Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Усі категорії

Про золоте сонце та срiбний мiсяць

Карельський епос
(Калевала)

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – В.Ігнатов

Сторінки:   1    2   

Давним-давно в Карелії, у країні сосен та ялин, у краю лісових озер та порожистих річок, склав народ легенду про дивну країну Калевалу та її славних героїв.

Золотим зерном наливалося колосся на полях Калевали, у тінистих лісах та гаях співали птахи, у прозорих річках не переводилася риба. Добрим було для землі Калевали сонце, добрими були її люди.

Першим серед героїв Калевали був старий, мудрий Вяйнемайнен. На радість усім зробив людям він зі старої берези кантеле [музичний інструмент], щоб піснею починався ранок у домівках Калевали, щоб піснею закінчувався вечір.

Торкнеться Вяйнемайнен пальцями співучих струн, почне грати на кантеле - і у відповідь йому співають стіни будинку, весело дзвенить дах, виспівують, розгойдуючись, двері, дзвінко підспівують їм вікна.

Йде Вяйнемайнен з піснею по лісу, і старі сосни низько вклоняються йому, кожна гілочка ластиться до нього, кожна квітка, кожна травинка дивляться на нього з любов'ю.

Тільки старій злій Лоухі, господарці похмурої Похйоли, не сподобалися його пісні. Темрява й холод панують у Похйолі. Там і сонце не світить, і місяць оминає її.

Не спить Лоухі та не їсть. Одне її турбує - як би знищити ненависний народ Калевали.

Наслала зла стара на Калевалу хвороби. Але здолав їх старий мудрий Вяйнемайнен та замкнув у кам'яній горі.

Вигнала стара зла Лоухі ведмедя з лісової гущавини, щоб розірвав він гладкі стада Калевали. Але вбив ведмедя Вяйнемайнен, і знову мир та спокій повернулися в Калевалу.

І знову над полями та гаями залунали пісні Вяйнемайнена, знову задзвенів під його умілими руками дерев'яний короб, знову повернулися пісні в Калевалу.

Дійшли пісні Вяйнемайнена до самого неба. Подивився зі своєї хатини місяць, вийшло зі своїх покоїв сонце, щоб послухати, як грає на кантеле старий, мудрий Вяйнемайнен.

Ясний місяць усівся на березу, а сонце тут же поруч присіло на сосні і аж засяяло від задоволення! Як же добре грає Вяйнемайнен! Слухають його сонце і місяць, і не можуть наслухатися!

А стара Лоухі не дрімає.

- Вкраду у людей Калевали сонце й місяць! - думає господарка Похйоли. - Нехай мені служать небесні світила!

Як замислила так і зробила. Ніхто не бачив, ніхто не чув, як пробралася вона в Калевалу, схопила з берези місяць, сунула за пазуху сонце.

Прибігла зла стара додому та й заховала золоте сонце та ясний місяць у глибині кам'яної гори. Та ще й замкнула печеру дев'ятьма замками, десятьма засувами.

- Не гуляти більше сонцю й місяцю по небесному простору! Не світитимуть вони людям Калевали! - радіє зла стара Лоухі.

І настала на землі й на небі суцільна ніч. Не знають люди, чи то ранок, чи то вечір, втратили лік сумним дням. І веселих пісень не чути більше в домівках.

Стали люди просити коваля Ілмаринена:

- Скуй нам нове сонце, зроби нам новий місяць! Адже такого вправного коваля, як ти, в усьому світі немає!

- Добре, - говорить Ілмаринен, - скую кругле сонце, зроблю новий місяць!

Роздув посильніше вогонь у кузні та й заходився кувати: гне в дугу срібний місяць, б'є молотом по золотому сонцю.

Гарний місяць вийшов! А золоте сонце так і сяє - наче справжнє! Тепер треба знайти для них місце, щоб світили вони людям і вдень, і вночі.

Узяв Ілмаринен нове сонце та й поліз на найвищу сосну. На найвищу гілку повісив золоту кулю.

А поруч, на високій ялині, підвісив він новенький срібний місяць. Добре попрацював Ілмаринен, одна біда - не світить золоте сонце, не сяє срібний місяць. Як і раніше темно на землі й на небі.

Засумував Ілмаринен. А старий мудрий Вяйнемайнен говорить йому:

- Дурну справу ти задумав. Тільки дітям на забавки годяться твої іграшки із золота та срібла. А справжнє сонце одне на небі, і місяць - теж один.

Сторінки:   1    2   

Автор: Карельський народний епос; ілюстратор: Ігнатов В.

У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

- Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2026 Валерія Воробйова