Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Фейсбук-група Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Живий журнал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Телеграм-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Інстаграм Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Ютуб-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн





Розумники міста Нукім

Аветік Ісаакян

Розумники міста Нукім

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Н.Естіс

Було колись місто, що звалося Нукім. Назва нам відома, а от де воно знаходилося - цього ніхто не знає.

У Нукімі було жах як холодно - за рік дві зими і одне літо.

Розумники міста Нукім

І от якось вийшли люди на вулиці та пішли, галасуючи, до кількох радників міста і почали кричати:

Розумники міста Нукім

- У цьому місті жити більше неможливо, - замерзаємо, люди добрі, замерзаємо! Треба йти до царя! Підіть і скажіть від нашого імені - нехай зробить так, щоб у нас було два літа і одна зима, інакше ми тут не залишимося.

Розумники міста Нукім

- Воля народу священна, - сказали радники міста, найрозумніші з городян.

Розумники міста Нукім

Поміркувавши, вони вирішили - треба негайно вирушити до царя.

Розумники міста Нукім

А щоб задобрити царя - піднести йому у подарунок від жителів Нукім торбу із золотом.

Розумники міста Нукім

Знайшли вони довжелезну жердину, загострили її так, що вона стала схожа на спис, прив'язали торбу до вістря і, прокричавши: "Гей, царю, де ти, ми йдемо до тебе!" - вирушили у дорогу.

Розумники міста Нукім

От проходять ці посланці повз попутне містечко, бачать: крамар продає якісь червоні штуки, схожі на язики полум'я.

Розумники міста Нукім

Подивилися посланці на це диво, наче зачаровані, і питають у крамаря:

- Що це ти продаєш, братику?

Той відповідає:

- Перець.

В житті не бачили вони перцю і не чули цього слова.

- Чи їдять його? - запитують у крамаря.

Розумники міста Нукім

Той відповідає:

- Їдять, авжеж.

- Тоді зваж нам трохи.

Розумники міста Нукім

Відкусив старший посланець шматочок перцю, обпік собі рота, та так, що з очей потекли сльози, кинув перець другому, той покуштував і теж ледь не задихнувся, кинув третьому, і той покуштував.

Розумники міста Нукім

Кинули посланці перець і, проклинаючи крамаря, не знаючи, як остудити обпечені роти, із заплаканими очима, пішли далі.

Розумники міста Нукім

От ідуть вони повз наступне попутне містечко, бачать: стоять перед крамарем пласкі кошики, а в них - купки невідомо чого.

- Що це ти продаєш, братику? - запитують.

Розумники міста Нукім

- Виноград, - відповідає крамар.

В житті не бачили вони винограду і не чули цього слова.

- Чи їдять його? - запитують.

- Авжеж! - відповідає крамар.

- Ну, зваж нам трохи.

Розумники міста Нукім

Розплатилися, з'їли посланці виноград - смакота!

Розумники міста Нукім

І благословляючи крамаря, облизуючись, пішли далі.

Розумники міста Нукім

Проходять вони повз наступне попутне містечко - бачать: крамар торгує шматками чогось білого.

Розумники міста Нукім

- Що це ти продаєш?

- Цукор.

- Цукор?.. Не бачили, не чули... Чи їдять його?

- Ще й як!

- Ну то зваж нам трохи.

Розумники міста Нукім

Розплатилися, похрумали увесь цей цукор - смакота!

Розумники міста Нукім

Йшли, йшли посланці своєю дорогою, непомітно настала ніч, зупинилися вони, встромили списа в землю, а самі вляглися навколо нього і згодом поснули. Про золото ніхто й не подумав: хіба таке можливо, щоб злодій заліз на верхівку списа і забрав прив'язану до неї торбу?

Розумники міста Нукім

Як на гріх, ішов вночі по цьому місцю подорожній, побачив навколо встромленої жердини кількох сплячих людей, подивився вгору - на вістрі щось висить.

Розумники міста Нукім

Висмикнув жердину, зазирнув у торбу - а в ній золото.

Розумники міста Нукім

Пересипав подорожній золото до свого хурджину.

Розумники міста Нукім

Натомість, насипав у торбу піску з камінцями, прив'язав її до вістря, встромив жердину в землю - і зник.

Розумники міста Нукім

Вранці розумники міста Нукім встали і знову пішли в дорогу. Питаючи стрічних, чи правильно вони йдуть, дійшли нарешті до столиці.

Розумники міста Нукім

Сіли вони біля міських воріт відпочити та й порахувати, скільки вони витратили грошей.

Розумники міста Нукім

Старший посланець і каже:

- Червона річ, яку ми куштували й передавали один одному, - один срібник, річ, яку сам бог створив, а ми взяли та з'їли - один срібник, а те, що було біліше за сніг і солодше за материнське молоко, - два срібники...

Розумники міста Нукім

Підрахували, витрачені гроші розділили порівну між собою і пішли до воріт палацу.

Розумники міста Нукім

Варта негайно повідомила придворним, а придворні повідомили царю, що з міста Нукім прийшли посланці. І наказав цар покликати їх.

Розумники міста Нукім

Підійшли посланці до царя, вклонилися. Старший простягає йому торбу й каже:

- Многії літа тобі, царю! Ми, посланці від мешканців міста Нукім, прийшли до тебе з проханням, і принесли тобі у подарунок оцю торбу з золотом.

Розумники міста Нукім

У нашому місті дуже холодно - на рік дві зими і одне літо. Якщо ти не зробиш так, щоб у нас було два літа і одна зима, то знай - у нашому місті ми не залишимося!

Решта посланців закивали головами, підтверджуючи слова старшого.

Розумники міста Нукім

А царський скарбник, який прийняв торбу, нахилився до царя і пошепки сказав йому на вухо, що в торбі замість золота пісок і камінці.

Розумники міста Нукім

Замислився цар: чи навмисне принесли ці люди замість золота пісок і камінці, чи з невеликого розуму?

Розумники міста Нукім

І щоб випробувати їх, наказав він поставити перед ними тацю, повну чорних слив, перемішаних із чорними жучками.

Розумники міста Нукім

Посланці з жадібністю накинулися на тацю, старший і каже:

- Братики, з'їмо спочатку ті, що з ніжками, бо розбіжаться, а безногі і без того наші.

Розумники міста Нукім

Побачив цар міру їхнього розуму і, звернувшись до них, сказав:

- Повертайтеся додому, а поки дійдете, там якраз ще одне літо настане.

Розумники міста Нукім

- Живи вічно, царю! - сказали розумникі міста Нукім і веселі-щасливі пішли додому.

Розумники міста Нукім

Автор: Ісаакян А.; ілюстратор:




Пропонуємо також:


У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

Гостьова книга - Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова