Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн
  Головна    Про сайт    Помещик.com   


Французька народна казка

Щасливий Жан

Щасливий Жан

Переклад українською – Петро Федосенко
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Є.Мешков

Жив собі в одному невеличкому селі сирота Жан. Кепсько йому велося, голодно й холодно. І надумав він податися в місто. Може, там йому всміхнеться щастя.

Щасливий Жан

Спочатку найнявся він до одного пана за слугу. А пан той був не хто інший, як сам диявол. Та звідки ж було знати про це такому простому сільському парубкові, як Жан.

Щасливий Жан

Служив він справно, чистив панові одяг, прибирав у домі. А головне – доглядав його коней. Було у господаря двоє коней: вороний лошак та біла лошиця.

Щасливий Жан

Одного разу зібрався пан поїхати чогось до сусіднього міста і каже своєму слузі Жанові:

– Їду я, може, на день, на два, а може, на тиждень чи й на місяць. А тобі на цей час мій строгий наказ: годуй вороного коня вівсом і, поки він їстиме овес, ти лошицю білу шмагай батогом. Та гляди, не ослухайся, а то не жити тобі на світі!

Щасливий Жан

Здивувався Жан, почувши такий наказ, але побоявся лютого пана розсердити. Коли хазяїн поїхав і наспів час годувати коней, насипав Жан у кормушку вороному коню вівса, а сам узяв батога та як замахнеться на білу лошицю!

Щасливий Жан

А вона раптом озивається людським голосом:

– Не бий мене, Жане! Краще тікай скоріше від свого хазяїна. Знаєш, хто він такий? Сам диявол!

Щасливий Жан

Страшенно здивувався Жан, проте не вдарив лошицю, а засипав і їй вівса. Попоїла вона та й каже:

– Ти, Жане, пожалів мене! І я тобі довіку цього не забуду. А тепер нам треба тікати звідси. Не вір, що хазяїн довго не повернеться. Він сьогодні ж приїде, щоб перевірити, як ти виконуєш його наказ, і тоді лихо тобі буде. Сідай-но верхи на мене, та прихопи в дорогу мішок вівса, скребницю і мокрий віхоть.

Щасливий Жан

Скочив Жан верхи на білу лошицю та й помчав.

Щасливий Жан

От скачуть вони день і два, а може, тиждень чи навіть місяць і ще трохи, і каже йому лошиця:

– Оглянься, Жане, чи нема чого незвичайного позаду?

Щасливий Жан

Оглянувся Жан і бачить – суне за ними чорний дим, по землі стелиться.

– Дим чорний, а більш нічого, – відповідає він лошиці.

– Біда! – каже лошиця. – Женеться диявол за нами, от-от дожене. Кинь мерщій на землю скребницю!

Щасливий Жан

Кинув Жан на землю скребницю – одразу ж позад них виріс густий ліс і чагарі колючі.

Щасливий Жан

Скачуть вони далі. День скачуть і два скачуть, а може, тиждень чи навіть місяць і ще трохи, і мовить Жанові біла лошиця:

– Оглянься, Жане, чи нема чого незвичайного позаду?

Оглянувся Жан і бачить, що вже не дим чорний суне за ними, а червоне полум'я біжить.

– Вогонь біжить за нами! – відповідає Жан.

– Ой, біда, не відстає диявол, хоче нас догнати й погубити! Кинь мерщій на землю мокрий віхоть.

Щасливий Жан

Кинув Жан на землю мокрий віхоть – одразу ж розлилася позад них широка річка. Подув вітер, здійнялися на воді хвилі, завирувала річка, з берегів рветься.

Щасливий Жан

А біла лошиця все вперед скаче. І день скаче, і два, а може, тиждень чи навіть місяць і ще трохи. Обернувся Жан – позаду нема нічого.

– Ну, значить, пропав диявол, – каже лошиця. – Тепер ми з тобою вільні, Жане, і можемо тут розійтися.

Зажурився Жан не хотілося йому з білою лошицею розставатися, та й куди він піде в незнаних краях?

– Не журися, Жане, – каже лошиця. – Ти мене від нещастя врятував, а я тобі щастя подарую. Іди собі оцією дорогою, а як дійдеш до графського замку – попросися на службу в помічники до садівника. А далі сам усе побачиш. Але пам'ятай як буде тобі кепсько і потрібна буде моя допомога – тільки поклич «До мене, біла лошице!» – і я відразу прийду й виручу тебе.

Щасливий Жан

Розпрощалися вони, і Жан пішов дорогою сам. Прийшов у графський замок і найнявся, як веліла біла лошиця, в помічники до графського садівника.

Щасливий Жан

А у графа донька була, гарна-прегарна. Вона частенько виходила в сад гуляти, одного разу побачила там Жана і, звісно, закохалася в нього, а Жан – у неї. В казках завжди так трапляється хоч-не-хоч, а яка ж то казка без дівчини-лебідоньки та хлопця-молодця?

Щасливий Жан

От тільки не сподобалася та любов самому графові. Не про такого нареченого для своєї доньки мріяв вельможний граф. І надумав він позбутися Жана. Загадав йому за один день прополоти геть увесь сад і всі дерева від сухих гілок очистити. А не очистить – хай забирається геть. А сад був здоровенний, кінця-краю не видно. І дерев у ньому – без ліку – яблуні, груші, сливи...

Щасливий Жан

Пішов Жан у кінець саду, де густіші дерева та кущі, і голосно покликав:

– До мене, біла лошице!

Вмить біла лошиця перед ним опинилася, копитом землю б'є, з ніздрів пара виривається. Розповів їй бідолашний Жан про своє горе так, мовляв, і так, жаль йому з графською донькою розставатися.

– Не таке вже й трудне це діло, – мовила на те біла лошиця і веліла мерщій сідати верхи на неї. – Тричі ми з тобою круг саду об'їдемо, і йди тоді сміливо до графа – ні сучка, ні травинки зайвої в саду не зостанеться.

Щасливий Жан

Так Жан і зробив.

Щасливий Жан

Здивувався граф, що він такий спритний, прогнати не прогнав, а надумав нове завдання дати, трудніше, ніж перше.

– Коли ти такий меткий, – сказав він Жанові, – то зроби так, щоб усі мої дерева на ранок знову зацвіли. А не зробиш – значить, нікчемний ти садівник, тоді йди собі куди очі дивляться.

Щасливий Жан

Злякався Жан, що такого завдання навіть біла лошиця не виконає – була вже глибока осінь, перший сніг випав. А проте пішов Жан у найдальший кінець саду і стиха покликав:

– До мене, біла лошице!

Вмить біла лошиця опинилася перед ним. Побідкався Жан, розповів, що загадав йому граф, але й на цей раз біла лошиця помогла. Тричі об'їхали вони круг саду, і Жан повернувся в свою комірчину. А вранці зирк у вікно – диво дивне! Весь сад зацвів, і пташки поміж гілками пурхають, щебечуть, мовби знову настала весна.

Щасливий Жан

Всі зраділи новій весні. Всі, крім самого графа, відомо ж бо – навесні розцвітають не тільки квіти, а й любов. І надумав граф скоріше знайти своїй доньці жениха, щоб вона забула садівника Жана.

І от оголосив граф по всіх сусідніх графствах, що збирається видати свою доньку заміж. А хто хоче її руки добитися, повинен взяти участь у турнірі. Дістанеться ж донька тому, хто поранить самого графа у праву ногу.

Щасливий Жан

Дивна умова, скажете ви. Але ж зажадати, щоб яблуня зацвіла, коли вже достигли яблука – то ще більше диво! Видно, такий уже чоловік був той граф, усе робив якось по-чудернацькому.

У призначений день з'їхалися до графського замку вельможні дворяни, графи, князі та барони. Кожному хотілось одружитися з такою красунею, та ще до того й багатою спадкоємицею.

Щасливий Жан

Невесело було тільки самій нареченій. Бідолашна дівчина знала, що простому садівникові не дозволять на турнірі битися. А якби й дозволили, то де ж йому взяти коня та обладунок?  Невже доведеться їй назавжди розлучитися з коханим Жаном?

І ось засурмили сурми, й усі учасники турніру виїхали на бойовисько, щоб коней своїх показати і дорогими обладунками похизуватися.

Щасливий Жан

Коні у всіх були добрі, а обладунки ще кращі, а проте жоден не зміг до графа ближче, ніж на довжину списа, під'їхати, щоб поранити його в праву ногу.

Щасливий Жан

«Невже не знайдеться достойного вояка, який заслужив би мою дочку» – вже гнівався граф.

Коли це на бойовисько виїхав новий верхівець, тільки одягнений він був біднувато, та й кінь під ним на одну ногу накульгував. Придивився граф до нього і впізнав свого садівника Жана.

– Геть! Геть! – вигукнув граф. – Не сміє простолюдець на шляхетному турнірі битися!

І всі інші женихи та глядачі закричали на нього, замахали руками. Довелося бідолашному Жанові на своїй шкапі покинути бойовисько.

Та не минуло й хвилини, як перед графом з'явився новий супротивник. Кінь під ним білосніжний, очі у коня вогнем палають, грива на вітрі має. Збруя на коні з чистого срібла, а обладунок у прекрасного лицаря – з червоного золота.

Щасливий Жан

Не встиг граф отямитись від подиву, як новий лицар під'їхав до нього на коні і кольнув графа прямо в праву ногу.

Щасливий Жан

На тому турнір і закінчився. А переможець одразу щез, ніхто його більше не бачив.

На другий день запросив граф усіх учасників турніру на пишний бенкет. Дуже йому кортіло вивідати, хто із шляхетних дворян його поранив, кому випало щастя одружитися з його красунею-донькою.

Щасливий Жан

Показав він своїм гостям кінчик списа, вийнятий з його ноги. У кого зламаний спис і цього кінчика немає, той і переможець!

Щасливий Жан

Але не знайшлося серед дворян такого щасливця.

Щасливий Жан

Коли це на подвір'ї заграли сурми, і до бенкетної зали ввійшов – ну, хто б ви думали – садівник Жан.

Щасливий Жан

Показав графові свій зламаний спис та й каже:

– Визнаєш ти мене нареченим своєї доньки?

– Геть! Геть! – вигукнув граф.

Щасливий Жан

А Жан тихесенько покликав:

– До мене, біла лошице!

Вмить опинилася перед ним біла лошиця. Підхопив Жан графську доньку і разом з нею помчав на білій лошиці.

Щасливий Жан

Тричі об'їхали вони довкола графства, а як вернулися – відгуляли бучне весілля.

Щасливий Жан



Автор: Французька народна казка; ілюстратор: Мешков Є.


На цьому сайті можна читати казки, скачувати їх у форматі .doc, слухати аудіоказки та дивитися відеоказки.


Сторінки в соц.мережах.
Підписуйтесь, щоб відстежувати нові надходження



У моєму російськомовному дитинстві були книжки з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова



Якщо у вас є сайт, на якому можна скачати, або прочитати дитячi книги українською мовою, напишіть мені, і я додам ваш сайт в цей перелiк.

Контакти






© 2015-2019 Валерія Воробйова