Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Фейсбук-група Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Живий журнал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Телеграм-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Інстаграм Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Ютуб-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн





Пташка-Куклухай

Даргинська народна казка

Пташка-Куклухай

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Є.Рачов

Cтояло в полі дерево, було в дереві дупло, у дуплі – гніздо, у гнізді – троє пташенят, а з ними їхня мати, пташка-Куклухай.

Пробігав одного разу полем хан-вовк, побачив Куклухай з її дітками та й загарчав:

Це поле моє,
В полі дерево моє,
В дереві дупло моє,
Що в дуплі – все моє!
Куклухає, Куклухає,
Скільки в тебе дітей?

– У мене їх всього троє, – відповіла Куклухай.

Розгнівався хан-вовк:

– Чому троє?.. Отже, одне росте без пари? Віддай його мені, бо накажу зрубати дерево. Скоро зима, мені дрова потрібні.

Пташка-Куклухай

Заплакала Куклухай, заплескала крилами та й кинула вовкові одне пташеня. Вовк проковтнув пташеня і пішов.

На другий день він прийшов знову і знову завив під деревом:

Це поле моє,
В полі дерево моє,
У дереві дупло моє,
Що в дуплі – все моє!
Гей, Куклухає, Куклухає,
Скільки в тебе дітей?

– У мене їх всього двоє залишилося, – сказала Куклухай.

– Навіщо тобі двоє? Живеш ти бідно. Двох тобі буде важко виростити. Віддай мені одне на виховання.

– Ні! – закричала Куклухай. – Не віддам!

Тоді хан-вовк покликав дроворубів, і дроворуби прийшли з гострими сокирами.

Гірко заплакала Куклухай і віддала вовкові ще одне пташеня.

На третій день прийшов вовк знову і завив ще голосніше:

Це поле моє,
В полі дерево моє,
У дереві дупло моє,
Що в дуплі – все моє!
Гей, Куклухає, Куклухає,
Скільки в тебе дітей?

– У мене тепер один-єдиний син, – відповіла Куклухай, ледве жива від горя і страху.

– Ну, я врятую тебе від турбот про нього. Я беру його на службу до себе, а ти гуляй собі по лісах.

– Ні, ні, не віддам свого останнього синочка! Роби, що хочеш, – заплакала Куклухай.

Тоді вовк розсердився і наказав дроворубам рубати дерево. Вдарили дроворуби сокирами, дерево здригнулося, і останнє пташеня випало з гнізда. Хан-вовк з'їв його та й пішов.

Голосно закричала Куклухай і полетіла далеко в ліс, сіла на кизиловий кущ і жалібно заголосила:

В полі дерево росло,
Було в дереві дупло,
Було гніздечко в дуплі,
Жили діточки в теплі,
А тепер не стало їх,
Бідних діточок моїх.

Раптом, де не взявсь, прибіг хитрий лис, який давно вже хотів стати ханом замість вовка.

– Про що плачеш, люба Куклухає? – запитав він солодким голосом.

І довірлива Куклухай розповіла лисові про своє горе.

– Не плач, люба Куклухає, – втішає її лис, – я добрий. Я допоможу тобі помститися злому вовкові. А ти лети по лісах і розповідай усім, який він злодій.

Пташка-Куклухай

І Куклухай полетіла розповідати про лиходійство хана-вовка.

А лис пішов прямо до вовчого лігва.

– Куди поспішаєш? – запитав вовк, побачивши лиса.

– Біжу на млин поживитися борошном. Мірошничиха пішла до сусідів вогню просити, і на млині нікого немає... Хочеш, разом підемо, хане-вовче?

– Ходімо, – сказав вовк.

Прийшли вони на млин. Вовк перший забрався до скрині та наївся борошна досхочу. А коли настала черга лиса лізти, він сказав:

– Ти, хане-вовче, стій на сторожі. Тільки дивись, не думай втекти!

– Що ти, лисе, я й не збирався! Їж спокійно.

– Ні, хане-вовче, краще давай я тебе прив'яжу. Адже це ненадовго.

– Ну, що ж, якщо ненадовго – прив'язуй.

Лис прив'язав хвіст вовка до колеса і пустив млин. Колесо закрутилося, і з ним разом крутився вовк, крутився аж доти, поки не вирвався й не втік. А хвіст свій залишив на колесі.

За кілька днів лис, ніби випадково, знову трапився хану-вовкові на очі.

– Розбійнику! – Закричав вовк. – Що ти зі мною зробив?

– А що я таке зробив? – здивовано запитав лис. – Я тебе вперше бачу.

– Як, хіба це не ти мене заманив на млин? Хіба це не ти залишив мене без хвоста?

– Що ти, що ти! – скрикнув лис. – Я тут зовсім ні до чого! Я старий лікар і займаюся тільки лікуванням ран!

– Вилікуй мене, будь ласка, – попросив вовк, – соромно в лісі без хвоста показатися. Хто ж стане поважати безхвостого хана!

– Ніхто не стане, – підтвердив лис, – я тебе вилікую. Тільки пам'ятай: слухайся мене!

Привів лис вовка до стогу сіна.

– Залазь глибше до стогу, – наказав лікар, – і не вилазь, поки я не покличу!

Пташка-Куклухай

Вовк заліз у стіг, а лис підпалив сіно та й утік. Вовк терпів, поки не загорілася на ньому шерсть. Вискочив зі стогу, безхвостий, без хутра, увесь обгорілий...

– Ну от, – сказав лис пташці-Куклухай, – з вовком я розправився. Тепер лети, клич усіх птахів та звірів. Нехай виберуть мене ханом замість вовка. Адже я добрий!

І Куклухай полетіла з кінця в кінець по всьому лісу і всюди співала пісні про доброту лиса.

А сам лис теж розповідав усім, який він гарний і як він покарав злого хана-вовка.

– Тепер, – говорив він, – треба вибрати нового хана, і щоб була в нього пухнаста шерсть та довгий хвіст.

Усі погодилися вибрати лиса ханом. Тільки кури були не згодні. Але їх ніхто не слухав.

І став лис ханом.

Настала весна, і знову вивела Куклухай пташенят. Сіла вона на верхівку дерева і заспівала таку пісню:

Що за щастя у мене,
Що за дітки у мене!
Обростають пір'ячком,
Тріпочуть крилечками.
Скоро дітки літатимуть,
По лісі гулятимуть...

Не встигла Куклухай закінчити свою пісню, як побачила хана-лиса в багатому ошатному вбранні зі срібним кинджалом. Лис виступав поважно та йшов прямо до дерева, а за ним крокували два дроворуби з гострими сокирами.

Підійшов лис до дерева і закричав:

Це поле моє,
В полі дерево моє,
У дереві дупло моє,
Що в дуплі – все моє!
Гей, Куклухає, Куклухає,
Віддавай мені дітей!

– Послухай, добрий лисе, – закричала Куклухай, – адже це я живу тут зі своїми дітками, я, пташка-Куклухай!.. Адже ми з тобою раніше були приятелями, поки ти не став ханом.

Пташка-Куклухай

– Дурна ти пташко, – відповів лис, – не можеш відрізнити, де правда, а де обман. – І наказав дроворубам зрубати дерево під корінь.

Дерево зрубали, лис з'їв пташенят та й пішов.

Так і поплатилася Куклухай за те, що повірила хитрому лису.

Адже хан-лис нічим не кращий від хана-вовка.

Пташка-Куклухай

Автор: Даргинська народна казка; ілюстратор: Рачов Є.




Пропонуємо також:


У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

Гостьова книга - Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова