|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
Read in English
Ши-Хан і Мушля
Китайська народна казка
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Джанг Дженлі
Біля річки Ліцзян є гора, що здалеку нагадує мушлю. Вона зветься Скеля Мушлі. Сотні років розповідають дивовижну історію про неї. Послухайте і ви.
Жив колись у цих місцях працьовитий юнак на ім’я Ши-Хан. Кожного дня після того, як він повертався з роботи в полі, він готував собі вечерю.
Одного разу, вертаючись з поля він побачив на піску мушлю з молюском, що помирав від спраги.
Сповнений жалю, Ши-Хан відніс мушлю додому і поклав її у великий глек із водою.
Наступного дня Ши-Хан прийшов увечері додому. Коли він відчинив двері, він побачив на своєму столі приготовлену гарячу вечерю, яка дуже приємно пахла.
"Хто ж ця добра людина, що приготувала для мене вечерю?" - замислився було Ши-Хан, але оскільки він був дуже голодний, він не довго думав про це, а із задоволенням усе з’їв.
Так повторювалося кілька днів.
"Що ж це таке?" - думав Ши-Хан. Раптом в його голові сяйнула думка, як розкрити цю таємницю.
Наступного ранку Ши-Хан зробив вигляд, ніби йде на поле, а сам сховався за хатиною. За мить він почув усередині хати якийсь шум, це прекрасна дівчина вийшла з глека.
Ши-Хан усе зрозумів. Він увірвався до хатини та, перш ніж звернутися до дівчини зі словами подяки, мерщій накрив глек кришкою.
- О, мені нема за що дякувати! - відповіла дівчина, зніяковівши. - Адже це ніщо порівняно з тим, що ти врятував мені життя. Як мені віддячити тобі за це? Мене звати Мушля. Я бачу, що ти працьовитий та чесний, і, якщо ти хочеш, я стану тобі вірною дружиною.
Відтоді молода пара зажила щасливо. Мушля не тільки майстерно ткала, але й вміла читати, малювати та декламувати вірші. Потроху вона й Ши-Хана навчила читати, писати та співати.
Через кілька років у них народилося троє чудових дітей - Бай-Бай, Хей-Хей та Дай-Дай. Один кращий від одного.
Одного разу Ши-Хан, який зазвичай був дуже тихим, заспівав, працюючи на полі. Це дуже здивувало писаря провінції, який у цей час об'їжджав поля.
- Хто навчив тебе, простого селянина, так співати? - запитав він Ши-Хана.
- Це моя прекрасна дружина, - відповів Ши-Хан. - Вона ще вміє малювати й писати вірші, - гордо додав він.
- Неймовірно, - подумав писар. Він пішов за Ши-Ханом, сподіваючись перевірити це.
Вдома у Ши-Хана писар побачив Мушлю. Щоб перевірити її здібності, він запитав:
- Короп на малюнку червоний та свіжий, але скажи, скільки в нього лусочок?
- Спочатку скажіть ви мені, скільки нарахували ваші очі, якщо вже вони такі гострі?
Бачачи, що він не може змагатися з дружиною Ши-Хана, писар схилив голову і, пробурмотівши кілька разів: "Чудово, чудово!" - пішов.
Коли писар прийшов до канцелярії, він розповів управителю провінції про Мушлю, розхвалюючи її красу, шляхетність та кмітливість.
Почувши це, управитель захотів заволодіти такою прекрасною і талановитою жінкою. Він сказав писареві:
- Іди та скажи Ши-Ханові, щоб його дружина приготувала для мене десять страв, завтра я завітаю до них.
Наступного дня управитель побачив дружину Ши-Хана і був дуже вражений її сліпучою красою. Але коли він побачив, що вона приготувала йому лише яєчню з цибулею, він розлютився:
- Але ж я сказав приготувати мені десять страв! Чому ж ти приготувала тільки одну? - закричав він.
- Це цибуля (а китайською це слово вимовляється так само, як "дев'ять"), - спокійно відповіла Мушля. - Цибуля з яєчнею - це дев'ять плюс один. Разом - десять, чи не так?
Здивований управитель не знайшов, що відповісти їй на це, та пішов геть.
Але, коли він виходив з дому, і вже закинув у стремено ногу, він придумав нове випробування і сказав:
- Скажи мені, я сідаю на коня, чи спускаюся?
Ставши однією ногою всередину хатини, а другою - назовні, Мушля відповіла:
- Скажи, я зараз виходжу чи заходжу?
Неможливо було перемогти Мушлю. Розлютившись від сорому, управитель сказав Ши-Хану:
- Принеси мені завтра мотузку із солом'яного попелу, інакше я заберу твою дружину собі в наложниці.
- Як можна зробити мотузку з попелу? - спитав Ши-Хан. Він дуже засмутися. А його дружина спокійно зробила мотузку із соломи.
Коли мотузка була готова, Мушля її спалила і вона стала мотузкою з попелу.
- Піди та скажи управителю, щоб він приходив по мотузку, - сказала Мушля чоловікові.
Зрозуміло, що згорілу солом’яну мотузку неможливо забрати. Це розлютило злого управителя. Він мстиво сказав Ши-Ханові:
- Цього разу ти виконав моє завдання, але я не пожалію тебе, якщо через три дні ти не принесеш мені півняче яйце. Якщо ти не зробиш цього, твоя дружина стане моєю.
Це завдання налякало Ши-Хана майже до смерті.
- Не турбуйся, я подбаю про це, - втішила його дружина.
Через три дні управитель, пишаючись собою, прийшов до хатини Ши-Хана.
- Гей, Ши-Хане, - голосно закричав він, - давай мені півняче яйце!
- Не кричи, - сказала Мушля, виходячи з хатини. - Хіба ти не знаєш, що Ши-Хан саме зараз народжує дитину?
- Дурниці! - вигукнув управитель, - як може народити дитину чоловік?
- Так, ти правий, - відповіла Мушля. - Чоловіки не можуть народжувати дітей, але й півні не можуть зносити яйця!
Повністю принижений, управитель наказав своїм людям схопити Мушлю. Тоді Мушля кинулася до хатини, зняла зі стіни сувій, на якому був намальований короп, і разом із чоловіком та дітьми втекла через задні двері до річки Ліцзян.
Управитель та його люди бігли свіжим слідом уздовж берега річки. Розгорнувши сувій, Мушля заблагала:
- Брате Коропе, прошу тебе, забери нас!
І тут Червоний Короп змахнув хвостом, стрибнув у річку і перевіз сім’ю Мушлі на другий берег.
Роздратований управитель наказав своїм людям узяти бамбуковий пліт і плисти за Мушлею та її сім'єю.
Все далі й далі важко пливе Червоний Короп, уносячи далеко сім'ю Мушлі. А у тьмяному світлі сутінків горять смолоскипи їхніх переслідувачів.
Коли бамбуковий пліт підплив зовсім близько до Червоного Коропа, управитель наказав своєму воїну стріляти в них стрілами.
І тоді Мушля торкнулася плеча Ши-Хана, і він перетворився на сріблясту жабу, яка одразу ж пірнула у воду.
Раптом щось заскреготіло і Мушля повільно перетворилася на гору у вигляді мушлі.
Побачивши це, управитель та його люди затремтіли від переляку. Вони хотіли втекти, як раптом на поверхні річки з’явився Короп. З його рота витікала вода, і хвилі, які утворилися при цьому, були такі великі, що перевернули бамбуковий пліт.
Відтоді посередині річки Ліцзян височіє чудова Скеля Мушлі із трьома великими брилами у вигляді мушель поруч. Неподалік від неї можна побачити камінь Срібну-Жабу та Скелю-Коропа, з якої тече водоспад, зрошуючи усі навколишні поля.
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
- Контакти
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова