мені і я додам ваш сайт до цього перелiку.

Гостьова книга Контакти


Посилання на
сайти з ілюстраціями
до дитячих книг

polny-shkaf

shaltay0boltay

Картинки и разговоры

Детская книга

Olgica

Kid-book-museum

Valerij SURKOV

Диафильмы.su






© 2015-2020 Валерія Воробйова