Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Фейсбук-група Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Живий журнал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Телеграм-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Інстаграм Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Ютуб-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн





Польова діва

Грузинська народна казка

Польова діва

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – В.Ігнатов

Жив колись багатий чоловік. Тільки смерть приходить і до багатих. Покликав старий сина:

– Сину мій, закінчується моє життя. Прошу тебе видати заміж трьох твоїх сестер. Женихів не шукай – хто перший з'явиться, тому і віддавай.

Польова діва

– Не хвилюйся, батьку, ти живи, а сестер влаштувати я зумію.

Польова діва

Помер старий. Пройшов час, сидить якось син біля порогу, аж дивиться: підходить незнайомий чоловік. Не сів, не відпочив, не зігрівся, а й каже:

– Віддай за мене старшу сестру.

Польова діва

– Добре, віддам, але скажи хоч своє ім'я. Хто ти, звідки, яке твоє ремесло?

– Я до тебе не на розмови прийшов, – відповідає гість. – Хочеш – віддавай сестру, а як ні – то бувай здоровий.

Польова діва

Подумав юнак: "Що ж, це не мій гріх, це батькова воля". Вивів старшу сестру та й віддав тому чоловікові.

Польова діва

Минув ще якийсь час. Приходить другий чоловік:

– Віддай за мене середню сестру!

Юнак і цього запитує:

– Хто ти, звідки, чим займаєшся?

– Нічого я тобі не скажу, – відповів чоловік. Хочеш – віддавай сестру, а як ні,  то я піду, а ти залишайся.

Польова діва

Що робити брату? Віддав середню сестру, потім і молодшу таким же чином проводив. І зовсім засумував: "І батька я втратив, і  сестер невідомо куди повіддавав..."

Польова діва

Став йому білий світ не в радість. Увійшов він до темниці, замкнувся та й сидить – ані дня не бачить, ані ночі.

Польова діва

Дізнався про те цар. Наказав цього юнака вивести з темниці. Ніхто не зміг цього зробити.... Аж тут знайшлася одна старенька:

– Я виведу його, – сказала вона, – дайте мені тільки з десяток хлоп'ят.

Польова діва

Привела вона хлопців на покрівлю тієї темниці, кинула їм м'яча – почали діти гратися. Бігають по даху, тупотять, кричать.

Польова діва

Не стерпів юнак, вискочив із темниці та й заходився ловити хлопців. А царська охорона – тут як тут! Схопили його, повели до царя.

Польова діва

– Яка на те причина, що ти замкнувся у темниці? – запитує юнака цар.

Розповів він, мовляв, так і так.

– Не журися, – говорить цар, – ще побачиш своїх сестер і зятів! А поки будь у мене старшим над моїми військами.

Польова діва

Вийшло якось  військо на полювання. Раптом бачать – пурхає в полі з квітки на квітку дівчина. Така вона легка та прекрасна, що ні в житті не знайти, ні уві сні не побачити.

Польова діва

Пустилося за нею військо, та тільки де там! Потомилися, попадали під воїнами коні, тільки у старшого кінь ще тримається на ногах. Скаче юнак за дівчиною як вітер.

Польова діва

Аж нарешті впав і його кінь. Зогледівся юнак – не видно ані дівчини, ані війська, і місця навколо незнайомі: ніде нікого, ні хатини, ні людини. Тільки голе поле... Засумував він, сів та й заплакав.

Польова діва

Тут підлетіла до нього дівчина, сіла на квітку:

– І не соромно тобі сидіти та плакати! Ти чоловік, чи ні? Озирнися навколо, який великий світ, що ж ти сів, склавши руки?

Польова діва

Підвівся юнак, обдивився навсібіч та й бачить: далеко в далині будинок стоїть. Зрадів він людському житлу. Пішов до того будинку.

Польова діва

Йшов-йшов та й прийшов. Дивиться – не будинок це, а ніби царський палац. Поруч струмок тече.

Польова діва

Увійшов він до палацу, аж там його старша сестра зі своїм чоловіком чарівником-орлом живе. Обійнялися брат і сестра, розцілувалися.

– Як же ти потрапив до нас? – дивується сестра.

Польова діва

Розповів брат, яке диво він побачив у полі.

– Обпекла мене дівоча краса. Погнався я за нею, а вона на плужну упряж скаче, тільки даремно коня загнав.

Польова діва

– Ох, горе, братику! Важку справу ти затіяв. Це була Польова діва. Якщо її хтось спіймає, помре вона. А заміж вона піде тільки за того, хто дожене її до самого її порога.

Польова діва

Сховала сестра брата перед тим, як настав її чоловіку час додому повертатися. А чоловікові сказала:

– Прийшов до нас у гості мій брат, чи не образиш його?

– Як можна такого гостя образити! Я його ледве дочекався, гукай його скоріше!

Польова діва

Вийшов юнак. Обійнялися вони, розцілувалися.

– Що привело тебе до нас, брате?

Розповів юнак зятеві орлу про все.

– Не сердься, брате, – говорить зять, – тільки навіщо б мені твоя сестра, якби можна було б спіймати Польову діву? Облиш її.

Польова діва

– Ні, помру, а не облишу! Не пошкодуй, дай мені лише твого коня – буду тобі вдячний.

Польова діва

Дав йому зять коня, що на плужну упряж скаче. Та от тільки Польова діва тепер на дві упряжі стрибає!

Польова діва

Пав кінь. Зажурився юнак. Але, мабуть, сподобався він Польовій діві, знову вона умовляє його:

– І не соромно тобі? Сидиш, склавши руки! Світ великий, знайдеться тобі допомога.

Польова діва

Підвівся юнак, обдивився навколо і побачив удалині палац.

Польова діва

Підійшов він до палацу, аж там його середня сестра та її чоловік Пашкунджі [птах-дракон] живуть. Не похвалив юнака зять:

– Облиш, – говорить, – Польову діву, не губи себе. Якби її було б так легко спіймати, то навіщо б мені твоя сестра?

Польова діва

Але коня все ж таки дав. Та такого, що на дві плужні упряжі скаче. А польова діва вже на три стрибає! Тільки квіти миготять у неї під ногами.

Польова діва

Пав і цей кінь. Заплакав з досади юнак. А Польова діва знову до нього:

– Встань на ноги, якщо ти чоловік! – крикнула вона. – А як ні, то ти й життя не гідний! 

Польова діва

Повернулися до юнака сили, і привела його стежка до третьої сестри, що була заміжня за Гвелешапі [чудовисько]. І цей зять почав відмовляти юнака:

– Навіщо тобі Польова діва? Якби її можна було спіймати, я б не одружився з твоєю сестрою. Забудь про неї!

Польова діва

Але і він не пошкодував коня, який стрибав на три плужні упряжі. А діва вже чотири скаче...  Знову поринув юнак у відчай, і знову Польова діва говорить йому:

– Встань, озирнися навсібіч, чи зло побачиш, чи добро, усе на користь собі оберни!

Польова діва

Пішов юнак далі, бачить: б'ються три чорти.

– Чого б'єтеся, нечиста сило?

Польова діва

– А у нас, – говорить старший, – є килим. Якщо сісти на нього та гукнути: "Гей, килиме!" – то він перенесе тебе, куди захочеш.

– А про гребінець чого не кажеш? – крутнувся вперед середній чорт. – Забув?

Польова діва

– Є і гребінець. Гукнеш йому: "Гей, Гребінцю!" – миттю на скелю сходами дістанешся.

Польова діва

– А точило? – пискнув молодший чорт. – Зануриш його у море – воно миттю все його до дна вип'є! От ми їх ніяк і не поділимо!

Польова діва

– То я вас розсуджу! – говорить їм юнак. – Пущу три стріли: хто перший принесе стрілу, тому буде килим, хто другий – тому гребінець, а хто третій – тому точило.

Зраділи чорти: оце справедливий суд!

Польова діва

Пустив юнак три стріли, побігли по них чорти, а юнак узяв гребінець і точило, сів на килим та й гукнув: "Гей, килиме!". І полетів килим швидше за вітер.

Польова діва

Ось-ось наздожене Польову діву. Як раптом попереду – скелі! Стрибнула Польова діва та й перелетіла через них.

Польова діва

– Гей, гребінцю! – сказав юнак. І повисла на скелі драбина: килим по ній, як по полю, пронісся.

Польова діва

Домчали до великого моря. Кинулася у нього дівчина.

Польова діва

– Гей, точило! – крикнув юнак та занурив у море своє точило.

Польова діва

Миттю висохло море. Майже наздогнав юнак діву, але вивернулася вона та й влетіла у батьківський дім. Тільки покривало і залишилося в руках у юнака...

Польова діва

Кинулася польова діва до батька.

– Що з тобою, дочко, від кого ти тікаєш?

– Женеться за мною юнак! До самого порога домчав. Спіймати не спіймав, а покривало зірвав!

Польова діва

Вийшов батько, обійняв юнака і розцілував:

– Якого я зятя чекав, такого, нарешті, і дочекався!

Польова діва

Згодом і весілля справили.

Польова діва

Автор: Грузинська народна казка; ілюстратор: Ігнатов В.




Пропонуємо також:


У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

Гостьова книга - Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082254291250, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова