Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Фейсбук-група Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Живий журнал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Телеграм-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Інстаграм Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Ютуб-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн





Микола Грибачов

Про лисицю Лариску та зайця Коську

Про лисицю Лариску та зайця Коську

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – П.Рєпкін

Думав, думав заєць Коська — куди б йому сходити.

Про лисицю Лариску та зайця Коську

На річці був, сома Самсона бачив, з білкою Оленкою поговорив, і під великою сосною був.

Про лисицю Лариску та зайця Коську

З їжаком Кирюхою сперечався — що краще, капуста чи гриби?

Про лисицю Лариску та зайця Коську

Та нарешті надумав: «Піду-но я біля села погуляю, може, козеня Кузю зустріну, якщо його собаки не з'їли».

Про лисицю Лариску та зайця Коську

Але козеня Кузю мати покарала, в повітці замкнула: він уранці на город заліз і копитцями огірки потоптав.

Про лисицю Лариску та зайця Коську

Так і не побачив його заєць Коська. Проте знайшов поламаний велосипед, який хлопці під гіркою кинули.

Про лисицю Лариску та зайця Коську

Потяг він велосипед до себе в ліс. Де на спині, де волоком, де як. Втомився, потом обливався, але не кинув.

Про лисицю Лариску та зайця Коську

І одразу до ведмедя Потапа пішов:

– Полагоди мені, ведмедю Потапе, велосипеда. Ти все вмієш!

Про лисицю Лариску та зайця Коську

Ведмідь добрий і роботу любить. Полагодив ведмідь Потап велосипед, став він як новенький. Забрав заєць велосипед, подякував чемно:

– Дякую тобі, ведмедю Потапе. Я тобі малини принесу.

Про лисицю Лариску та зайця Коську

Вивів заєць Коська велосипед на дорогу. А їздити, звичайно, не вміє. Скочив на сідло зліва, гепнувся праворуч, синця набив. Скочив праворуч, гепнувся ліворуч, ще синця набив.

Про лисицю Лариску та зайця Коську

Пішов він до борсука Пахома та єнота Ярохи, попросив:

– Допоможіть мені сісти на велосипед, далі я сам поїду. А потім і вас покатаю.

Про лисицю Лариску та зайця Коську

Узявся борсук Пахом за кермо з одного боку, єнот Яроха з іншого, тримають велосипед міцно. Сів заєць Коська на сідло, задні лапи на педалі поставив. Добре виходить!

– Ну, тепер відпускайте, – кричить, – сам поїду!

Про лисицю Лариску та зайця Коську

Відскочили борсук і єнот, випустили кермо. Проїхав заєць Коська два кроки і знову впав. Зрозумів він, що сісти на велосипед – половина справи, треба ще навчитися їздити.

Про лисицю Лариску та зайця Коську

Став заєць Коська сам доучуватися. Синців він не боявся і плакати не любив. Пішли в нього справи на лад. До вечора він уже міг сідати і крутити педалі, і хоч кермо у нього ще вихлялося, все ж таки сам по дорозі до річки доїхав.

Про лисицю Лариску та зайця Коську

Вранці заєць Коська картату кепку надів, жовтим шарфом шию обмотав та поїхав кататися.

Про лисицю Лариску та зайця Коську

А назустріч – лисиця Лариска. Бачить – прямо на неї велосипедист летить. Злякалася вона, впала в канаву. Причаїлася.

Про лисицю Лариску та зайця Коську

Але заєць Коська помітив її, зупинився, одна нога на землі, друга на педалі.

– То це ти, зайцю Косько? – здивувалася лисиця Лариска.

Про лисицю Лариску та зайця Коську

– Авжеж я! – пихато відповів заєць. – Ось купив велосипед. До міста поїду, буду морозиво їсти та газовану воду пити.

Про лисицю Лариску та зайця Коську

І покотив заєць Коська з гірки ще швидше. Лисиця Лариска тільки язика йому вслід показала від люті. І пішла до вовка Бакули.

Про лисицю Лариску та зайця Коську

– Пора тобі, вовче Бакуло, зайця Коську з'їсти, бо він ще тобі якось колесом лапу віддавить.

– А ну його, цього зайця Коську! – пробурчав вовк, – він тобі заважає, ти його й лови.

Про лисицю Лариску та зайця Коську

Розсердилася Лариска на вовка Бакулу, але нічого не сказала, побоялася. Та пішла мовчки.

Про лисицю Лариску та зайця Коську

А по дорозі сороку Софку стріла. Заторохтіла сорока:

– Здрастуй, лисицю Лариско! Літала я не далеко, не близько, в селі була, гороб'ячі яйця пила. У лелеки вивелося шість лелеченят, сидять у гнізді, комашок їдять!

Про лисицю Лариску та зайця Коську

Дівча в річці ноги мила, черевики впустила, трактор з луки возив сіно, асфальт забруднив, хлопчик Вовчик сів на велосипед, хотів об'їхати весь світ, а звалився у канаву...

Про лисицю Лариску та зайця Коську

– Стій, стій! – сказала лисиця Лариска. – У нас тепер заєць Коська теж на велосипеді їздить, спокою від нього немає. Чи ти не знаєш, як його спіймати?

Про лисицю Лариску та зайця Коську

– Лісник будує будинок, тріска скрізь: ти дощечку вкради, цвяхів пошукай, не лінуйся, набий у два ряди, на стежку поклади, під кущем сховайся. Наїде заєць Коська на цвяхи, шину проколе, сам на землю впаде.

Про лисицю Лариску та зайця Коську

Подумала сорока Софка і додала:

– Тільки це буде хуліганство.

Але лисиця Лариска її вже не слухала, додому пішла.

Про лисицю Лариску та зайця Коську

А як сонце сіло і темно стало, вона побігла до будинку лісника і дощечку поцупила, потім на село до кузні сходила, дванадцять цвяхів і молоток вкрала.

Про лисицю Лариску та зайця Коську

Вранці стала у дощечку цвяхи забивати. А молоток вона уперше в лапах тримала, як поводитися з ним не знала – раз по цвяху влучить, другий по лапі! Поскімлить, оближе лапу, та й знов за своє.

Про лисицю Лариску та зайця Коську

Забила вона цвяхи, взяла дощечку, вибрала на стежці зручне місце та поклала. Сама поруч сіла – от, думає, наїде заєць Коська на дощечку, шина в нього проколеться, гепнеться він на землю, а вона його схопить та з'їсть.

Про лисицю Лариску та зайця Коську

А заєць Коська нічого не знає, мчить під гірку та ще й натискає на педалі, летить, як вітер.

Пролетів, дощечку в землю вдавив, лисиці лапу і хвіст колесами переїхав – і був такий. Не лопнула шина.

Про лисицю Лариску та зайця Коську

Заскиглила лисиця Лариска, пішла сороку Софку шукати.

– Ти брехуха, тараторка-язиката-хвеська! Казала, що на дощечці з цвяхами шина проколеться, а вона не прокололася.

Про лисицю Лариску та зайця Коську

– А ти цвяхи гострим кінцем куди ставила?

– Та униз, униз! Як забивала, так і ставила!

– Дурна ти, лисицю Лариско! Дурна, дурна, дурна! Треба було гострим кінцем вгору ставити. Дурна, дурна! – І полетіла сорока на село збирати плітки.

Про лисицю Лариску та зайця Коську

А заєць Коська покатав на велосипеді і борсука, і єнота, і їжака Кирюху. Всі дуже задоволені були.

Про лисицю Лариску та зайця Коську

Хотів він ще оленя Льошку покатати, але той сказав:

– Фу, від твого велосипеда мастилом тхне. Давай краще влаштуємо змагання – хто швидше до озера домчить.

Про лисицю Лариску та зайця Коську

Заєць Коська одразу погодився. Скочив на велосипед і погнав по лісовій стежці.

Про лисицю Лариску та зайця Коську

А оленя Льошко і так бігає дуже швидко, а тут іще шлях вибрав прямо по лісу. Як заєць не намагається його догнати, оленя все одно десь попереду дражниться:

– Давай, натискай, крути-верти!

Про лисицю Лариску та зайця Коську

Прикро стало зайцю, він летить і вже дороги не розбирає. Вискочив на берег, а там дубовий пень на дорозі.

Про лисицю Лариску та зайця Коську

Наскочив на нього заєць Коська переднім колесом і так вдарився, що через кущ перелетів, а велосипед в озеро – шубовсь!

Про лисицю Лариску та зайця Коську

І потонув.

Про лисицю Лариску та зайця Коську

З того часу заєць Коська знову пішки ходить.

А в озері біля велосипеда щука собі будинок влаштувала – спиці блищать, кермо блищить, дуже їй це сподобалося.

Про лисицю Лариску та зайця Коську

Автор: Грибачов М.; ілюстратор: Рєпкін П.




Пропонуємо також:


У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

Гостьова книга - Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова