Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
Усі категорії |
Збірка віршів
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Олексій Кохан
Зміст:
Трава
Малинові коні
Дрізд
Наша Настя невелика
Грає коник
Лелека
Кораблик
Крижинка
І не морква
Тополята
Леви
Казочка
Срібна нічка
Сопілка
Зависока трава –
вища дерева
трава.
А моїй матусі
по коси русі
трава.
А мені до личка –
я ж невеличка,
а мені до личка
трава.
Люлі, люлі в траві –
люлі вітрові.
Як захочу –
маю малинові коні,
малинові коні –
на долоні,
на моїй долоні –
ягоди червоні.
Че-че-че –
через річку міст
а мені на плече
сів собі дрізд.
На праве плече –
че-че-че.
При плечі, при лівому
тричі трусять гривами
олені зелені.
Ну то й що,
що ти од мене
вищий на зріст?
А мені в пазусі
заховався дрізд –
че-че-че.
Наша Настя невелика –
менша віника.
Наша Настя мала
зранку хату мела.
А котик під лавкою
підмітає лапкою,
підмітаючи, нявчить:
– Як не так мету – навчіть!
Був би я козликом –
підмітав би хвостиком.
Грає коник на одній струні –
майже голосні його пісні.
Джміль гуде, як десять літаків,
та, мабуть, не всі джмелі такі.
Жайворонка хтось на небо взяв
і на довгу нитку прив’язав.
І пошкутильгав за річку міст –
вовк і лис тягли його за хвіст.
А за ними я слідком ішов –
і квітки цвіли з-під підошов.
Чи то клопіт, чи не клопіт? –
загубив лелека чобіт.
Загубив і не шукав, не шукав –
босу ногу заховав у рукав.
Ти б ніколи ногу так не взув,
а лелека ще й дратує козу:
– Не стояти козі
на одній нозі!
Вітер гілочкою ляскає,
а на гілочці крижинки:
дзень-дзелень...
Дощику-хлопчику,
не крапай, будь ласка,
на мої крижинки зелені.
На вербі росте цибуля –
не буряк,
на майдані свиснув
рак-неборак.
Вулиця до неба стала сторч,
і не так ходити треба –
хоч-не-хоч!
У кишені в мене жук, жук, жук,
угадаєш у котрій –
покажу!
І не морква – не цибуля –
не буряк –
на майдані свиснув рак-неборак.
Попід муром тополята стоять –
не чотири та й не п’ять тополят.
Перший, щонайвищий, свище:
я найви, я найви, я найвищий!
Другий – не такий, як усі,–
на бруківку жовте листя обтрусив.
А найменший тополин
хвацько шапку заломив:
– Ну ж бо, хлопці, кроком руш –
на вечерю хочу груш!
А мої дерева –
схожі на лева.
Разом
лапи склали –
в гриви заховали.
А хто каже: леви
леви кришталеві.
Ой випало снігу –
левам не до сміху.
Разом лапи склали –
в гриви заховали.
Де не знаю жив-був лис,
не тепер і не колись.
Сіло сонечко за ліс –
лис на дерево заліз.
Жовтий місяць і лис
на гілляці обнялись –
не тепер і не колись,
де не знаю
жив-був лис.
Срібна нічка очі мружить:
мур-мур-мур.
І знадвору сірий котик
три зорі мені прикотить:
мур-мур-мур.
Три зорі мені прикотить
ще й одну,
доки тіні сплять під плотом,
а сороки на тину.
Мур-мур-мур.
Плине човник
синьо-чорний,
а весло
в море занесло.
Із весла
гілка виросла.
На гілці
посідали вівці,
а баранчик
грає на сопілці.
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова