Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Усі категорії

Казочка про одну неслухняну ногу

Радович Д.

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – К.Сапегін

Тієї зими на вулицях Падаєвця було особливо слизько. Не минало й години, щоб хтось не впав.

Люди до цього так звикли, що, впавши, не поспішали одразу ж схопитися на ноги, а деякий час залишалися сидіти на снігу, балакаючи про те й про се.

Один тільки швець Клин не впав тієї зими жодного разу. І від цього він почував себе ніяково, тому що подейкували навіть, ніби він навмисно не бажає падати, виставляючи себе кращим за інших.

І коли він йшов по вулиці, знаходилися навіть люди, які, сидячи у снігу, шепотіли йому вслід:

– Дивіться, як цей тип оберігається! Подивіться, як він береже себе!

І знаєте, як це все набридло шевцеві? Ну просто ось так! І вирішив він впасти на найголовнішій вулиці, щоб усі бачили. А потім вже можна спокійно встати, обтруситися та йти собі, як усі нормальні, порядні люди, додому.

У призначений день вранці Клин прокинувся рано і вирушив на вулицю, на те саме місце, де він збирався впасти.

А тільки-но підійшов до цього заздалегідь наміченого місця – розбігся й послизнувся!

Ліва нога радісно сіпнулася вгору, і швець очікував, що і права зробить так само, і він, як людина, що падає вперше, гепнеться на заледенілий сніг.

Але... права нога щось затримувалася.

Вона міцно стояла на слизькому тротуарі і навіть провезла Клина кілька метрів. Добре, якби ж то кілька метрів... Ну, п'ять-шість. А потім би врешті-решт посковзнулася. Але ж ні, ця свавільна нога нізащо не хотіла допустити, щоб цей нещасний чоловік упав. Вона хотіла мчати вперед!

І чесний швець вже не крокував і тим більше не лежав із приятелями на снігу. Він стрімко котився на одній нозі. На тій самій правій нозі, яку він стільки років мив і взував і яка раптом зовсім вийшла з-під контролю, невдячна!

Люди вискочили на вулицю, припали до вікон. Не таке вже й часто трапляється таке видовище – людина, що ковзає на одній нозі по вулицях зі швидкістю вітру. Спочатку всі чекали, що він все ж таки впаде та вдариться, а може й розіб'ється!

Але коли цей незрозумілий чоловік на вулиці Вірних друзів звернув прямісінько до театру, всі нарешті зрозуміли, що він і не збирається падати, а його божевільна нога мчить хтозна куди.

Було вже добре видно, і всі могли бачити, як він із сумним та винуватим обличчям ковзає на одній нозі та прощально махає полами свого пальта. Він, не зупиняючись, ковзав по вулицях. А у його голові стрибала одна-єдина думка: впасти, сісти, шльопнутися, гепнутися у цей м'який сніг!

Тим часом надійшло розпорядження зупинити цю людину. Викликали пожежників, щоб вони, узявшись за руки, перегородили кілька вулиць.

Права нога шевця несла його в цей момент від школи прямісінько до парку. Семеро дужих пожежників міцно схопили один одного за руки якраз біля входу до парку.

Але швець налетів на цей живопліт і одним махом прорвав його.

Пожежники все ще з'ясовували, хто винен, а поли пальта шевця, наче дратівливі язики, майоріли вже десь у кінці парку. Невдячна нога несла свого господаря невідомо куди. Можливо, навіть до прірви.

З парку він знову повернувся на головну вулицю. За ним, тримаючись трохи віддалік, їхали автомобілі з фотографами. Його фотографували для газет.

Проте вирішено було зупинити шевця іншим способом. Біля базару поставили духовий оркестр.

А перед музеєм вишикували дитячий хор. Гриміли мідні тарілки, дзвеніли дитячі голоси. Може, швець заслухається й зупиниться?

Але він пронісся повз оркестр і дітей, навіть не пригальмувавши. Вперту ногу не могли зупинити ані звуки маршу, ані чудові дитячі пісеньки. І нічого дивного – від правої ноги важко вимагати тонкого музичного слуху.

Перехожі кричали йому:

– Пане, зупиніться! Станьте на обидві ноги – та й усе!

Але коли сам міцно стоїш на двох ногах, дуже просто радити іншому. А що міг швець Клин вдіяти зі своєю впертою ногою?

Йому кричали:

– Падайте! Падайте в сніг! Валіться на спину! – і показували, як це просто.

Усі перехожі вже вивалялися в снігу, а швець не міг навіть зупинитися – його права нога вперто не хотіла посковзнутися.

Він котився на одній нозі по Семилиповій вулиці, звернув до Собачого провулка, з провулка виїхав на Ковбасну площу і знову повернувся до парку, де все ще сварилися і сперечалися пожежники.

Послали по начальника усіх шевців міста Падаєвця. Той суворим голосом запропонував Клинові негайно впасти. Та й це не допомогло. Швець пролетів повз нього, винувато усміхаючись.

"Що ж це, – запитаєте ви, – він так і катався на одній нозі все життя?" Ні, не все життя. О пів на дванадцяту на вулицю вийшов шкільний вчитель фізкультури.

Сильний та рішучий, як усі вчителі фізкультури, він став на шляху шевця і, коли той наблизився, спритно підставив йому ніжку.

Дурна права нога шевця підлетіла вгору, і він, як і годиться нормальній людині, одразу ж гепнувся у замет! Нарешті!

  

* * *

Цього року двоє французів – брати Курйоз – спробували побити рекорд шевця, але невдало. Їм вдалося прокотитися на одній нозі всього лише дев'ять метрів п'ятнадцять сантиметрів. Та й те вони трималися за руки!

Автор: Радович Д.; ілюстратор: Сапегін К.

У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

- Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова