Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
Усі категорії |
За мотивами оповідання Л.Толстого
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – А.Курицин
Один корабель обійшов навколо світу і повертався додому.
Крім екіпажу на борту корабля був дванадцятирічний хлопчик — син капітана.
А ще там був незвичайний пасажир — мавпа.
Того ранку була тиха погода, кожен займався своєю справою: хтось драїв палубу, хтось лагодив вітрила, хтось оновлював потерті написи.
Але раптом корабельний дзвін забив тривогу, і всі матроси вишикувалися на палубі.
Проте з'ясувалося, що тривогу підняла мавпа, вона вчепилася в корабельний дзвін, гойдалася на ньому, от він і почав дзвонити.
Хоча мавпині витівки вельми розважали усіх, її все ж таки вирішили спіймати та посадити під замок у порожній каюті.
Але спіймати мавпу виявилося не такою вже простою справою!
Мавпа кинулася тікати, перевертаючи все на своєму шляху. Вона перекинула діжку з
фарбою на палубі,
... скинула каструлю з обідом на камбузі.
А потім вихопила в сина капітана з рук бінокль і почала видиратися з ним на щоглу.
Всі почали сміятися, а хлопчик спочатку розгубився і не знав, сміятися йому чи плакати.
Мавпа корчилася, стрибала, робила кумедні пики, передражнювала хлопця та підманювала його ближче до себе. Матроси голосніше стали сміятися, а хлопчик почервонів і кинувся за мавпою на щоглу. В одну хвилину він виліз по мотузці на першу поперечку. Але мавпа була спритніша за нього, і в ту саму хвилину, як він думав схопити бінокль, мавпа піднялася ще вище.
— Ти не втечеш від мене! — закричав хлопець і поліз вище. Мавпа знову підманила його, полізла ще вище, але хлопчика вже розібрав запал, і він не відставав. Так мавпа і хлопчик в одну хвилину дісталися до самого верху.
Раптом мавпа зірвала с хлопця капелюх та спритно закинула його на самий кінець останньої поперечини, а сама вилізла на верхівку щогли і звідти корчилася, показувала зуби і раділа. Від щогли до кінця поперечини, де висів капелюх, було два аршини, так, що дістати його не можна було інакше, як випустивши з рук мотузку і щоглу.
Але хлопчик дуже розпалився. Він кинув щоглу і ступив на поперечину. На палубі всі дивилися і сміялися з того, що виробляли мавпа і капітанський син, але, побачивши, що він відпустив мотузку і ступив на перекладину, похитуючи руками, всі завмерли від страху.
Варто було йому тільки оступитися — й він би вщент розбився об палубу. Та якби навіть він і не оступився, а дійшов до краю поперечини і взяв капелюх, то важко було йому повернутися і дійти назад до щогли. Всі мовчки дивилися на нього і чекали, що буде.
Раптом хтось ахнув від страху. Хлопчик від цього крику схаменувся, глянув униз і захитався.
В цей час капітан корабля, батько хлопчика, вийшов з каюти. Він ніс рушницю, щоб стріляти в чайок. Він побачив сина на щоглі, негайно ж прицілився в сина і закричав: «У воду! Стрибай негайно у воду! Застрелю!» Хлопчик хитався, але не розумів. «Стрибай, або застрелю!.. Раз, два...» і щойно батько крикнув: «Три» — хлопець стрибнув головою вниз.
Наче гарматне ядро ляснуло тіло хлопця в море, та не встигли хвилі закрити його, як уже 20 матросів зістрибнули з корабля в море. Секунд через 40 — вони здалися всім дуже довгими — виринуло тіло хлопчика. Його схопили і витягли на корабель. Через кілька хвилин у нього з рота і з носа полилася вода, і він став дихати.
Коли капітан побачив це, він раптом закричав, наче його щось душило, і втік до себе в каюту, щоб ніхто не бачив, як він плаче.
Автор: Толстой Л.; ілюстратор: Курицин А.Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова