В.Сутєєв
Пригоди Піфа
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською мовою
Познайомтеся - це Піф. Він на диво розумний пес: вміє ходити на задніх лапах,
розмовляти і навіть читати книжки.
Правду кажучи, Піф - бешкетник і пустун. Але серце в нього добре. Піф ніколи не образить слабшого і молодшого за нього.
У цій книжці ви прочитаєте про деякі пригоди Піфа - веселі та сумні.
А ось інші герої цієї книжки:
Господар Піфа - дядечко Цезар. Дружина та син, а також і Піф звуть його просто
Тонтон. Дружина Тонтона - тітонька Агата. Вона часто просить Піфа допомогти їй
по господарству. Дуду - їхній син, вірний товариш Піфа в його витівках та вигадках.
Буває так, що він пустує навіть більше за Піфа, і тоді Піфу доводиться несолодко.
Чорний кіт Геркулес - забіяка із забіяк. У них з Піфом постійно трапляються сутички і непорозуміння.
Нестор - дитина сусідів цієї родини, а Медор - сусідський бульдог.
Охоронець
Сьогодні тітонька Агата випрала білизну та розвісила її сушити надворі.
- Піф, - сказала тітонька Агата, - нікому не дозволяй наближатися до чистої білизни.
- Еге, - пробурмотів Піф. – Я чую, що прийшли кішки.
- Ану мерщій звідси! Не підходьте до білизни!
Він прогнав їх усіх, але чого ж тітонька Агата незадоволена?
Так веселіше
- Піф - не ледар, але ж замітати підлогу так нудно...
Я дещо придумав!
Так значно веселіше!
Кіт у клітці
Нікого немає вдома, і Геркулес вирішив цим скористатися.
Бідолашні пташки!
Але Піф встиг вчасно. Нехай тепер кіт посидить у клітці!
Скільки влізе?
Тітонька Агата сплела для Дуду светр і шапочку.
Вони мені завеликі! – сказав Дуду.
А ось так – як раз!
Садівник
- Я їду, Піф, - сказав Тонтон, - і ти повинен щодня поливати квіти.
- Легко господареві говорити «щодня», а я, бідолашний, повинен їх поливати під проливним дощем!
У кіно
Піф і Дуду зібралися в кіно. Але дітям без дорослих не продають квитків. І собакам чомусь теж не продають.
Здається, вони щось придумали...
1 дитина + 1 пес = 1 дорослий
Забіяка Геркулес
Уся родина вирушила в гості. А Піфа, щоб він не побіг слідом, посадили на ланцюг.
Тепер можна дражнити Піфа скільки завгодно, адже ланцюг міцно його тримає!
Ніякий ланцюг мене не втримає!
Де Піф?
Тітонька Агата попросила Піфа начистити до обіду трохи картоплі.
Піф охоче взявся за справу.
- Зараз тітонька Агата побачить, який я справний помічник!
Але тітонька Агата не побачила свого помічника. Де ж Піф?
В морі
Ти так добре плаваєш на спині!
Це зовсім не важко!
Піф-коняка
Яка весела гра! Піф перетворився на коня, а Дуду став кучером.
Но! Конячка! Біжи скоріше! А за це я нагодую тебе смачною вечерею!
Оце так обід! Дуду справді вважає, що я кінь?
Злий собака
Тітонька Агата наказала Піфу віднести сусідам кошик з овочами.
Але у сусідів був злий собака.
Який жах! Він більший за мене! Але я все ж таки піду далі.
То он який він злий пес! Оце так придумали!
Піф не розгубився
Подивіться, як жорстоко пожартували сусідські хлопці над Піфом.
Але Піф не розгубився, він здав усі банки в пункт прийому вторинної сировини.
Будинок на спині
Піф побачив у саду черепаху.
Подивіться, вона носить на спині свій дім. А що як я зроблю так само?
Тепер мій будинок завжди зі мною.
Важкий похід
Одного разу Тонтон зібрався в похід.
- Ми теж хочемо з тобою!
- Ні, це дуже важка справа для хлопчаків.
Але ж це досить важко і для мене! Час відпочити.
Вилізай Дуду, нам теж треба відпочити!
Гра для дівчат
- Тонтон, нам потрібні скакалки!
- Але це гра для дівчат! - засміявся Тонтон.
- Авжеж для дівчат!
Гойдалка-пилка
- Піф! Злазь з гойдалок. Зараз ми з тобою будемо пиляти дрова.
- Не злізу. Я й сам упораюся.
Піф везе тачку
- Піф! Ану переверни тачку, ти везеш її догори ногами!
- Ні, не переверну, бо якщо я повезу тачку правильно, ти одразу навантажиш її.
Під дощем
Добре тому, в кого в дощ є дах над головою.
- Друзі, не можу дивитися, як ви страждаєте! Ідіть усі до мене в будку, сховайтеся від дощу!
Бідолашний Піф! Його будка така маленька, а друзів так багато!
Новий будинок Піфа
У Піфа тепер нова будка. Але він мріє про висотний будинок.
І ось він взявся за роботу.
Готово, будинок побудовано! Правда, жити в ньому не дуже зручно. Зате подивіться - як пишається ним Піф!
Картатий жакет
В домі дядечка Цезаря всі люблять грати в шашки.
Дядечко Цезар виграв у тітоньки Агати!
А хто переможе в цій грі, поки невідомо.
Карусель
Дуду катається на каруселі. Це так весело!
Але грошей вистачило лише на один квиток, а як хочеться ще покататися!
Нащо тобі гроші, коли є я! Я покатаю тебе безкоштовно!
Нудна робота
- Піф, - сказала тітонька Агата, - допоможи мені, будь ласка, намотати вовну!
- Як це важко і нудно, мотати вовну, в мене вже лапи стомилися!
Нехай цю роботу виконує хтось інший!
- Ох! - жахнулася тітонька Агата. - Піф перетворився на козла!
Рибалкам не завжди щастить
Пощастило рибалці - велика риба попалася.
Бух! Плюх! Шубовсь!
- Щось я не зрозумію, хто з нас рибак, а хто риба?
Юшка з кішки
Скільки риби я наловив! Гарна буде юшка!
Я не буду їсти юшку з кошеня! – каже Дуду.
Турботлива нянька
Сусідка попросила Піфа доглянути свого сина Нестора.
– Я люблю дітей! – каже Піф.
Але ж скільки він п'є молока! У нього апетит наче у велетня!
Молока вже немає!
- Пий, малюк! Коли молоко у цієї корови закінчиться, я підключу іншу.
Нова іграшка
В іграшковій крамничці дуже цікаво. Але хазяїн жене Піфа:
Собакам тут нема чого робити!
А я не справжній собака! Я – іграшка! Тепер мене ніхто не вижене.
Я хочу купити цю іграшку, - каже дядечко Цезар.
Невже не можна було мене нести нормально, догори головою?
Чия це кістка?
- Це моя кістка! – кричить Піф.
- Але я перший її побачив! – гирчить сусідський собака Медор.
Та поки вони билися, прибігла Зізі та вирішила їхню суперечку по-своєму.
- Вибач, Зізі, я не знав, що у тебе стільки голодних цуценят. Ясна річ, тобі ця кістка більш потрібна, ніж мені.
Дивіться, дітки, що я вам приніс!
Невдала яєшня
- Одне яйце! Два яйця! Три! Чотири!
- Велика вийде яєшня з цих яєць!
Дивно! А де ж яйця?
Теплий шарф
Надворі зима
- Візьми шарф – каже тітонька Агата, - буде тепліше.
Який теплий шарф, я так зігрівся!
На ковзанах
Однієї пари ковзанів Піфу явно не вистачає.
- Дайте мені ще ковзани! - просить він.
Тепер Піф, звісно, стане чемпіоном!
Ожеледиця
На вулиці слизько! Це не тротуар, а справжня ковзанка!
Як же йти далі?
Чіпляйтеся за кульки! Ніхто більше не впаде!
Несмачна картина
Піф – справжній художник, його намальована мишка як жива!
– О! Смачний буде обід! – зрадів Геркулес.
– Тьху! Гидота! Це ж папір!
Мисливець мимоволі
Одного разу дядечко Цезар зібрався на полювання і покликав з собою Піфа.
- Навіщо я тобі? - здивувався Піф. - Я ж не мисливський собака, а просто дворовий пес.
- Господар краще знає, який ти пес! Мерщій за мною!
В лісі Піфу дуже сподобалося. Він стрибав, качався на траві і гавкав від задоволення.
- Ти, може, думаєш, що прийшов сюди на прогулянку? - суворо зауважив дядечко Цезар. -
Тож знай: ти прийшов сюди працювати. Твоя справа - знайти, де ховаються зайці.
Слухняний Піф уткнувся носом в землю і став її обнюхувати.
- Ну, куди ведуть сліди? - cпитав дядечко Цезар.
- Здається, праворуч, - невпевнено відповів Піф.
Вони повернули праворуч. Дядечко Цезар йшов, зігнувшись та ступаючи навшпиньки.
А Піф зовсім припав до землі і майже повз на череві.
І раптом дядечко Цезар так відчайдушно скрикнув, що Піф аж підстрибнув.
- Він там! Ліворуч! Я бачив його вуха!
- Хто? Вовк? - тремтячи від страху, запитав Піф.
- Який ще вовк, йолопе! Повів мене праворуч, коли заєць зовсім з іншого боку! Ану, давай, жени його на мене!
Піф стрімко кинувся туди, де між деревами миготіли довгі сірі вуха зайця. А дядечко Цезар причаївся в кущах і став чекати.
Заєць стрибав то праворуч, то ліворуч. І щоб не відстати, Піфу доводилося повторювати його стрибки. Незабаром Піф зовсім вибився з сил.
Хитрий заєць тільки на це й чекав. Сховавшись за великим дубом, він висунув з-за стовбура мордочку і засмикав носом, немов дражнячи Піфа.
Піф кинувся до нього, але як би не так! Заєць поскакав круг дерева. Піф - за ним.
Вони зробили кілька кіл, і у Піфа запаморочилося в голові. Він опустився на траву і висолопив язика.
Побачивши це, заєць осмілів. Він підійшов ближче і гілкою полоскотав товстий чорний ніс Піфа.
Піф тявкнув, схопив гілку зубами і з силою потяг її до себе. Заєць випустив гілку, і Піф від несподіванки полетів догори дригом.
- Ну гаразд, не будемо сваритися! - сказав заєць. - Твій хазяїн далеко, і ніхто не завадить нам стати друзями.
Але повернемося до дядечка Цезаря. Він втомився чекати та пішов у той бік, де зникли Піф і заєць.
Дядечко Цезар йшов довго і, нарешті, вийшов на галявину. А на галявині - дядечко Цезар навіть впустив рушницю від подиву - Піф і заєць грали в чехарду!
Раптом заєць побачив дядечка Цезаря.
- Небезпека наближається! - крикнув він і кинувся навтьоки. - До побачення, Піф! Приходь у гості!
- Ах ти, неробо! Як ти смів упустити зайця? - обрушився на Піфа дядечко Цезар.
- Він не зробив нічого поганого, - спокійно відповів Піф. - І потім, я ж попереджав тебе: я не мисливський собака, а звичайний дворовий пес! 
Кінець
Автор: Сутєєв В.;
ілюстратор: Сутєєв В.
| 
