Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Усі категорії

Read in English

Справедливий суддя

Лев Толстой

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – В.Челак

Був колись алжирський цар Бауакас і захотів він дізнатися, чи правду йому казали, начебто в одному з його міст є справедливий суддя, який одразу розпізнає правду і що жоден шахрай не може приховатися від нього. Бауакас перевдягнувся на купця і поїхав верхи на коні в те місто, де жив суддя. Під'їжджаючи до міста, Бауакас побачив жебрака-каліку, який став просити милостиню. Бауакас подав йому і хотів їхати далі, але каліка вчепився за його сукню.

- Чого тобі треба? - запитав Бауакас. - Хіба я не дав тобі милостиню?

- Так, милостиню ти дав, - сказав жебрак, - але будь іще ласкавий - відвези мене на твоєму коні до площі, бо бач, тут коні, верблюди, як би не розчавили мене.

Бауакас посадив каліку позаду себе і довіз його до площі. На площі Бауакас зупинив коня. Але каліка не злазив. Бауакас сказав:

- Чого ж ти сидиш, злазь, ми приїхали.

А жебрак каже:

- Чого це мені злазити, - кінь мій; а якщо не хочеш добром віддати коня, то підемо до судді.

Вони почали сперечатися, а натовп, що зібрався навколо них і слухав, закричав:

- Ідіть до судді, він вас розсудить!

Бауакас із калікою пішли до судді. У суді були люди, і суддя викликав по черзі тих, кого судив. Перш ніж черга дійшла до Бауакаса, суддя викликав вченого і селянина: вони судилися за жінку. Селянин казав, що це його дружина, а вчений говорив, що його дружина. Суддя вислухав їх, помовчав і сказав:

- Залиште жінку в мене, а самі приходите завтра.

Коли вони пішли, увійшли м'ясник і масничий. М'ясник був увесь у крові, а масничий в маслі. М'ясник тримав у руці гроші, масничий - руку м'ясника. М'ясник сказав:

- Я купив у цієї людини масло і вийняв гаманець, щоб розплатитися, а він схопив мене за руку і хотів забрати гроші. Тож ми й прийшли до тебе, - я тримаю в руці гаманець, а він тримає мене за руку. Але гроші мої, а він - злодій.

А масничий сказав:

- Це неправда. М'ясник прийшов до мене купувати масло. Коли я налив йому повний глечик, він попросив мене розміняти йому золотий. Я дістав гроші і поклав їх на лавку, а він узяв їх і хотів бігти. Я зловив його за руку і привів сюди.

Суддя помовчав і сказав:

- Залиште гроші тут і приходьте завтра.

Коли черга дійшла до Бауакаса і до каліки, Бауакас розповів, як була справа. Суддя вислухав його і запитав жебрака. Жебрак сказав:

- Це все брехня. Я їхав верхи крізь місто, а він сидів на землі і попросив мене підвезти його. Я посадив його на коня і довіз, куди йому було треба; але він не хотів злазити і сказав, що кінь його.

Суддя подумав і сказав:

- Залиште коня у мене і приходьте завтра.

На другий день зібралося багато народу слухати, як розсудить суддя.

Перші підійшли вчений і селянин.

- Візьми свою дружину, - сказав суддя вченому, - а селянину дати п'ятдесят палиць. - Вчений взяв свою дружину, а селянина одразу ж покарали.

Потім суддя викликав м'ясника.

- Гроші твої, - сказав він м'ясникові; потім він вказав на масничого і сказав йому: - А йому дати п'ятдесят палиць.

Тоді покликали Бауакаса і каліку.

- Чи впізнаєш ти свого коня з двадцяти інших? - запитав суддя Бауакаса.

- Впізнаю.

- А ти?

- І я впізнаю, - сказав каліка.

- Ходімо за мною, - сказав суддя Бауакасу.

Вони пішли до стайні. Бауакас одразу ж серед інших двадцяти коней показав на свого. Потім суддя викликав каліку до стайні і теж велів йому вказати на коня. Каліка впізнав коня і показав його. Тоді суддя сів на своє місце і сказав Бауакасу:

- Кінь твій: візьми його. А жебраку дати п'ятдесят палиць.

Після суду суддя пішов додому, а Бауакас пішов за ним.

- Хіба ти незадоволений моїм рішенням? - запитав суддя.

- Ні, я задоволений, - сказав Бауакас. - Тільки хотілося б мені знати, як ти дізнався, що дружина була вченого, а не селянина, що гроші були м'ясникові, а не масничого і що кінь був мій, а не жебрака?

- Про жінку я дізнався ось як: покликав її вранці до себе і сказав їй: налий чорнила до моєї чорнильниці. Вона взяла чорнильницю, вимила її швидко і спритно і налила чорнила. Отже, вона звикла це робити. Якби вона була дружиною селянина, вона не зуміла б цього зробити. Виходить, що вчений був правий. - Про гроші я дізнався ось як: я поклав гроші до чашки з водою і сьогодні вранці подивився - чи спливло на воді масло. Якби гроші були масничого, то вони були б забруднені його масними руками. Але на воді масла не було, отже, м'ясник каже правду.

- Про коня дізнатися було важче. Каліка так само, як і ти, з двадцяти коней одразу ж вказав на коня. Але я не для того приводив вас обох до стайні, щоб бачити, чи впізнаєте ви коня, а для того, щоб побачити - кого з вас двох впізнає кінь. Коли ти підійшов до нього, він повернув голову, потягнувся до тебе; а коли каліка торкнувся його, він притиснув вуха і підняв ногу. З цього я дізнався, що ти справжній господар коня.

Тоді Бауакас сказав:

- Я не купець, а цар Бауакас. Я приїхав сюди, щоб бачити, чи правда те, що говорять про тебе. Я бачу тепер, що ти мудрий суддя. Проси в мене, чого хочеш, я тебе нагороджу.

Суддя сказав:

- Мені не треба нагороди; я щасливий вже тим, що цар мій похвалив мене.

Автор: Толстой Л.; ілюстратор: Челак В.

У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

- Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова