|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
Пташка-Куклухай
Даргинська народна казка
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Є.Рачов
Cтояло в полі дерево, було в дереві дупло, у дуплі – гніздо, у гнізді – троє пташенят, а з ними їхня мати, пташка-Куклухай.
Пробігав одного разу полем хан-вовк, побачив Куклухай з її дітками та й загарчав:
|
Це поле моє, |
– У мене їх всього троє, – відповіла Куклухай.
Розгнівався хан-вовк:
– Чому троє?.. Отже, одне росте без пари? Віддай його мені, бо накажу зрубати дерево. Скоро зима, мені дрова потрібні.
Заплакала Куклухай, заплескала крилами та й кинула вовкові одне пташеня. Вовк проковтнув пташеня і пішов.
На другий день він прийшов знову і знову завив під деревом:
|
Це поле моє, |
– У мене їх всього двоє залишилося, – сказала Куклухай.
– Навіщо тобі двоє? Живеш ти бідно. Двох тобі буде важко виростити. Віддай мені одне на виховання.
– Ні! – закричала Куклухай. – Не віддам!
Тоді хан-вовк покликав дроворубів, і дроворуби прийшли з гострими сокирами.
Гірко заплакала Куклухай і віддала вовкові ще одне пташеня.
На третій день прийшов вовк знову і завив ще голосніше:
|
Це поле моє, |
– У мене тепер один-єдиний син, – відповіла Куклухай, ледве жива від горя і страху.
– Ну, я врятую тебе від турбот про нього. Я беру його на службу до себе, а ти гуляй собі по лісах.
– Ні, ні, не віддам свого останнього синочка! Роби, що хочеш, – заплакала Куклухай.
Тоді вовк розсердився і наказав дроворубам рубати дерево. Вдарили дроворуби сокирами, дерево здригнулося, і останнє пташеня випало з гнізда. Хан-вовк з'їв його та й пішов.
Голосно закричала Куклухай і полетіла далеко в ліс, сіла на кизиловий кущ і жалібно заголосила:
|
В полі дерево росло, |
Раптом, де не взявсь, прибіг хитрий лис, який давно вже хотів стати ханом замість вовка.
– Про що плачеш, люба Куклухає? – запитав він солодким голосом.
І довірлива Куклухай розповіла лисові про своє горе.
– Не плач, люба Куклухає, – втішає її лис, – я добрий. Я допоможу тобі помститися злому вовкові. А ти лети по лісах і розповідай усім, який він злодій.
І Куклухай полетіла розповідати про лиходійство хана-вовка.
А лис пішов прямо до вовчого лігва.
– Куди поспішаєш? – запитав вовк, побачивши лиса.
– Біжу на млин поживитися борошном. Мірошничиха пішла до сусідів вогню просити, і на млині нікого немає... Хочеш, разом підемо, хане-вовче?
– Ходімо, – сказав вовк.
Прийшли вони на млин. Вовк перший забрався до скрині та наївся борошна досхочу. А коли настала черга лиса лізти, він сказав:
– Ти, хане-вовче, стій на сторожі. Тільки дивись, не думай втекти!
– Що ти, лисе, я й не збирався! Їж спокійно.
– Ні, хане-вовче, краще давай я тебе прив'яжу. Адже це ненадовго.
– Ну, що ж, якщо ненадовго – прив'язуй.
Лис прив'язав хвіст вовка до колеса і пустив млин. Колесо закрутилося, і з ним разом крутився вовк, крутився аж доти, поки не вирвався й не втік. А хвіст свій залишив на колесі.
За кілька днів лис, ніби випадково, знову трапився хану-вовкові на очі.
– Розбійнику! – Закричав вовк. – Що ти зі мною зробив?
– А що я таке зробив? – здивовано запитав лис. – Я тебе вперше бачу.
– Як, хіба це не ти мене заманив на млин? Хіба це не ти залишив мене без хвоста?
– Що ти, що ти! – скрикнув лис. – Я тут зовсім ні до чого! Я старий лікар і займаюся тільки лікуванням ран!
– Вилікуй мене, будь ласка, – попросив вовк, – соромно в лісі без хвоста показатися. Хто ж стане поважати безхвостого хана!
– Ніхто не стане, – підтвердив лис, – я тебе вилікую. Тільки пам'ятай: слухайся мене!
Привів лис вовка до стогу сіна.
– Залазь глибше до стогу, – наказав лікар, – і не вилазь, поки я не покличу!
Вовк заліз у стіг, а лис підпалив сіно та й утік. Вовк терпів, поки не загорілася на ньому шерсть. Вискочив зі стогу, безхвостий, без хутра, увесь обгорілий...
– Ну от, – сказав лис пташці-Куклухай, – з вовком я розправився. Тепер лети, клич усіх птахів та звірів. Нехай виберуть мене ханом замість вовка. Адже я добрий!
І Куклухай полетіла з кінця в кінець по всьому лісу і всюди співала пісні про доброту лиса.
А сам лис теж розповідав усім, який він гарний і як він покарав злого хана-вовка.
– Тепер, – говорив він, – треба вибрати нового хана, і щоб була в нього пухнаста шерсть та довгий хвіст.
Усі погодилися вибрати лиса ханом. Тільки кури були не згодні. Але їх ніхто не слухав.
І став лис ханом.
Настала весна, і знову вивела Куклухай пташенят. Сіла вона на верхівку дерева і заспівала таку пісню:
|
Що за щастя у мене, |
Не встигла Куклухай закінчити свою пісню, як побачила хана-лиса в багатому ошатному вбранні зі срібним кинджалом. Лис виступав поважно та йшов прямо до дерева, а за ним крокували два дроворуби з гострими сокирами.
Підійшов лис до дерева і закричав:
|
Це поле моє, |
– Послухай, добрий лисе, – закричала Куклухай, – адже це я живу тут зі своїми дітками, я, пташка-Куклухай!.. Адже ми з тобою раніше були приятелями, поки ти не став ханом.
– Дурна ти пташко, – відповів лис, – не можеш відрізнити, де правда, а де обман. – І наказав дроворубам зрубати дерево під корінь.
Дерево зрубали, лис з'їв пташенят та й пішов.
Так і поплатилася Куклухай за те, що повірила хитрому лису.
Адже хан-лис нічим не кращий від хана-вовка.
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
- Контакти
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5168755457383301, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова