Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською
  Головна    Про сайт



Пригоди Їжаченьки, або казка про мальованих чоловічків

(Скорочено)

О.Шаров

Пригоди Їжаченьки, або казка про мальованих чоловічків

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – О.Аземша

Далеко-далеко, на березі моря-океану, за тридев'ять земель і ще за високою горою, у маленькому місті на узліссі жили двоє братів-художників. Молодшого брата звали Добрий Художник.

Пригоди Їжаченьки, або казка про мальованих чоловічків

А старшого – Злий.

Пригоди Їжаченьки, або казка про мальованих чоловічків

Провів старший брат чорною-чорнющою фарбою риску.

– Усе, що по цей бік, – моє! – сказав він молодшому.

Бачиш, йому дісталася більша частина кімнати.

І більша частина вікна.

І більша частина лісу, що видно з вікна.

І більша частина зірок, що горять над лісом.

Став Добрий Художник малювати на великому аркуші паперу картинки і букви для абетки: «А» ... «Б» ... «В» ... Подивився, а частина листа потрапила за чорну риску до злого брата.

Погано, та що поробиш.

Працює Добрий Художник, малює.

Під вечір стало йому холодно, руки зовсім замерзають.

Пішов він до дрімучого лісу – хмизу набрати та комин протопити.

Йде він гущавиною. Дерева тріщать від морозу.

Пригоди Їжаченьки, або казка про мальованих чоловічків

Темно. Холодно. Страшно.

Йде він, йде, як раптом чує тремтячий голосок:

– Вибачте, будь ласка, я ззз ... а ... мм ... е ... рр ... ззз ... аю ...

Озирнувся Добрий Художник, а в заметі, під ялинкою, їжачок.

Погано бідоласі: шуба заледеніла, щоки побіліли від морозу.

Пригоди Їжаченьки, або казка про мальованих чоловічків

Їжачок – Чорний носик... Знаєте, коли Їжак повертається з лісу до нори, він знімає колючу шубу, вішає на цвях і надягає м'яку піжаму.

І їжаченята, коли повертаються з лісу до нори, теж знімають колючі шубки і надягають м'які піжами.

Але коли Їжак виходить з нори до лісу, він ніколи не забуває зняти піжаму і надіти колючу шубу.

І їжаченята теж ніколи не забувають. Колючки захистять і від лисиці, і від вовка!

А від морозу тріскучого? Від вітру крижаного?

Ні, від морозу і вітру вони не захистять.

Пожалів Добрий Художник їжачка і поклав його за пазуху: нехай бідолаха відігріється.

Пригоди Їжаченьки, або казка про мальованих чоловічків

Поклав він його на груди і уколовся боляче-боляче.

І одразу відчув: щось дивне коїться навколо.

Наче він спить, але з відкритими очима.

І наче тепло стало в лісі.

Ялинки й сосни обтрусили сніг, поплескали волохатими лапами, взялися за руки, оточили Художника, ведуть хоровод, і маленька ялинка тихо промовляє:

– Не бійся. Нічого страшного не сталося.

Пригоди Їжаченьки, або казка про мальованих чоловічків

– Нічого не бійся! – слідом за ялинкою повторює мудрий старий пень у сніговій високій шапці. – Просто ти став чарівником. Так буває з кожним, хто в зимову холоднечу, в морозну ніч зустріне Їжака – Чорного носика і зігріє його.

Пригоди Їжаченьки, або казка про мальованих чоловічків

– Що ж мені робити? – запитав Добрий Художник, який все ж таки дуже злякався.

– Будь обережний! – десятками голосів відповіли ялинки, і сосни, і лісовий вітер.

Сині проліски на мить визирнули з вікон снігових заметів – своїх хатинок, теж сказали:

– Будь обережний! – і знову зникли у заметах.

– Будь обережний! – проскрипів старий пень у сніговій шапці. – Пам'ятай: це нелегко – стати справжнім Добрим чарівником.

Пригоди Їжаченьки, або казка про мальованих чоловічків

... Отямився Художник, а він вже вдома.

У комині горить хмиз. Тепло. На столі недомальована абетка.

«Невже мені все тільки наснилося?» – подумав він.

Дивиться, а з сорочки їжакові голки стирчать.

Поклав він голки на стіл, і ось вже це не голки, а кольорові олівці.

Один, сірий, олівець покотився за чорну риску – до Злого Художника. Той його – хап.

– Мій! – каже. – Не віддам!

Добрий Художник одразу здогадався: це не прості, а чарівні олівці. І все, що намалюєш чарівними олівцями, буде живим!

Пригоди Їжаченьки, або казка про мальованих чоловічків

І подумав він:

«Немає у мене дочки. А яке життя без дітей? З ким посміятися? Кому порадіти? Кому казку розказати?»

І вирішив він: «А намалюю я собі маленьку донечку. І назву її Їжаченькою».

Узяв та й намалював.

Ось яка дівчинка вийшла! Синьоока, руда, з бантами – гарна!

Пригоди Їжаченьки, або казка про мальованих чоловічків

Гарна-то гарна, тільки трохи примхлива.

Подивилася Їжаченька і запхенькала:

– Ну-у-у-удно!

І Художник мало не плаче: шкода йому дівчинку.

Подумав він і намалював море: спокійне, веселе.

І небо намалював – ясне, без хмар.

І човен намалював – справжній, із сірникової коробки.

Пригоди Їжаченьки, або казка про мальованих чоловічків

І щоглу.

І вітрило з рожевої пелюстки.

І дав Їжаченьці в руки синю повітряну кульку.

І сказав доньці:

– Катайся по морю. Розважайся. А я віднесу абетку до школи. Бо діти все питають, як пишеться «А», і як пишеться «Б», і як пишеться «В».

Пригоди Їжаченьки, або казка про мальованих чоловічків

І він пішов.

А Злий вже тут як тут.

Пригоди Їжаченьки, або казка про мальованих чоловічків

– Ага! Попалася! – закричав він страшним голосом і – р-раз! – відчинив вікно.

А за вікном був страшенний вітер. Увірвався вітер до кімнати. Закрутилося все, загойдалося. Ковдра летить, наче птах крилами махає. Лампочка під стелею розгойдується, як дзвін: «Дзінь-дзінь, дзень-дзень...»

Завирувало й намальоване море.

Вище, усе вище здіймаються хвилі. А які страшні білі гребені на них! От-от човен потоне.

Вже й щоглу зламало, і вітрило зірвало. Вже й не видно човна серед хвиль...

Пригоди Їжаченьки, або казка про мальованих чоловічків

– Ага! Попалася! – ще раз страшним голосом закричав Злий і від радості підскочив до стелі.

І здоровенну ґулю набив собі на маківці!

– Кінець тобі, мала дурна Їжаченька! – Він дуже не любив маленьких дітей, цей Злий Художник.

Старший брат так страшно й гучно закричав, що молодший, хоча і був далеко, почув і одразу прибіг додому.

А море бушує сильніше й сильніше.

«Все пропало, – подумав Добрий Художник, – немає більше моєї золотої Їжаченьки!»

Пригоди Їжаченьки, або казка про мальованих чоловічків

І тільки-но він встиг це подумати, як з-під стелі пролунав голосок:

– Агов! Я тут! Рятуй мене! Ой! Ой! Рятуй мене скоріше!..

Подивився Добрий Художник вгору і бачить: над гребенями хвиль летить Їжаченька, вчепившись у свою повітряну кульку.

Пригоди Їжаченьки, або казка про мальованих чоловічків

Але хвилі вже б'ються об стелю: бум! бум! – і бризки на всі боки, вітер все сильніше. Ще трохи – і він вирве кульку з Їжаченькових рук. Тоді Їжаченька обов'язково впаде в море.

І потоне.

– Тримайся, Їжаченько! – крикнув Добрий Художник, кинувся до самісінької безодні, чарівним олівцем розгрібаючи хвилі, і одним розчерком намалював острів посеред океану.

Пригоди Їжаченьки, або казка про мальованих чоловічків

І намалював Добрий Художник на острові три пальми.

Одна пальма – шоколадно-тістечко-цукеркова.

Друга – морозиво-пломбірна.

А третя – аптечна.

Мало що може трапиться! Раптом Їжаченька перекупається, або пораниться, або забагато цукерок з'їсть.

Їжаченька підлетіла до острова і опустилася на нього.

Стоїть, дивиться і радіє сонцю, пальмам, жовтому гарячому піску під ногами, синьому небу над головою.

Пригоди Їжаченьки, або казка про мальованих чоловічків

А Злий Художник прилаштувався поруч, прикрився долонею і малює жахливі жахи.

Він уже намалював своїм олівцем одного ... двох ... трьох людожерів, щоб вони зловили Їжаченьку та з'їли.

Пригоди Їжаченьки, або казка про мальованих чоловічків

А Добрий Художник намалював трьох братів Їжаченьці – трьох хоробрих воїнів, щоб вони захищали сестричку.

Пригоди Їжаченьки, або казка про мальованих чоловічків

Першого, найбільшого і найсильнішого, старшого воїна, він назвав Старший Їжак.

Другого воїна, трохи меншого, – Середній Їжак. І ще третього, найменшого, – Маленький Їжак: треба ж Їжаченьці комусь розповідати секрети.

І кожному вояці дав щит. Він жалів Їжаченькиних братів.

І кожному намалював серце.

Старшому Їжакові – золоте: сильне і гаряче, як сонце.

Середньому Їжакові – синє: вірне і широке, як море.

А найменшому – зелене: добре і лагідне, як трава.

Інакше брати були б безсердечними.

Пригоди Їжаченьки, або казка про мальованих чоловічків

І одне серце, барвисте, як веселка, він намалював про запас; це серце він сховав на самісінькій верхівці цукеркової пальми.

Пригоди Їжаченьки, або казка про мальованих чоловічків

А Злий Художник тим часом намалював ще трьох людожерів; отже, всього їх стало: 3 + 3 = 6. Багато!

Пригоди Їжаченьки, або казка про мальованих чоловічків

І намалював він Чудовисько-п'ятироге: у нього величезний гострий ріг на носі та по рогу на кожній нозі.

Пригоди Їжаченьки, або казка про мальованих чоловічків

І намалював гору. З неї піднімається дим. Це не проста гора, а вогнедишна – вулкан. Він навіть дим не домалював до кінця, а вже крикнув страшним голосом:

– У бій, в бій, прокляті людожери! Кінець тобі, мала дурна Їжаченька!

Пригоди Їжаченьки, або казка про мальованих чоловічків

Послухалися людожери і метнули списи. Підняли і зімкнули щити хоробрі Їжаченькини брати, захищаючи сестричку.

Три списи влучили в щит старшого брата, два списи – в щит середнього, і один – в щит найменшого, того, якому Їжаченька розповідала свої секрети. Сильно, дуже сильно вдарили списи.

Але брати витримали. Навіть найменший витримав.

Пригоди Їжаченьки, або казка про мальованих чоловічків

А Злий Художник б'є своїм сірим олівцем Чудовисько, наказує:

– Біжи і негайно ж розтопчи дурну Їжаченьку!

Побігло Чудовисько.

Острів захитався під його лапами, як при землетрусі.

Пригоди Їжаченьки, або казка про мальованих чоловічків

Але Їжаченька придумала, як перемогти ворога, і шепнула про це братам.

Старший Їжак підскочив і вхопився за верхівку цукеркової пальми. Середній Їжак повис на ногах старшого брата. А Їжаченька і Маленький Їжак вчепилися за ноги Середнього.

Зігнулася пальма. До самої землі зігнулася!

Пригоди Їжаченьки, або казка про мальованих чоловічків

Як лук зігнулася висока цукеркова пальма.

А п'ятирогий вже зовсім близько.

– Біжи швидше, бо я тебе гумкою зітру! – підганяє Злий Художник Чудовисько. – Розтопчемо Їжаченьку!

Це він тільки так похвалився, Злий Художник. Ніякою гумкою не зітреш те, що намальовано чарівним олівцем.

– Відпускай! – скомандувала тим часом Їжаченька.

Розтиснули Їжаченька та її брати руки, впали на землю.

Пальма розігнулася. «Ведмедики», шоколадні бомби, кремові тістечка, торти полетіли назустріч Чудовиську!

Пригоди Їжаченьки, або казка про мальованих чоловічків

А разом із солодощами полетіло і серце – те, запасне.

Чудовисько побачило, які смачні речі летять, і відкрило пащу. Воно хоча й було Чудовиськом, але солодощі любило.

Пригоди Їжаченьки, або казка про мальованих чоловічків

Проковтнуло воно сто тортів, тисячу тістечок, десять тисяч цукерок і раптом усміхнулося і сказало Їжаченьці:

– Ні за що я тебе не розтопчу і не проковтну. Давай дружити!

Адже разом із солодощами в нього влетіло і серце. І стало Чудовисько добрим і милим.

Протягнуло Чудовисько Їжаченьці лапу.

І Їжаченька сміливо простягнула йому обидві руки і теж сказала:

– Давай дружити!

Пригоди Їжаченьки, або казка про мальованих чоловічків

Усе б добре, але Злий Художник поцупив тим часом червоний олівець і намалював виверження вулкана.

Пригоди Їжаченьки, або казка про мальованих чоловічків

Усе загуркотіло навколо. Червоний дим повалив із жерла вулкана і застелив небо.

Ллється червона кипляча лава.

А Злий Художник радіє.

– Нехай увесь острів заллє, і все загине... – бурмоче він про себе.

Пригоди Їжаченьки, або казка про мальованих чоловічків

Уже потік лави зовсім близько, біля самісіньких ніг Їжаченьки та її братів. Жаром пашить в обличчя.

Пригоди Їжаченьки, або казка про мальованих чоловічків

Страшно? Звичайно, страшно. Тільки Їжаченька не злякалася. Ось вона всміхнулася, шепнула щось воїнам-їжакам. Ще мить, і повисли Їжаченька та її брати на морозиво-пломбірній пальмі... Р-раз! – і полетіли назустріч лаві три мільйони порцій вершкового, шоколадного, лимонного морозива.

І ще мільйон порцій крем-брюле!

Пригоди Їжаченьки, або казка про мальованих чоловічків

Лава, звичайно, одразу ж замерзла.

Шкода, стільки морозива пропало, проте – уррра! – острів врятований.

Побігли людожери та й ну ту лаву лизати, гризти, кусати, руками відламувати. Так наїлися, що захворіли. У кого живіт болить, у кого горло.

Пригоди Їжаченьки, або казка про мальованих чоловічків

Лежать на піску, зле їм.

– Не будете більше воювати? – запитала їх Їжаченька.

– Чесне слово, не будемо!

– Ніколи?

– Ніколи!

Трусонуло тоді Чудовисько аптекарську пальму. Посипалися з неї ліки. Одразу вилікувалися людожери.

Пригоди Їжаченьки, або казка про мальованих чоловічків

– Якщо воювати більше не будете, нумо миритися, – сказала Їжаченька.

І помирилися людожери з Їжаченькою та її трьома братами, і з ласуном Чудовиськом-П'ятирогом. І стали вони ніякі не людожери, а просто чоловічки.

... А острів з того часу став називатися Островом Мальованих Чоловічків.

Дивиться на нього Добрий Художник і радіє.

Пригоди Їжаченьки, або казка про мальованих чоловічків

А Злий Художник так розлютився, що накреслив навколо себе чорним олівцем багато чорних ліній. І перетворилися ті лінії на клітку. Чорний олівець увесь списався, а інші олівці – поза кліткою залишилися. Не вийти йому тепер.

Пригоди Їжаченьки, або казка про мальованих чоловічків



Фейсбук-група Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Живий журнал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Телеграм-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Інстаграм Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Ютуб-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн


Усі категорії


У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова



Автор: Шаров О.; ілюстратор: Аземша О.






Гостьова книга Контакти   На головну сторінку

Підтримайте наш сайт. Картка Приватбанку 4149499149111393

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2021 Валерія Воробйова