Равлик-муравлик

Трава

Зависока трава –
вища дерева
трава.

А моїй матусі
по коси русі
трава.

А мені до личка –
я ж невеличка,
а мені до личка
трава.

Люлі, люлі в траві –
люлі вітрові.

Малинові коні

Як захочу –
маю малинові коні,

малинові коні –
на долоні,

на моїй долоні –
ягоди червоні.

Дрізд

Че-че-че –
через річку міст
а мені на плече
сів собі дрізд.
На праве плече –
че-че-че.

При плечі, при лівому
тричі трусять гривами
олені зелені.

Ну то й що,
що ти од мене
вищий на зріст?
А мені в пазусі
заховався дрізд –
че-че-че.

Наша Настя невелика

Наша Настя невелика –
менша віника.

Наша Настя мала
зранку хату мела.

А котик під лавкою
підмітає лапкою,

підмітаючи, нявчить:
– Як не так мету – навчіть!

Був би я козликом –
підмітав би хвостиком.

Грає коник

Грає коник на одній струні –
майже голосні його пісні.

Джміль гуде, як десять літаків,
та, мабуть, не всі джмелі такі.

Жайворонка хтось на небо взяв
і на довгу нитку прив’язав.

І пошкутильгав за річку міст –
вовк і лис тягли його за хвіст.

А за ними я слідком ішов –
і квітки цвіли з-під підошов.

Лелека

Чи то клопіт, чи не клопіт? –
загубив лелека чобіт.

Загубив і не шукав, не шукав –
босу ногу заховав у рукав.

Ти б ніколи ногу так не взув,
а лелека ще й дратує козу:

– Не стояти козі
на одній нозі!

Кораблик

Равлику-муравлику,
мій малий кораблику –
ясенові щогли.

А на щоглі
щиглі два –
овва!

Крижинка

Вітер гілочкою ляскає,
а на гілочці крижинки:
дзень-дзелень...

Дощику-хлопчику,
не крапай, будь ласка,
на мої крижинки зелені.

І не морква

На вербі росте цибуля –
не буряк,
на майдані свиснув рак-неборак.

Вулиця до неба стала сторч,
і не так ходити треба –
хоч-не-хоч!

У кишені в мене жук, жук, жук,
угадаєш у котрій –
покажу!

І не морква – не цибуля –
не буряк –
на майдані свиснув рак-неборак.

Тополята

Попід муром тополята стоять –
не чотири та й не п’ять тополят.

Перший, щонайвищий, свище:
я найви, я найви, я найвищий!

Другий – не такий, як усі,–
на бруківку жовте листя обтрусив.

А найменший тополин
хвацько шапку заломив:

– Ну ж бо, хлопці, кроком руш –
на вечерю хочу груш!

Леви

А мої дерева –
схожі на лева.

Разом лапи склали –
в гриви заховали.

А хто каже: леви
леви кришталеві.

Ой випало снігу –
левам не до сміху.

Разом лапи склали –
в гриви заховали.

Казочка

Де не знаю жив-був лис,
не тепер і не колись.

Сіло сонечко за ліс –
лис на дерево заліз.

Жовтий місяць і лис
на гілляці обнялись –

не тепер і не колись,
де не знаю жив-був лис.

Срібна нічка

Срібна нічка очі мружить:
мур-мур-мур.

І знадвору сірий котик
три зорі мені прикотить:
мур-мур-мур.

Три зорі мені прикотить
ще й одну,
доки тіні сплять під плотом,
а сороки на тину.

Мур-мур-мур.

Сопілка

Плине човник
синьо-чорний,

а весло
в море занесло.

Із весла
гілка виросла.

На гілці
посідали вівці,

а баранчик
грає на сопілці.