|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
Read in English
Микола Носов
Схованки
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – А.Канєвський
Вітя і Славік — сусіди. Вони завжди ходять один до одного в гості.
От якось Вітя прийшов у гості до Славіка. Славік йому каже:
— Давай грати в cхованки!
— Давай, — погодився Вітя. — Цур, я перший буду ховатися!
— Ну гаразд, а я буду водити, — сказав Славік і пішов у коридор.
Вітя побіг до кімнати, заліз під ліжко і кричить:
— Готово!
Славік прийшов, зазирнув під ліжко і відразу знайшов його. Вітя виліз з-під ліжка і каже:
— Це неправильно! Я погано сховався! Якби я добре сховався, ти б мене не знайшов. Я переховаюся.
— Ну, будь ласка, переховувайся, — погодився Славік і знову пішов у коридор.
Вітя побіг у двір і став шукати, де б сховатися. Дивиться — біля сараю собача будка стоїть, а в ній Бобік сидить. Він мерщій вигнав з будки Бобіка, сам заліз на його місце і знову кричить:
— Готово!
Славік вийшов у двір і став шукати Вітю. Шукав, шукав, ніяк не може знайти.
А Віті набридло сидіти в будці, він і почав визирати з неї. Тут Славік побачив його і закричав:
— А, ось ти куди забрався! Вилазь!
Вітя виліз із будки і каже:
— Це неправильно! Це не ти мене знайшов. Я сам визирнув.
— Нащо ж ти визирнув?
Мені набридло в будці скрюченим сидіти. Якби я не був скрючений, ти не знайшов би мене. Я переховаюся.
— Ні, тепер вже моя черга ховатися, — каже Славік.
— Ну, тоді я зовсім не буду грати! — образився Вітя.
— Гаразд, переховувайся, якщо ти такий, — погодився Славік.
Вітя побіг до кімнати, зачинив двері, а сам забрався за вішалку і сховався під пальто. Славік знову пішов його шукати. Він відкрив двері, а Бобік шмигнув у них, підбіг прямо до вішалки і почав лащитися до Віті. Вітя розсердився і почав відштовхувати Бобіка ногою. Славік побачив і закричав:
— А, ось ти де! За вішалкою! Вилазь!
Вітя виліз і каже:
— Це неправильно! Ти мене не знайшов! Це Бобік мене знайшов. Я переховаюся.
— Що ж це таке? — каже Славік. — Ти весь час ховаєшся, а я щоразу повинен шукати.
— От знайди мене ще раз, тоді ти ховатимешся, — сказав Вітя.
Славік знову заплющив очі, а Вітя побіг на кухню, витягнув з посудної шафки весь посуд, сам заліз у шафку і кричить:
— Готово!
Славік пішов на кухню, бачить — з шафки весь посуд витягнено, і одразу здогадався, де Вітя. Він потихеньку підкрався до шафки, замкнув її на гачок, а сам побіг у двір і став грати з Бобіком в схованки. Сховається, а Бобік його шукає.
«От добре! — думає Славік. — З Бобіком набагато краще грати, ніж з Вітєю».
А Вітя сидів у шафці, сидів, йому й набридло. Він хотів вилізти, а дверцята не відкриваються. Він злякався і давай кричати:
— Славіку! Славіку!
Славік почув і прибіг.
— Випусти мене звідси! — закричав Вітя. — Дверцята чомусь не відкриваються.
— От будеш мене шукати, тоді випущу.
— Навіщо ж мені тебе шукати, якщо ти не знайшов мене.
— Адже я знайшов.
— Це не ти мене знайшов! Я сам закричав. Якби я не закричав, ти не знайшов би!
— Ну й сиди собі в шафці, а я піду гуляти, — каже Славік.
— Не маєш права! — закричав Вітя. — Це не по-товариськи!
— А хіба по-товариськи — змушувати мене весь час шукати?
— По-товариськи.
— Ну, тоді сиди в шафі до самого вечора.
— Гаразд, буду тепер тебе шукати, тільки випусти, — став просити Вітя.
Славік відкинув гачок. Вітя виліз із шафи, побачив гачок і каже:
— Це ти навмисне замкнув мене? Не буду через це тебе шукати!
— І не треба, — каже Славік. — Я краще з Бобіком буду грати.
— А хіба Бобік вміє шукати?
— Навіть краще за тебе!
— Ну, давай тоді разом від Бобіка ховатися.
Вітя і Славік пішли у двір і стали ховатися від Бобіка. Бобік добре вмів в схованки грати, тільки очі замружувати не вмів.
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
- Контакти
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова