|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
Прожерливий черевик
О.Толстой
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – І.Глазов
У дитячій кімнаті за скринею лежав ведмедик, його туди закинули, він там і жив.
У шухляді стола стояли олов'яні солдатики з рушницями.
У кутку в коробці жили ляльки, старий паровоз, пожежник із діжкою, дикий кінь без голови, собачка гумова та собачка, що загубилася, – повна коробка.
А під ліжком валявся старий няньчин черевик і просив каші.
Коли нянька запалювала нічник на стіні, говорила «ох, гріхи» та валилася на скриню, злітав тоді з карниза комар і сурмив у сурму, що прироблена до його носа.
– На війну, на війну!
І одразу вистрибували зі столу солдати, солдатський генерал на білому коні та дві гармати.
З-за скрині вилазив ведмедик, розправляв чотири лапи.
З коробки в кутку зістрибувала кришка, виїжджав звідти паровоз і на ньому дві ляльки – Танька й Манька, пожежник котив діжку, собачка гумова натискала на живіт і гавкала; собачка, що загубилася, нюхала підлогу і шкрябала задніми лапами, кінь без голови іржав, що він нічого не бачить, і замість голови у нього стирчить шкарпетка.
А після всіх вилазив з-під ліжка няньчин черевик і канючив:
– Каші, каші, каші!
Але його ніхто не слухав, бо всі бігли до солдатів, які, як найхоробріші, кидалися вперед до пузатого комода.
А під комодом лежала страшна картинка. На картинці була намальована пика лише з руками.
Всі дивилися під комод, ляльки боялися, але під комодом ніхто не ворушився, і ляльки говорили:
– Тільки дарма нас налякали, ми підемо чай пити.
Як раптом всі помітили, що на картинці пики немає, а пика причаїлася за ніжкою комода.
Ляльки одразу знепритомніли, і паровоз відвіз їх під ліжко, кінь встав дибки, потім на передні ноги, і з шиї у нього вивалилася шкарпетка, собачки удали, ніби шукають бліх, а генерал відвернувся – так йому стало страшно, і скомандував війську:
– В атаку!
Хоробрі солдати кинулися вперед, а пика виповзла назустріч і скривилася: волосся у неї стало дибки, червоні очі завертілися, рот поповз до вух, і в ньому клацнули жовті зуби.
Солдати разом устромили в пику тридцять багнетів, генерал зверху вдарив шаблею, а ззаду в пику вгатили бомбами дві гармати.
У диму нічого не стало видно. Коли ж біла хмара піднялася до стелі – на підлозі в одній купі лежали зім'яті та роздерті солдати, гармати і генерал. А пика бігала по кімнаті на руках, перекидалася й скрипіла зубами.
Бачачи це, собачки впали догори лапами, перепрошуючи, кінь брикався, няньчин черевик стояв як дурень, роззявивши рота, тільки пожежник з діжкою нічого не злякався, адже він був «Червоний Хрест» – і його не чіпали.
– Ну, тепер моя черга, – сказав ведмедик; сидів він позаду всіх на підлозі, а тепер схопився, роззявив рота і на м'яких лапах побіг за пикою.
Пика кинулася під ліжко – і ведмедик під ліжко, пика за горщик – і ведмедик за горщик.
Пика викотилася на середину кімнати, присіла, а коли ведмедик підбіг, підстрибнула та відгризла йому лапу.
Заверещав ведмедик та заліз за скриню. Залишилася пика сама; на ліву руку обперлася, правою посварила та сказала:
– Ну, тепер час братися за діточок, чи може з няньки почати?
І стала пика до няньки підкрадатися, але бачить – світло на підлозі, обернулася до вікна, а у вікні стояв повний місяць, ясний, страшний, і, не кліпаючи, дивився на пику.
І пика від страху стала задкувати, задкувати прямо на няньчин черевик, а черевик роззявляв рота все ширше й ширше.
І коли пика дозадкувала, черевик цмокнув та й проковтнув пику.
Побачивши це, пожежник із діжкою підкотився до всіх поранених і вбитих і почав поливати їх водою.
Від пожежної води ожили генерал, і солдати, і гармати, і собаки, і ляльки, у ведмедя зажила лапа, дикий кінь припинив брикатися і знову проковтнув шкарпетку, а комар злетів з карниза і засурмив відбій.
І всі швидко стрибнули по місцях. А черевик теж попросив води, але це йому не допомогло. Черевик пошкандибав до комода і сказав:
– Аж надто ти, пико, несмачна.
Натужився, сплющився, виплюнув пику та й шмигнув під ліжко.
А пика насилу в картинку влізла й більше з-під комода ні ногою, тільки іноді ночами, коли повз комод ведмедик пробігає або їдуть на паровозі ляльки, – крутить очима, лякає.
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
- Контакти
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова