|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
Старий та мірошник
Ногайська народна казка
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – В.Мельник
Жив колись у степу багатий мірошник. З ближніх та далеких аулів приїжджали до нього ногайці молоти зерно.
З кожного брав він плату за молоття. Та ще й казку розповідав з такою умовою: хто йому не повірить, той пуд борошна відсипле в його комору.
І такі небилиці розповідав, що ніхто йому повірити не міг.
А мірошнику тільки того і треба – бере собі у кожного пуд борошна.
Важко зітхали люди, але мовчали, бо іншого млина в цих краях не було.
Мірошник з кожним днем ставав усе багатшим – став одягатися у соболину шубу та в кунячу шапку. Отару овець, стадо корів, табун коней купив.
Приїхав якось до млина бідний дід, привіз на старій арбі останній пуд зерна.
Змолов мірошник зерно, узяв гроші за роботу та й каже:
– А тепер я тобі казку розповім. Тільки дивись, якщо ти мені не повіриш, твоє борошно моє буде.
– Що ж, – каже старий, – розказуй!
– Була в мене колись курка, – почав свою розповідь мірошник, – несла вона щодня сотню яєць.
Пішов я вранці до млина, а курку в хаті замкнув.
Приходжу ввечері і бачу: повна хата яєць аж до стелі. Нема де курці нестися.
Залізла вона в піч та й почала там нести яйця.
Так і на дах вилізла.
Зібрав я всі яйця, повіз на базар і продав. Ось звідки моє багатство.
– Скажеш, неправду кажу?
– Чом же ні? Все може бути... Тепер ти послухай мою казку. Тільки якщо скажеш, що неправду розповів, то сам даси мені мішок борошна.
"Нічого я тобі не дам", – подумав роздратований мірошник, а старому сказав:
– Що ж, послухати можна. Розповідай.
"Отже, був у мене колись вулик, – почав свою казку старий. – Одна бджола в цьому вулику була у сто разів більша за інших.
Вона стежила, щоб бджоли старанно збирали нектар, стерегла вулик по ночах і, якщо приходив ведмідь по мед, жалила його і проганяла геть.
Але одного разу зникла моя велика бджола – день її немає, другий немає... Стою я біля вулика та раптом чую – бджоли між собою дзижчать: "Не бджола це була, а добра чарівниця...
... Добре жилося нам під її захистом. А що тепер буде? Відніс її злий джин на той берег річки. Може, вже й життя позбавив."
Узяв я свого ціпка і пішов до річки. Бачу – на іншому березі велетень землю оре. А в соху його впряжені величезний бик і моя бджола.
Переплив я річку, підійшов ззаду до велетня і так стукнув його ціпком по голові, що він упав і піднятися не може.
Зняв я з бджоли хомут, сів на неї верхи, і полетіла вона через річку прямісінько до мого дому.
Шия у бідолашної бджоли була вся в крові, так сильно натер її хомут. Я приготував з горіхової олії мазь, змастив ранку, і вона одразу загоїлася.
Зраділа бджола і каже:
– Дякую! Знаю я, що лишився в тебе тільки один пуд зерна. Запряги бика та їдь до того мірошника, який розбагатів, виманюючи хитрістю борошно у бідняків.
Поки він тобі казки розповідатиме, я полечу до нього в комору, відсиплю тобі мішок борошна, а решту пущу за вітром.
Сказала так і полетіла. А я до тебе поїхав...
... Бджола, мабуть, уже давно у тебе в коморі хазяйнує."
Злякався мірошник, схопився та побіг до своєї комори.
Потім вискочив звідти та як закричить розлючено:
– Все ти брешеш, старий! Немає там ніякої бджоли, і борошно на місці! Брехня все!
– А якщо брехня, то насипай мені мішок борошна. Така угода! – відповів старий.
Що поробиш? Довелося мірошнику насипати старому великий мішок борошна...
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
- Контакти
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2025 Валерія Воробйова