|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
Про Томка
Є.Чарушин
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Є.Чарушин
Томко
У мисливця я побачив песика. Він ось який: вуха довгі, хвіст короткий.
Мисливець розповів, який песик тямущий, як на полюванні допомагає, і розумний, і не бруднуля... Від цього песика, каже, є цуценята. Приходьте подивіться. І ми з ним пішли.
Цуценята невеличкі – щойно навчилися ходити. «Котрий же з них, – думаю, – буде мені помічник на полюванні? Як дізнатися – хто тямущий, а хто не годиться?»
Ось одне щеня – їсть та спить. З нього ледар вийде.
Ось зле щеня – сердите. Гарчить і з усіма лізе битися. І його не візьму – не люблю злих.
А ось ще гірше – він теж лізе до всіх, тільки не б'ється, а лиже. У такого і здобич можуть відібрати.
В цей час у щенят ріжуться зуби, і вони люблять щось погризти. Одне щеня гризло паличку. Я цю паличку відняв та й сховав від нього. Знайде він її чи не знайде?
Щеня почало шукати. Інших щенят усіх обнюхав – чи не у них паличка. Ні, не знайшов. Ледачий спить, злий гарчить, незлий злого лиже – умовляє не гніватися. І ось він став нюхати, нюхати і пішов до того місця, куди я її сховав. Знайшов.
Я зрадів. «Ну, – думаю, – оце мисливець! Від такого і здобич не сховається». Назвав його Томко. І став ростити помічника.
Як Томко навчився плавати
Ми пішли гуляти і взяли з собою Томка. Сунули його в портфель, щоб він не втомився.
Прийшли до озера, сіли на берег і стали кидати камінці у воду – хто далі кине. А портфель із Томком на траві поклали. От він виліз із портфеля, побачив, як камінець плюхнувся у воду, та й побіг.
Біжить Томко по пісочку, клишоногий, незграбний, ноги у нього в піску так і заплітаються. Дійшов до води, сунув лапи у воду і на нас озирається.
– Іди, Томко, йди – не бійся, не потонеш!
Поліз Томко у воду. Спочатку по черевце зайшов, потім по шию, а потім і весь занурився. Тільки хвостик коротенький стирчить назовні.
Покрутився, покрутився аж як вискочить – і ну кашляти, чхати, фиркати. Видно, він дихати у воді надумав – вода й потрапила йому до носа та до рота. Не дістав камінець.
Тут ми взяли м'ячик і кинули його в озеро. Томко любив гратися з м'ячиком, – це була його улюблена іграшка. Гепнувся м'яч у воду, покрутився і зупинився. Лежить на воді, як на гладенькій підлозі. Впізнав Томко свою улюблену іграшку і не стерпів – побіг у воду.
Біжить, повискує. Але тепер носом у воду не сунеться. Йшов, йшов та так і поплив. Доплив до м'ячика, цап його в зуби – і назад до нас.
Ось так і навчився плавати.
Томкові сни
Коли Томко спить, він гавкає уві сні, повискує, а іноді й лапками ворушить, ніби він біжить кудись.
Питають у мене хлопці:
– Чому це Томко гавкає? Адже він спить!
– Він сни бачить, – відповідаю.
– А які?
– Ну, мабуть, якісь свої, собачі сни, – про полювання, про звірів, про птахів. Людині таких снів не побачити.
– Як цікаво! – кажуть хлопці.
Обступили вони Томка, дивляться, як він спить. А Томко спав, спав і загавкав тоненьким голоском. Я й запитую у хлопців:
– Що ж це він уві сні бачить? Вам зрозуміло?
– Зрозуміло, – кажуть хлопці. – Це він зайченя побачив невеличке.
Томко поспав ще трохи і лапками поворушив.
– Ось, – кажуть хлопці, – це Томко побіг.
– За ким побіг?
– Та не за ким, а від кози. Він її побачив, а вона буцається.
Тут Томко загарчав, загавкав.
– Прокинься! – закричали хлопці. – Прокинься, Томко! Адже він тебе зараз з'їсть!
– Хто, – питаю, – з'їсть?
– Ведмідь! Томко з ним побитися хоче. Адже ведмідь он який страшний! Томкові з ним не впоратися.
Як Томко не виглядав смішним
Томко не любить, коли з нього сміються, – образиться, відвернеться. А потім він навчився робити вигляд, що не з нього сміються, а з когось іншого.
Якось помітив Томко курочку з курчатами. Підходить ближче – хоче понюхати.
А курочка як закричить, як стрибне на Томка – та й поїхала на ньому. Їде, клює Томка і кричить. Так і чути, як вона вимовляє: «Ах ти, такий-сякий, нечемо! Ось я тебе! Ось я тебе! Не смій до курчат підходити!»
Томко образився, але не захотів виглядати смішним і одразу удав, що ніхто його не клює, ніхто на нього не кричить.
І тоді курочка зіскочила з нього і повернулася до курчат.
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
- Контакти
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5168755457383301, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова