Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Фейсбук-група Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Живий журнал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Телеграм-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Інстаграм Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Ютуб-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн





Шапка Гугуце

Уривок з книги "Нові пригоди Гугуце"

С.Вангелі

Шапка Гугуце

Переклад українською – Валентина Запорожець
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – І.Кабакова

Усе почалося з того, що батько пошив для Гугуце дуже велику шапку. Хай собі, думає, носить її хлопець не один рік.

– Тату, та вона ж мені на очі насувається, – скаржиться син.

– А ти її підсувай – буде тобі роботи на цілу зиму.

Так он воно що! Виходить, інших справ у Гугуце й немає. Ну, зачекайте, ми ще подивимося!

Наступного дня Гугуце встав раніше за всіх, підійшов навшпиньках до кошари, потихеньку нагодував овець.

Шапка Гугуце

Коли батько вийшов з хати, то Гугуце вже верхи їздив на барані по кошарі.

– Доброго ранку, Гугуце!

– А-а! Привіт, тату! – відповів Гугуце й подав батькові знак рукою, що, мовляв, усе вже зроблено.

Шапка Гугуце

Відтоді став Гугуце доглядати за вівцями.

Випав сніг. Узяв мороз. Люди повдягали теплі кожухи й ходили по скрипучому снігу, як по струнах.

Шапка Гугуце

Іде якось Гугуце по дорозі, наче по скрипці, дівчинку-першокласницю наздоганяє, дивиться, а вона аж посиніла від холоду. Взяв Гугуце в неї книжки, а дівчинка сховала руки в рукава і, підстрибуючи, побігла за ним. Ніс-ніс Гугуце її книжки під пахвою і раптом надумався: «А що, коли я їх у шапку покладу, адже знайдеться в ній місце і для книжок, і для голови». Зняв Гугуце шапку, подивився на дівчинку, і так йому стало її шкода.

– Признайся, змерзла?

– Трохи, – відповіла дівчинка, а в самої зуб на зуб не попадає.

– На, візьми мою шапку.

– Ні, Гугуце. Ти ж змерзнеш. Та й не пасує дівчаткам у таких шапках ходити.

– Не хочеш, то як хочеш, – сказав Гугуце. – Хай лишається тут.

І поставив шапку на сніг.

Шапка Гугуце

Ідуть вони разом – Гугуце попереду, а дівчинка за ним, ідуть і оглядаються. А шапка, залишена хазяїном, стоїть на дорозі сама-самісінька. Потім не витерпіла, бідна, зібрала всі свої сили та як вдихне в себе повітря. І тут же стала удвічі більшою!

Підняв Гугуце шапку, надів її на себе й на дівчинку – та й ідуть собі вдвох під шапкою – від морозу ховаються.

Відтоді й повелося – не встигнуть першокласники вийти за ворота, а Гугуце вже тут як стій. Візьме собі під шапку сім чи вісім дівчаток і відведе їх додому. Шапка була розумна і збільшувалася на стільки, на скільки наказував їй Гугуце. Навіть учителька одного разу йшла під нею разом з дітьми. Люди дивилися на таке диво й тільки руками розводили:

– Ну й диво-шапка! Мов копиця сіна. Чудасія та й годі!

Шапка Гугуце

Відведе Гугуце дітей, і шапка враз меншою зробиться, щоб можна було її на вішалку повісити.

Та одного разу шапка перестала слухатися Гугуце. І що він тільки не обіцяв їй, як він не гладив її і як не благав, а шапка так і не виросла. І треба ж було такій халепі трапитись саме тоді, коли в школі дзвінок від морозу захрип і жоден собака в селі гавкнути не міг.

Прийшов Гугуце додому і відразу ж усе зрозумів. Він же ранком вівцям їсти не давав. Ляснув себе по лобі: пам’ятай своє діло. Нагодував овець – і шапка знову почала його слухатись.

Тоді Гугуце захотілося під свою шапку все село заховати. Не встиг він подумати про це, як шапка почала рости, аж поки захопила собою все небо.

Відразу ж під шапкою настала весна. Правда, і вдень електричні лампочки довелося не вимикати. Та життя під шапкою йшло як і завжди: гули машини, скрипіли криничні журавлі. А люди ходили без шапок. По-перше, і так було тепло, а по-друге, всі їхні шапки увійшли в дивовижну шапку Гугуце. На все село залишилося всього декілька шапок для тих, хто збирався в місто по халву та бублики а чи просто в різних справах. Бо варто було кому-небудь вийти з-під шапки Гугуце, як він знову потрапляв туди, де лютувала зима.

Шапка Гугуце

Автор: Вангелі С.; ілюстратор: Кабаков І.




Пропонуємо також:


У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

Гостьова книга - Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова